Пішов уже другий рік правління «зеленої влади». Правління бездумного, а інколи навпаки – обдумано цинічного. За день розпочнеться активна передвиборча кампанія місцевих виборів, і «нові обличчя» будуть вмовляти нас дати їм шанс змінити старих політиків, зробити їх разом і будувати нову країну на місцях. Але перед тим, як поставити свій вирішальний вибір у бюлетені, треба пильніше придивитися до того, що роблять найвищі очільники держави – яка в них стратегія дій і, зрештою, які завдання вони будуть «спускати» своїм слугам на місця.

Нещодавно Володимир Зеленський, виступаючи на з’їзді своєї партії, сказав, що «Слуга народу» стала драйвером знакових та історичних для України рішень. З президентом важко не погодитися.

Не інакше як «знаковим та історичним» можна назвати ухвалення відверто лобістського законопроєкту про надання державних гарантій для приватних підприємств без будь-якої застави, без будь-яких зобов’язань з боку того, хто отримає кредит, і виділення 5 мільярдів гривень компанії «Укргідроенерго». Спеціально у святкові дні, 25 серпня, Володимир Зеленський наказав зібрати позачергове засідання парламенту, щоб на законодавчому рівні дозволити надавати своїм друзям і приятелям по КВНу кредитні гроші, а розплачуватися за них вимагатимуть усіх українців. Такого розмаху корупції ми ще не бачили. Це не просто корупція, це мегакорупція, турбокорупція, яку проштовхує особисто президент Зеленський.

Українцям підготували ще не один «сюрприз». Вони свідомо доводять атомну енергетику до банкрутства, а теплоелектростанції готують передати... НАК «Нафтогаз»! Здавалося б – де теплоенергетика, а де «Нафтогаз»? Невже керівникам цього одіозного підприємства замало мільйонних зарплат, які їм й так уже виплачують? Чи комусь у цій корупційній годівниці не вистачає грошей для утримання закордонної мами? Чи приглянулась якась нерухомість на атлантичних пляжах? І заради цього неодмінно треба вбити вітчизняну енергетику? Відповідей на ці запитання ми не дізнаємось, але вже бачимо, що наша влада така вигадниця, коли йдеться про набивання своїх кишень.

Найнебезпечніше те, що «слуги народу» хочуть зробити для нас звичним той факт, що вони, не запитавши дозволу, виносять з українського дому все. Ця бригада – інакше вже її і назвати важко – вже розпродала українську землю, нашу стратегічну власність, віддала міжнародним спекулянтам банківську і судову системи. Воно ж не їхнє, і їм цих багатств не шкода! Тепер вони поклали око на вітчизняну науку. Ні, вони не виділили кошти на її підтримку та розвиток. Вони в уже звичному турборежимі хочуть якнайшвидше розпродати дослідницькі інститути та наукові установи за ціною будинків і приміщень. Йдеться про свідоме знищення української науки. Вона цій владі непотрібна. Народу потрібна, а їй – ні.

Особисто президент Володимир Зеленський і його підлеглі «слуги народу» обіцяли, що всі важливі для країни рішення вирішуватимуться народом на референдумі. Минув рік. Розпродано майже все. Коли в людей будуть запитувати їхню думку на референдумі? Мабуть, тоді, коли вже нічого не залишиться…

Складається враження, що ця влада вже й сама розуміє, що її час завершується. Вони відчувають, що скоро отримають заслуженого копняка від людей, і наостанок намагаються «увірвати свої 100 рублів». Схема проста, ми бачили її неодноразово у виконанні попередників. Та на цей раз не можна чекати п’ять років. Це свавілля треба зупиняти негайно. Всі, кому небайдуже майбутнє нашої країни, мають чітко і категорично захистити свою Батьківщину!