Якщо дитині поставили металеву конструкцію, чи можна з нею займатися кінезотерапією?
Якщо дитині таки поставили металеву конструкцію, чи можна з нею займатися кінезотерапією? Чи є гарантія збереження корекції у разі зняття металевої конструкції?
Треба розуміти, що ізольовано прикріплені один до одного металевою конструкцією хребці повноцінно не рухаються, адже анатомічно це шарніри! Отже, поступово атрофуються глибокі навколохребетні м’язи, які, власне, і живлять, і «годують» хребці, поставляючи у них мікроелементи (кальцій, воду, кров) та виводячи відпрацьоване. Але з металевою системою вони не працюють — вони атрофуються разом кровоносними та лімфатичними судинами та капілярами, що проходять у м’язах. Тому лише власна робота на рівні гіперкомпенсації дозволить за допомогою інших (сусідніх) м’язів частково відновити цю недостатність!
Всі, хто займається на тренажерах з подібними корегуючими конструкціями, відчувають різко зрослу функціональність, нові горизонти та можливості в житті! Дуже часто в результаті подібної роботи металева конструкція розбовтується, пластини ламаються і її знімають. Але робота продовжується! Шрами на всю спину залишаються, але треба жити!