Дитяча таткова творчість

Було це чи не було, а люди говорять. Жила в одному старовинному місті маленька дівчинка, яку звали Галинка. Дівчинка дуже не любила працювати. Коли їй мама скаже щось зробити, то Галинка раз – і на вулицю гратися. І трапилася з нею одного разу така історія.

Сиділа на вулиці вона і про щось думала. І тут до неї підійшла старенька бабуся з кілочком і запитала:

- Чого ти сидиш тут і не допомагаєш нічого вдома?
- А я не люблю працювати! – вигукнула дівчинка.
- Я теж не люблю. Мене звати Лінь, а як тебе?
- А мене Галинка.
- Хочеш, Галинко, я покажу тобі свій палац.
- Так.
- Тоді їдемо.

Тут з’явилася велика черепаха, як сказала Лінь, Анфіса. І понеслися вони зі швидкістю вітру до палацу Ліні. Приїхали вони до якоїсь старенької хати із солом’яною стріхою. Вікна були від пилу чорні. Коли зайшли в середину того палацу, то Галинка знепритомніла, побачивши брудну кімнату.

- Не бійся, ти не любиш нічого робити, я теж не люблю. Отже, нам буде добре тут жити.

- Ні, я не хочу тут жити! – вигукнула Галинка, взяла ганчірку і почала все витирати, вимивати та проганяти Лінь із хатинки.
І тут вона прокинулася, подумала трохи і соромно їй стало за себе. З тих пір Галинка всю роботу, яку необхідно, виконує без нагадування. І мама задоволена своєю донечкою, і нам втіха, що послухали цю казочку.

Діброва

Є в Турійському районі в селі Волиця урочище «Діброва». На початку XX століття на цьому місці ріс гарний дубовий ліс. Польське керівництво дало указ використовувати ліс і зробити поле. Вже багато років лісу немає, а назва залишилася та сама – «Діброва». Назва села Волиця пішла від того, що в селі всі хати були розкидані по хуторах, а тепер стоять на одній вулиці, тому назва села – Волиця (у-о).
Залишати коментар дозволено лише зареєстрованим користувачам. Процедура займе зовсім небагато часу, і ви зможете швидко добавити відгук.

Авторизуватися

Вперше на KovelPost? Приєднуйтесь

Читайте нас також: