Звідки береться головний біль і як від нього позбавиться?

Для початку пригадаємо анатомічну будову нашого тіла та функції його окремих органів. Транспортну функцію в організмі виконують лише м’язи. Серце це теж м’язовий орган. Єдина, але серйозна відмінність скелетної мускулатури від серцевої полягає в тому, що вона є довільною, тобто діє за наказом мозку (розуму), а інша (серцева) працює в автоматичному режимі, тобто навіть тоді, коли людина перебуває в комі. Поки серце б’ється, а діафрагма виконує функцію помпи, що відкачує кров від ніг до серця та головного мозку, людина не замислюється про необхідність догляду за скелетною мускулатурою.

Але лікарів вчать розпізнавати симптоми хвороби та фіксувати їх у карті хворого. Тому, коли приходить хвороба, наприклад головний біль, пацієнт звертається до лікаря, який виконує лише одне завдання — зняття цих болів, і чим швидше, тим краще. І в цьому випадку, природно, на допомогу приходять лікарські препарати, які мають різні судинорозширювальні та спазмолітичні (розслаблюючі) властивості.

Звичайно, в хід йдуть і різні діагностичні методи - МРТ, УЗД, ангіографія, але ці методи сучасної діагностики лише підтверджують наявність спазмів, тромбів, набряків у судинах, але не підтверджують, що ці ознаки хвороби є наслідком тривалої гіпокінезії та пов’язаної з нею атрофії м’язів.

Як правило, головний біль — доля людей середнього віку, тобто 30-40 років, коли людина давно забула про гімнастику, біг, віджимання та лазіння канатом. Сидіння біля комп’ютера або за кермом автомашини також призводить до різкого ослаблення (гіпотрофії) м’язів. У зв’язку з цим знову ж таки знижуються швидкість і обсяг кровообігу, що призводить до тих же судинних спазмів і головних болів.

Але хіба може магнітно-резонансний томограф (МРТ), ультразвукове дослідження чи ангіографія розповісти про те, що людина перестала рухатися у достатньому чи навіть у необхідному обсязі? Чоловік сів за комп’ютер, перестав віджиматися і присідати, набрав зайву вагу, розледащився і ще дивується, що у нього виникають м’язові спазми, утворюються тромби та атрофуються м’язи? Тобто середньостатистична сучасна людина перестала виконувати те, на що розрахована сама природа людини. Вона не замислюється над влаштуванням власного тіла, в якому близько семисот м’язів (не рахуючи парних), що становлять приблизно 60% від її ваги, чотириста суглобів і кілька десятків кілометрів зв’язок, які насправді виконують функцію гемодинамічного насоса (тобто повинні качати кров по судинам). Але це слово «мають» забувається через горезвісних «автоматів» — серця та діафрагми. Навіщо, якщо є таблетка, яка змусить судини працювати без вольового зусилля?

Відомо, що у фізично нетренованої людини серце навіть у спокої б’ється швидше, ніж у спортсмена. Якщо виміряти час у скороченнях серця, виходить, що середньотренований аматор фізкультури щороку заощаджує 28 днів життя. При цьому у гіпертоніків, які ведуть нерухомий спосіб життя, навіть помірне збільшення фізичної активності призводить до нормалізації артеріального тиску. Тому саме правильна активізація м’язів, і насамперед м’язів пояса верхніх кінцівок, різко покращує швидкість і об’єм кровотоку в судинах головного мозку, тому що при фізичному навантаженні з’являється потреба у забезпеченні м’язів киснем, тому інтенсивність дихання клітин зростає.

Якщо врахувати, що переважна кількість головного болю, не пов’язаного з травмою, пухлиною чи інфекцією, виникає через нестачу кисню в судинах головного мозку (гіпоксії), то саме довільна скелетна мускулатура здатна заповнити цей дефіцит. Але за однієї умови: за правильно підібраних силових вправ, що виконуються м’язами, пов’язаними з плечовим суглобом.