Дослідження проблем документознавства: вітчизняний досвід

Центральним об’єктом документознавства є документ як основний змістовний елемент документної інфраструктури суспільства. Згідно з таким баченням, документознавство вивчає максимально широке коло документів на різних носіях і потреби суспільства в інформації, що передається за допомогою цих документів у просторі та часі.

Сучасний етап розвитку документознавства в Україні характеризується її оформленням як самостійної наукової дисципліни. Вагомим підтвердженням цього є ґрунтовні монографії провідних вітчизняних учених – С. Г. Кулешова, Г. М. Швецової-Водки, підручник професора Н. М. Кушнаренко, що витримав чотири видання.

У вітчизняній науці формуються дві концепції документознавстварозширена (Н. М. Кушнаренко) і спеціалізована (С. Г. Кулешов). Н. М. Кушнаренко виділяє загальне і особливе документознавство.

До загального вона відносить три розділи: теорію документа (документологію), історію документа, історію і теорію документно-комунікаційної діяльності. Саме третій розділ є дискусійним і формує певне теоретичне підгрунття для надмірно широкого погляду на документознавство.
Основним напрямом спеціального документознавства вчені вважають управлінське документознавство, що досліджує широке коло проблем управління документацією у вузькому «архівно-діловодському» значенні цього поняття.

Цей напрям фактично ототожнюється з діловодством, що, з одного боку, не дозволяє належним чином зосередитись на безпосередньо управлінських аспектах документознавства, а з іншого, практично позбавляє діловодство права на розробку власної теорії.

Загальне документознавство як сукупність знань про документ та наукова дисципліна, природно, перебуває на стадії свого формування та розвитку. Тому цілком зрозуміло, що право на існування та обговорення мають різні підходи дослідників даної галузі до визначення структури комплексної системи знань про документ.

Ключовими теоретичними проблемами сучасної документології є формування і розвиток категоріально-понятійного апарату науки, обґрунтування її структури, функцій, місця в системі наук, розробка теоретико-методологічного інструментарію, формування системи знань про документ, його функції, структуру, ознаки і властивості, класифікація документів і проведення документознавчого та інформаційного аналізу виділених видів і типів документів.

Збагачення об’єкта науки за рахунок документної інфраструктури суспільства дозволяє включити до проблематики документознавчих досліджень: вивчення структури документних потреб суспільства і особистості; розробку і реалізацію систем і методів документного забезпечення основних категорій користувачів; особливості документної діяльності в різних соціальних сферах та інституціях, включаючи цикл документування, розповсюдження і використання документної інформації; розробку новітніх технологій реалізації документних процесів; аналіз закономірностей і сутнісних особливостей документної інфраструктури суспільства.

Здобутки документології мають принципове значення для розвитку спеціальних документознавчих дисциплін. Сучасний етап розвитку документознавства характеризується становленням групи спеціальних наукових дисциплін – теорії документальних комунікацій, теорії документних потоків, документного фондознавства, електронного документознавства, управлінського документознавства, теорії та історії діловодства.

Кожна з цих дисциплін ґрунтується на загальнодокументознавчій і власній системі знань, вивчає специфічні документоутворення, що входять до документної інфраструктури суспільства і/або функціонально орієнтовані на задоволення конкретних інформаційних потреб суспільства та особистості, узагальнюють досвід практичної діяльності з документного забезпечення реальних сфер життєдіяльності суспільства та розробляють наукові рекомендації щодо його удосконалення.

Теорія документальних комунікацій розвивається під впливом широкого кола наук: теорії соціальних комунікацій, інформаціології, наукознавства тощо. Її предметом є функціонування і розвиток системи документальних комунікацій. Для теорії документальних комунікацій принципове значення мають здобутки документології в царині дослідження комунікаційної функції документа. У разі недостатньої ефективності вказаних взаємозв’язків, спеціальна документознавча дисципліна може зайнятись пошуком теоретико-методологічної бази в межах іншої науки – теорії соціальних комунікацій, яка активно розвивається і претендує на статус узагальнюючої для великої групи наук, що вивчають комунікаційні процеси.

Cлід зазначити, що документознавство належить до молодих наук, воно ще остаточно не сформувалось як наукова дисципліна. Також воно не має чітко сформованої структури. Ця проблема є актуальною, тому й набула висвітлення у працях багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців і дослідників.
Залишати коментар дозволено лише зареєстрованим користувачам. Процедура займе зовсім небагато часу, і ви зможете швидко добавити відгук.

Авторизуватися

Вперше на KovelPost? Приєднуйтесь

KovelX - безкоштовні оголошення

Photo KovelX
75 грн.
Photo KovelX
210 грн.
Photo KovelX
1 800 грн.
Photo KovelX
1 700 грн.
Photo KovelX
15 грн.
Photo KovelX
15 грн.
Photo KovelX
70 грн.
Photo KovelX
3 898 грн.
Photo KovelX
1 470 грн.
Photo KovelX
2 590 грн.
Photo KovelX
26 399 грн.
Photo KovelX
3 600 грн.
Photo KovelX
410 грн.
Photo KovelX
999 грн.
Photo KovelX
3 700 грн.

Читайте нас також: