«Єдина країна», або враження переселенців з тимчасово окупованих територій про Західну Україну.

Неоголошена війна з Російською Федерацією змусила багатьох мешканців Донецької та Луганської областей покинути свої домівки та виїхати до інших куточків нашої держави. З тривогою на душі та болем на серці вони вирушали до нового місця проживання, залишаючи в спогадах все те, що було таким прекрасним в рідних містах, селищах та селах, до яких увірвалась агресивна політика Кремля.


На території Волинської області чимало внутрішньо переміщених осіб знайшли новий дім, де можуть оговтатись від жаху, що пережили у зоні проведення Антитерористичної операції. Нам вдалось поспілкуватись з вказаною категорією громадян та дізнатись, що ж вони думають про Західну Україну.

«Все почалось неочікувано для нас, «заворушка» в Слов’янську, референдум, входження військ і техніки «Народного ополчения Донбасса» до Донецька. На роздуми не було часу, виривалась з міста дуже швидкими темпами», з болем згадує Марина, яка народилась і все життя проживала в столиці шахтарського краю, а зараз мешкає в м. Ковель. «Приїхавши на Західну Україну, спочатку боялась, думала, що тут пригнічують російськомовних і взагалі не люблять «східняків». Згодом зрозуміла - все це нісенітниця і ніякого «фашизму та бандерівщини» тут немає, про що нам всіляко намагались донести з телебачення. Навпаки, люди тут привітні, дружні, в місті панує приємна атмосфера, що дуже допомогло адаптуватись до нового життя, спокійно засинати та перестати здригатись від вибухів і стрілянини».

Своїми враженнями також поділився Сергій з м. Шахтарськ: «виїхав з початком окупації рідного міста. Спочатку з сім’єю проживав у родичів дружини на Івано-Франківщині, а згодом переїхав до Ковеля. Здивувало те, що дуже швидко зміг оформити усі необхідні документи у відділі соцзабезпечення, стати на облік як переселенець, знайти нову роботу». Згадуючи про свою рідну домівку Сергій розповідає: «На даний час там жахіття. Роботи немає. Шахти закриті, а деякі взагалі зруйновані. Грошей не платять, видають якісь талони на їжу, все як в часи «повоєнщини» 1945 року. Про соціальне забезпечення взагалі мовчу. І навіщо ті люди голосували на референдумі за «ДНР»? Було прекрасне місто. Ми все мали для життя, а тепер, там розруха і тотальна бідність». Наприкінці розмови пан Сергій додав: «Я дуже сподіваюсь, що настане той час, коли уся ця «Русская і ДНРовская» наволоч на чолі з Кремлівською маріонеткою Захарченком, забереться з території Донецької області, а над Шахтарськом знову буде майоріти жовто-блакитний прапор України».

Пані Світлана є переселенцем з м. Луганськ, котра розповіла нам свою думку: «за проукраїнську позицію зіткнулась з приниженнями та залякуваннями. Незважаючи на те, що свої політичні уподобання не афішувала в широкому колі, все таки зазнала побоїв від місцевого ополчення - прихильників «Русского міра». Побоюючись за своє життя, виїхала з рідного міста, залишивши всі цінні речі». На останок Світлана додала: «Поживши трішки часу на території Волинської області стала розуміти, наскільки сильний був інформаційний вплив Російських і місцевих ЗМІ, що призвело до формування в більшості населення Луганська неправдивої та негативної думки про мешканців Західної України. Можу сказати лиш одне - тут не їдять «рускоговорящіх младєнцев», а куштують смачні млинці чи вареники» зі сміхом повідомила остання.

Підсумовуючи вищесказане ми розуміємо, що кожен з них мріє, про те, як невдовзі знову зможе повернутись до рідних домівок, про звільнений від сепаратистів та Російських окупантів Донбас і про єдність народу нашої Батьківщини. На запитання, про Східну і Західну Україну переселенці одноголосно відповіли: «Ми єдина країна і єдиний народ».

#переселенціковеля #ордло #пропаганда #днр #лнр
0 Коментарів
501
Залишати коментар дозволено лише зареєстрованим користувачам. Процедура займе зовсім небагато часу, і ви зможете швидко добавити відгук.

Авторизуватися

Вперше в KovelPost? Приєднуйтесь

Напишіть нам:

Зворотний зв’язок

До нас приєдналися:

Повх ІннаІванів ОлександрВіктор ВікторовичСусь НаталіяЯнаБогданаHalyna TkachukРемонт ПКСергій Волинськийтимофій