Звільнення під час карантину. Як захистити свої права?

На сьогодні ніяких змін у трудове законодавство, яке регулює звільнення працівників у зв'язку з введенням карантину по всій території України, не внесено. Тож, трудовий договір може бути припинено згідно КЗпП за бажанням працівника (ст. 38-39 КЗпП); за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП) та з ініціативи власника (ст. 40-41 КЗпП).

Зазначу, що якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові, він зобов'язаний подати заяву до роботодавця про своє бажання звільнитися з займаної посади за два тижні. Але тут є певні виключення, коли не потрібно відпрацьовувати цей термін: переїзд на нове місце проживання, вступ до навчального закладу тощо. У випадку припинення трудових відносин за угодою сторін - сторони можуть узгодити день звільнення без прив'язки до відпрацювання.

Загальні підстави для припинення трудового договору з ініціативи роботодавця закріплені у ст. 40 КЗпП (у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, прогул або тривале нез'явлення на роботу та ін.). Додаткові підстави, за якими можна звільнити окремі категорії працівників за певних умов, закріпленні у ст. 41 КЗпП.

Варто знати, що за незаконне звільнення працівників, роботодавців може бути притягнуто до відповідальності. Так, згідно статті 172 Кримінального Кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 34 тисяч гривень до 51 тисяч гривень або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років.

Якщо грубе порушення законодавства про працю вчинено повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, то такі дії караються штрафом від 51 тисячі гривень до 85 тисяч гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців. Крім того, до роботодавця-порушника можуть бути застосовані норми статті 173 Кримінального Кодексу України.
Тому, за звільнення працівників у період карантину, роботодавцю це може загрожувати
штрафними санкціями та іншими видами відповідальності!

Юрій Добош,
начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)



#ЮстиціяВолині

Коментарі

Читайте також