Основний пункт реформи - скасування багаторічного мораторію на продаж сільськогосподарської землі, це дозволить створити ринок землі.

Реформа землі дискусійна: близько половини українців, зокрема, багато аграріїв, виступають проти мораторію. Прихильники реформи стверджують, що мораторій сильно сповільнює економічний розвиток і заохочує корупцію. Розбираємося, у чому суть земельної реформи, та які її переваги для всієї України!

Ключова зміна, яку має перенести з собою земельна реформа — зняття мораторію (заборони) на продаж землі з 1 жовтня 2020 року.

У незалежній Україні ніколи не було повноцінного ринку сільськогосподарської землі, а з 2001 року діє формальна заборона на її продаж; землю можна лише здавати в оренду. Під дію заборони підпадає 96% сільськогосподарських земель. Мораторій розглядався як тимчасовий захід із прийняттям Земельного кодексу, але з 2001 року його кожного разу продовжували (востаннє — у 2018 році до 1 січня 2020).

Мета реформи — запустити ринок землі. Скасовуючи мораторій, законопроєкт також пропонує ввести обмеження на продаж землі: її не зможуть купувати іноземці, а одна особа чи компанія матиме право розпоряджатися не більше 15% сільськогосподарської землі області й не більше 0,5% по Україні. Люди чи компанії, які зараз орендують земельні ділянки, матимуть пріоритетне право на їхній викуп.
Держава також надаватиме підтримку малим фермерам і фізичним особам, що купують невеликі обсяги землі (до 500 га) — розширюватиме програму кредитів для них (деталі  умови цієї підтримки поки не оголошені). Для боротьби з корупцією процес реєстрації землі планують максимально автоматизувати. Які переваги у реформування землі?

Основний аргумент за земельну реформу — користь для економіки. Українські родючі чорноземи — це не просто стереотип: за даними Національної академії аграрних наук України, на одного українця чи українку припадає 61 гектар чорнозему, що значно більше, ніж в розвинутих країнах Європи й Північної Америки (більше з проаналізованих країн — лише в Росії). Однак їхній економічний потенціал наразі не використовується достатньо.

Втрати для економіки вимірюються десятками мільярдів доларів. Експерти Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів'євський оцінюють, що тільки минулого року через мораторій Україна втратила 22,5 мільярда доларів. Саме стільки український ВВП міг отримати, якби заборони на продаж землі не було — тобто ВВП був би на 17% вищим. Як пишуть автори у статті для "Економічної правди", якби мораторій узагалі не запровадили, "зараз продуктивність у рослинництві могла б бути приблизно удвічі вищою".

Інша перевага — боротьба з корупцією, яка зараз існує на ринку. У пояснювальній записці до згаданого вище законопроєкту Міністерство економіки (повна назва цього відомства в уряді Гончарука — Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства) відносить до негативних наслідків чинного мораторію "тіньове використання земель, корупцію у земельній сфері, відсутність конкуренції та заниження ціни орендної плати за землю...". Міністр економіки Тимофій Милованов також наголошує, що "cьогоднішній тіньовий ринок надає можливість тому, хто може собі дозволити найняти юристів або купити депутатів чи чиновників, і провести тіньові схеми на свою користь".
Прихильники земельної реформи посилаються на міжнародний досвід. Ринок землі існує практично у всіх розвинутих країнах світу, а наявність мораторію ставить Україну в компанію із соціалістичними державами (Куба, Венесуела, Північна Корея), які традиційно перебувають на дні рейтингів економічного розвитку, та іншими країнами умовного "третього світу".