Можливо треба закрити очі?

Знаєте, гадаю люди можуть помилитись у виборі рішення, в певних моментах свого життя. Але вони ніколи не помиляться у своїх почуттях. Перші почуття які "надходять" до людини вони завжди щирі, вони інтимні наче оголена постать жінки. У них немає іншої, темної сторони. Вони характеризують людину як ніщо інше. Звісно люди звикли усе драматизувати і затьмарювати усе думками. Можливо тому що вони бояться, можливо в роль вступає щось інше. Адже почуття не завжди сумісні зі здоровим глуздом.

"Дійсно, навіщо казати, навіщо відкриватись, якщо тобі все рівно ніхто не повірить. Можливо краще тоді прожити життя без них? Адже який сенс у всьому цьому, якщо в кінці нас чекає розчарування? Навіщо вірити у щирість почуттів, якщо тебе все рівно залишать самого?"

І довго ви так плануєте "прожити", чи точніше сказати - проіснувати? Нікому ви зараз не потрібні з розкритими долонями, і свої думки краще тримайте при собі, захищаючи їх. Адже будуть багато випадків коли тобі скажуть - "Це усе звичайнісінький обман".

Проте якщо ви дійсно щиро відчуваєте. Якщо ваш розум чистий, йдіть до своєї мети. І з часом ви зрозумієте, що та сама гіркота яку ви відчували, яка вбивала вас з середини, саме вона показала вам - "Вас справжнього", адже саме в цей момент ви по справжньому відчували.

Момент який ви не можете описати словами, і передати на смак. Момент, вашого першого, оголеного, почуття.

Це прекрасне відчуття того, що ви живі.
Залишати коментар дозволено лише зареєстрованим користувачам. Процедура займе зовсім небагато часу, і ви зможете швидко добавити відгук.

Авторизуватися

Вперше на KovelPost? Приєднуйтесь

Статистика: