Перевиборам Верховної Ради – бути. Такий головний підсумок інаугураційної промови нового президента України Володимира Зеленського. Нинішня Верховна Рада давно уже не представляє народ, і навіть «щойно розпущена» коаліція існувала виключно на папері. Отже, протягом наступних двох місяців українці мають вирішити, які саме політичні сили достойні увійти в наступний парламент.

На урочистому засіданні Верховної Ради новим президентом став Володимир Зеленський, якому українці віддали рекордну кількість голосів за всю історію України. Але його 73% – це не особистий рейтинг, а величезний запит на кардинальні зміни в країні. Зокрема й на зміну нинішньої Верховної Ради, де навіть ніколи не було нормальної коаліції. Вона завжди працювала в режимі «божевільного принтера», яким вручну керували з Адміністрації президента. Отож дострокові вибори не тільки назріли, а й перезріли, ставши нагальною потребою.

Разом із тим, вони ставлять перед українцями надзвичайно важку задачу. Упродовж лише двох місяців вони повинні визначити, які саме політичні сили займуть місця в наступному парламенті. Без перебільшення – це стане ключовим вибором, навіть важливішим за вибори президента. Бо Україна є парламентсько-президентською країною, і саме Верховна Рада обиратиме уряд та прем’єр-міністра, які стануть реальними очільниками країни.

Економіка, підтримка територіальних громад, формування і виконання бюджету – все це сфера відповідальності прем’єр-міністра. Він же є головою виконавчої влади і має можливість впоратись із свавіллям місцевих чиновників. На його плечі також впаде весь тягар криз, які насуваються на країну цього року – комунальної, фінансової та інфраструктурної. А ще ж треба взяти до уваги війну, яка теж забирає свою страшну данину.

До того ж новообраний президент є новачком у політиці. Прагнення змін – це дуже добре і відповідає очікуванням людей. Але одного бажання змінювати країну недостатньо. Для того, щоб «машина змін» зрушила з місця, їй потрібен «мотор» – керівник уряду, здатний діяти швидко, рішуче, в інтересах більшості українців. Саме тому на посаді прем’єр-міністра має опинитись людина із ґрунтовними економічними знаннями та реальним антикризовим досвідом.

Ситуація ускладнюється тим, що в новому парламенті сильні позиції можуть зайняти проросійські сили. А проукраїнський блок складатимуть декілька партій, що призведе до складних коаліційних перемовин. Довгу «коаліціаду» Україна собі дозволити не може – у неї будуть лічені місяці і навіть тижні на боротьбу із кризовими явищами.

А значить, новий прем’єр-міністр повинен приступити до реальної роботи в перший же день. Нині єдиною людиною, здатною на таке, є Юлія Тимошенко. Уже зараз вона має чітко сформовану покрокову економічну програму – Новий Курс України. Її величезний досвід як політика та управлінця демонструє – даремно час вона не витрачає, а починає ефективно працювати вже з перших днів. Вона ґрунтовно обізнана не лише із особливостями територіальних громад, а й має реальну програму децентралізації.

Юлія Тимошенко також єдиний на сьогодні політик, який двічі доказав свою здатність рятувати країну від криз. Вона зробила це двічі – в 2001 році відвернула енергетичну катастрофу, а в 2008-му не дозволила світовій кризі зруйнувати українську економіку.

Ядром дієвої проукраїнської і прозахідної коаліції, здатної на ефективні дії одразу після виборів, може стати тільки партія «Батьківщина». А Юлія Тимошенко – найкращим в Україні антикризовим менеджером, яка стане сильним і відповідальним прем’єр-міністром, здатним реанімувати економіку країни і добитись процвітання.