Як реалізувати своє право на усне звернення до органів юстиції в умовах карантину?

Друзі, механізмом захисту прав і свобод людини та громадянина в умовах карантину є усне звернення до органів юстиції. Про це детальніше у нашій замітці.

Зазначимо, що звернення є важливим засобом комунікації та взаємодії громадян з органами державної влади. Це дієвий механізм впливу на сферу державного управління, виявлення його недоліків та практичної реалізації права на захист шляхом оскарження дій державних органів чи конкретних посадових осіб.

Конституційно встановлено право кожного направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Закон визначає, що усне звернення – це звернення, як правило, висловлене громадянином на прийомі, зміст якого зафіксовано у відповідному журналі (книзі) особистого прийому посадовою особою, яка здійснює такий прийом або іншою уповноваженою особою, яка відповідає за організацію даного напрямку роботи.

Однак, враховуючи введення на території держави карантину та за умов скасування прийомів громадян в органах юстиції, громадяни мають можливість скористатися правом звертатися до органів юстиції за допомогою засобів телефонного зв'язку, зокрема через визначені контактні центри та телефонні «гарячі лінії», графік роботи яких розміщений на офіційному веб-сайті управління.

Особливості усного звернення:
• оперативність його розгляду, оскільки, не затрачається час на пересилання та одержання відповіді на нього через засоби поштового зв'язку. В більшості випадків, відповідь може надаватись одразу в ході особистого прийому, що здійснюється по телефону (у разі, якщо звернення не потребує додаткового вивчення та перевірки відповідних фактів, зазначених у ньому), не чекаючи закінчення строків розгляду звернень, які встановлені Законом України «Про звернення громадян»;

• усне звернення є формою безпосереднього спілкування з вищим керівництвом системи органів юстиції та запорукою для людини бути почутою у вирішенні тих чи інших питань;

• з метою надання повної та обґрунтованої відповіді відповідна посадова особа, яка веде телефонну розмову, має можливість одразу деталізувати та уточнювати факти, зазначені в усному зверненні, оскільки, типовою ситуацією є письмові звернення, з яких одразу важко встановити їх зміст та/або суть, що у свою чергу ускладнює проведення перевірки за такими зверненнями та надання заявнику повної відповіді;

• громадянин вправі на викладене усне звернення вимагати надання письмової відповіді у встановленому законодавством порядку.

ВАЖЛИВО! Усне звернення передбачає певні вимоги, зокрема:
1) не стосується питань, вирішення яких вимагає пред`явлення документа, що посвідчує особу (повноваження представника), яка звертається до органів юстиції. Підтвердження персональних даних обумовлено обмеженим доступом та специфікою документів у сфері роботи органів виконавчої служби, нотаріату тощо;
2) прийом через засоби телефонного зв'язку здійснюється лише у чітко визначені дні та години відповідно до затвердженого графіку.

Таким чином, реалізація прав громадян на усне звернення є одним з основних інструментаріїв оперативного розв'язання нагальних проблем та вирішення важливих завдань життя населення регіону.


Ольга Семенюк,
заступник начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)


#ЮстиціяВолині

Коментарі

Читайте також

Cолідарна відповідальність керівника боржника – новела Кодексу України з процедур банкрутства

Cолідарна відповідальність керівника боржника – новела Кодексу України з процедур банкрутства
Реальна перспектива солідарної відповідальності повинна стати ефективним стимулом для того, щоб керівник підприємства був уважним до боргів очолюваної ним компанії та оцінював кожну угоду з точки зору її подальшого впливу на фінансовий стан підприємства.