Ваші думки щодо англіцизмів на кшталт «шугарінг», «коучінг», «булінг», «фейс-сіттінг» та купа інших...

Не треба шукати українських замінників, вони є. Просто треба їх вживати, а не повторювати чуже, як папуга.

Цьому вже пора стати на заваді, бо це якесь знущання над мовою.

Щоб дати своє ім’я чомусь, треба створити щось своє. Якщо користуючись чужими винаходами, то й називаємо їх, як всі. Світ не тільки англомовний і більшість цих слів мають свої відповідники в інших мовах - це нормально. Також нормально використовувати українські відповідники до цих слів.

Засмітили мову.

І не кажіть, прибрати всі тренування, процедури, кроси, автомобілі та інше сміття.

Звісно, краще використовувати українську термінологію! 🇺🇦

Я вважаю, що нема нічого поганого, що в будь-яку мову вливаються слова з іншої мови. Так ця мова лише збагачується. Все одно більшість мов має в собі дуже багато від грецької та латині. Інша справа, коли українські слова заміняти російськими покручами.

У Франції за надмірне використання іноземних слів платять штраф, і досить великий. Вони дбають за чистоту своєї мови. А нам аби-чиє, але не своє.

З 1994 по 2015 треба було просто повністю перекладати у рекламі слогани з англійської. Не більше і не менше. У 2015 навіть до французів дійшло, що слова іноземного походження збагачують мову. У нас нема потреби повторювати всі чужі помилки, особливо після того, як їх вже визнали помилкою.

Звісно, ми маємо свої слова! Навіщо так себе принижувати? Проти засилля іншомовними словами!

Не засмічуйте рідну українську мову.

Варто вживати паралельно обидва відповідники та хай перемагає кращий. Наприклад, комп'ютер вже переміг ЕОМ, ніякого лиха нема. А от водень і вуглець виглядають вживаніше за гідроген і карбон. Що теж добре.

Давайте, розкажіть нам, як українською "шугарінг" чи "фейс-сіттінг"???)

Зазвичай запозичуються слова, якщо вони позначають предмети чи щось чого в нас не було , назва приходить не сама. Тому, звичайно, можна придумати відповідник, накшталт: ліфт - міжповерхохід. Але чи приживеться?

Всі названі терміни легко означити українською. А щодо любителів всіх отих шугарингів і булінгів є гарний український вислів: "ригаки кривої жаби".

Варто шукати українські замінники! Бо так я половини цих слів не розумію))

Цей англомовні проф. сленг занадто засмітив навіть побутову нашу мову. Всюди його тикають де тільки можна і не можна. При чому мотив - виглядати крутим... Але бути і виглядати - то різне..! І ще одне: вивчили десяток іншомовних слів і хизуються. Але речення англійською до пуття не складуть, не кажучи вже про те, щоб вести бесіду.

Булінг - цькування, донатити - пожертва, жертвувати... В нас відповідники давні. А крутелики сучасні, які хочуть показати свою "просунутість", насправді - показують недорозвиненість.

Однозначно - українська мова, а не чужомовні замінники!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
СМЕРТЬ ВОРОГАМ!

Мова жива і розвивається, на неї впливають різні фактори, в тому числі - й інші мови. Завдяки впливу інших мов у нас є: тренування, проєкт, об'єкт, музей, кабінет, футбол, футболка, психологія тощо.

Цікавий час зараз. Час популізму. Високопосадовці з одного боку "за" патріотизм, а з іншого - нав'язують вживання іншомовних термінів (коучінг, тьютори, дедлайн, ...).
Та й взагалі, як не крути, а для бивших "совків" все іноземне то круто.
Я вважаю, що якщо слово можна перекласти, то і вживати можна. Треба вже почати поважати самих себе.

Українська мова чудова і багата! Непотрібно засмічувати її іншомовними словами.

"Класичний" критерій доречності запозичень - наявність чи відсутність повних відповідників. Це всесвітня звичайна практика. Ключове слово тут "повний". Приблизні - "поза грою". Є повний і саме такий відповідник - вживати іноземне слово немає сенсу. А от якщо запозичуване перекладається не одним словом, а двома і більше, це вже не прямий відповідник, запозичувати варто. Ще більшою мірою правомірними є запозичення тих термінів, у яких повних відповідників нема зовсім, навіть із двох-трьох слів.
На жаль, заміни найчастіше пропонують люди, які просто не знають значення термінів.
Булінг - не "цькування", що тут уже тисячу разів намагались запропонувати, цькування - лише один з десятків його можливих проявів.
Коучінг, якщо придивитись уважніше, теж не просто окремий різновид навчання-тренування, фактично це "перекладається" як "навчання способу підвищити власну самооцінку, не розвиваючи реальні вміння і знання", чи то скорочено - "навчання безпідставному нахабству".
І приблизно так - решта згаданих слів.
А той, кому це "засмічує" мову чи його "принижує", хай називає свій смартфон "гортайчиком", автомобіль - "саморухом", математику - "рахуватикою" і взагалі чорне - "зеленим", а ще краще напише собі на лобі "я невіглас і дикун".

Негативно! Тому що є відповідні значення українською.

Англізми спотворюють нашу мову. Проблема ще й у тому, що для багатьох англізмів ми вже маємо гарні українські слова, там навіть й не треба щось новітнє вигадувати, але люди чомусь використовують англізми і звучить це все доволі неприємно 🥺

А чим англіцизми кращі за русизми? Нічим!!! І перше і друге засмічують нашу мову!
Якщо в українському лексиконі є слова, які відображають назви, явища чи поняття, то немає потреби вживати англіцизми чи інші іншомовні слова. Виправданими є хіба що ті випадки коли ті ж англіцизми стали загальновживаними у світі, або точніше визначають назви, поняття та явища.

Шукати не обов'язково, але знати необхідно.

Усе має бути в міру: навіщо "шоп" чи "маркет", якщо є крамниця, магазин? Для чого бартер, якщо є взаємообмін? Рідні слова є зрозумілими для нас назвами, а чуже - то таки чуже. Звісно, якщо з'являється щось нове зі своєю іншомовною назвою, то їй нема відповідника в українській мові. Але якщо на позначення якогось поняття вже є українське слово, то навіщо йому шукати заміну серед іноземних? Бережімо свою мову: вона в нас одна, а чужих - багато.

У свій час з'явилися самоскид, вантажівка, легковик, холодильник, морозилка, посудомийка, витяжка, подовжувач, самокат, літак, потяг, електровоз, паротяг, пароплав, теплохід, пилосмок (або рос. пилосос) тощо. Всі ці винаходи прийшлі до нас з Європи, але там вони мають інші назви. Тобто коли є бажання і слова можна знайти для нових винаходів і зараз вони нам звичні й нікого не лякають.

Вважаю, що шукати обов'язково треба, але питання: поки знайдемо, - приживеться англіцизм. Потрібно бути прудкішим, вчасно знаходити вдалі відповідники.

Як не російська, то англійська. Якби лише не українською. Це наша біда.

Іншомовні слова не усувають українських слів. Українські слова я б не називав замінниками, бо вони первинні. Хай будуть замінниками іншомовні слова.

Чехи 10 років поспіль після оксамитової революції вичищали чеську мову від німецьких слів. Робили це повільно через телебачення, радіо, пресу та навчальні заклади. Просто постійно вживали замінники німецьких слів і громада стала їх вживати дома та в побуту. Є слова-смітники які терміново треба вилучати, а є іноземні слова, які можна замінити на українськи. Згадайте як замінили слово вертоліт на гвинтокрил та гелікоптер. Зараз не почуєте слово вертоліт. (це як приклад).

Ось ці всі незрозумілі модні запозичені слова, - це ніщо інше, як витіснення української мови, а той, хто хизується, що вивчив їх першим - допомагають витіснити нашу українську мову.

Зараз всі говорять про блекаут, раніше був локдаун. Хіба не можна сказати українською?

Чужому - навчатись. Свого - не цуратись. Мову засмічувати не потрібно. Вона у нас неймовірна. І можна українською якщо не знайти, то вдосконалити слова - відповідники й таким чином розвивати мову, а не збіднювати.

"Диявол ховається в дрібничках". І тих дрібничок (русизмів, англізмів) стало так багато, що українська втрачається за ними. Українці так часто почали використовувати іншомовні слова, що і не вчать своєї рідної мови. Невже вона так недосконала, що обов’язково потрібно запозичувати у свою душу іноземні слова?
Таке відчуття, що українці ховають щось своє за тими англізмами. Наче з ними вони виглядають розумнішими. І часом таку фразу закрутять, що на спомин приходить Голохвастов))), виглядав таким розумним, що аж страшно))))

На мою думку, наведені для прикладу слова, використовують російськомовні люди на посадах, для надання своїй персоні надважливості. І не треба використовувати термін "слово іншомовного походження" якщо ці слова в українській мові є у власному звучанні та написанні. Слова іншомовного походження в українській мові є, але вживаючи їх ми часом про це і не відаємо. Як приклад: імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера.