Задрот - критика чи образа?

Задрот - критика чи образа? Тільки от критикують кого? А якщо ображають, то мабуть більше себе, ніж адресата!

Чи можливо все таки це критика? Критикують життя інших через їх можливість витрачати час на ігри? Ось тут і корінь проблеми. Зазвичай, всі критики лише ледацюги та говоруни...

Припустимо, тебе обізвав "задротом" Данило "Dendi", який в кіберспорті заробив не одну сотню тисяч доларів. Хоча це більше схоже на жарт, але все ж таки, він в повному праві це зробити, адже має величезні успіхи у даному напрямку. А тепер уявімо, що так само обізвав якийсь Василь Потрандійко, який ніколи в очі не бачив комп'ютерних ігор, або якщо і бачив, то ніколи не гратиме, знаючи що його розумова активність ніколи не дозволить вийти навіть на дитячий рівень. І це звучить зовсім не як критика, і не як образа, тому що критикувати можуть лише люди, котрі досягли результату, а ображати - так це взагалі можуть лише слабкі, у всіх змістах цього слова люди. Не варто з такими людьми вступати в дискусію, як і витрачати час на докази.

Підтягуєшся на перекладені, і хтось такий дуже неперевершений атлет з вагою 50 кг і об'ємом біцепсів як в горобця під колінцем, дає тобі зауваження, що ніби ти неправильно виконуєш вправу. Смішно? Аналогічні ситуації трапляються майже всюди. Люди, які самі не досягли результату, можуть лише "говорити"... Завжди пригадую вислів: "благими намірами вистелена дорога в пекло". І взагалі, давати поради людині, яка не хоче їх отримувати, це прирівнюється до гріха. Ніколи не можна обмежувати людину своїми порадами, нав'язувати свою думку, коли вона не хоче цього. Пригадую історію про одного маркетолога з шаленим успіхом, який не вмів читати. З однієї сторони звучить не дуже розумно, а з іншої - він створював свої власні ідеї, а не копіював чи доповнював вже реалізовані.

Але загальна картина малюється саме такою, що той, хто не знає - говорить, той що не добився результату - вчить. Як можна викладати програмування не маючи за спиною розроблених проектів? Як може член журі, який немає ніякої музичної грамоти і навіть не стояв на сцені оцінювати учасників музичного конкурсу? Як можна ображати інших людей не дивлячись на особисті "заслуги"? Як можна брати хабарі після того, коли величезна кількість наших Братів відстоювали і життя віддали за наше майбутнє? І таких "як?" можна навести безліч прикладів... І саме тоді, коли кожний зрозуміє його роль у суспільному житті, зрозуміє, що з дрібних вчинків малюється загальна картина реальності, зрозуміє свою відповідальність перед майбутнім його ж дітей, ось лише тоді ми дійсно досягнемо спільного успіху.

По моєму, основною проблемою є людська лінь. Лінь навчатися, розвиватися, удосконалюватися, і навіть лінь дізнатися правду. Жити у своїх видуманих наївних фантазіях значно краще, ніж реалістично дізнатися правду.

Ось наприклад, встановили користувачеві безкоштовний аналог текстового редактора OpenOffice замість комерційного і дуже дорогого Microsoft Office. Більшості достатньо лише використання декількох основних функцій для створення документів, тому перехід на OpenOffice не спричинить ніяких проблем і навпаки є дуже актуальним та розумним рішенням. Але... Є така частина людей, не знаючи як змінити формат сторінки, буде "проклинати" всіх, включаючи розробників і закінчуючи зміною клімату на Планеті. Хоча не зробить елементарного, не знайде необхідну інформацію в пошуковій системі, не поекспериментує над пунктами меню, взагалі нічого не зробить крім "обливання" програми, над якою працювали сотні значно інтелектуальніших людей. І якщо на комп'ютері буде виявлено загрозу, однозначно це спричинив той же самий OpenOffice)

І думаєте таким людям легко довести іншу сторону? Мабуть легше спроектувати з нуля повітряну кулю, самому надути і злетіти, ніж довести що зелений колір є зеленим, а не червоним...

Тут потрібно зрозуміти те, що не варто ображатися на людей. І ні в якому разі не давати ним можливості себе спровокувати, роздратувати і взагалі якось вплинути на життя. Все що нас злить - нами керує, тому не варто давати шанс співрозмовнику навіть на трішечки домогтися свого.

Думаю слід пригадати один дуже гарний приклад контролювання своїх емоцій. Дерек Чісора перед поєдинком з Володимиром Кличком плюнув останньому в обличчя. І ось тут Володимир продемонстрував неймовірну стриманість та контроль, він не дав себе спровокувати. І таких прикладів є безліч, про які необхідно знати і слідувати.

Наостанок підведу особистий підсумок: Не звертай уваги на образи - ображають лише "дрібні" люди. Не приймай критику близько до серця, хоча вислухати її необхідно, адже навіть в анекдотах є доля правди. Рухайся в своєму напрямку, будь вірним справі і кожним днем ставай кращим.

Коментарі

21 травня 2015 о 18:12
Стаття дуже класна, є над чим задуматися!
31 травня 2015 о 10:25
Назва статі , не зовсім підходить під зміст , адже тільки перші два абзаца по темі . А , взагалі , непогано.
04 серпня 2015 о 21:23
Назва статті вдала, як на мене!
Адже відразу є бажання читати її. Така інтрига. А шо ж там далі?
Яким би цікавим не був текс, ніхто його читати не буде, якщо неправильно його запропонувати!
Гарний плід ще треба вишукано подати! Що є також досить важливим.У цьому й проявляється майстерність автора.
Залишати коментар дозволено лише зареєстрованим користувачам. Процедура займе зовсім небагато часу, і ви зможете швидко добавити відгук.

Авторизуватися

Вперше на KovelPost? Приєднуйтесь

KovelX - безкоштовні оголошення

Photo KovelX
1 600 грн.
Photo KovelX
1 600 грн.
Photo KovelX
240 грн.
Photo KovelX
1 700 грн.
Photo KovelX
17 500 грн.
Photo KovelX
Photo KovelX
90 грн.
Photo KovelX
55 грн.
Photo KovelX
85 грн.
Photo KovelX
75 грн.

Читайте нас також: