Як формуються переконання у житті дитини?
Прочитавши статтю, ви дізнаєтеся, як у вашої дитини з’явилися ті чи інші переконання і заодно зможете знайти відповідь на запитання, звідки у вас взялися різні переконання та погляди на життя.
Під переконаннями ми розуміємо набір ідей та правил, які обґрунтовують співзалежність процесів у світі, дотримання яких дозволяють нам прожити максимально ефективне, з нашої точки зору, життя. Також варто зауважити, що не всі переконання ми усвідомлюємо. Заодно необхідно розуміти, що є переконання бажані, а є фактичні. В якості прикладу наведемо переконання про те, що потрібно вести здоровий спосіб життя, адже здоров’я — це важливо. Мало хто з цим буде сперечатися, але, якщо ми подивимося на те, як ведуть себе люди, то мало хто з них дійсно користується цим переконанням. Чи значить це, що воно для них не є важливим? Не завжди! Інколи це свідчить про те, що для них це є важливим переконанням, але крім нього є безліч інших більш важливих ідей та переконань, і тому здоров’я далеко не на першому плані. Крім того, необхідно розуміти, що є те, у що ми віримо насправді, а є те, у що б ми хотіли вірити. І, звичайно, кожна людина хотіла б вірити у те, що для її важливе здоров’я, але не всі дійсно живуть у відповідності з цим переконанням.
Переконання визначають нашу поведінку. А це значить, щоб дізнатися, що для нас є дійсно важливим, необхідно подивитися, як ми себе ведемо. Саме наші вчинки визначають те, що для нас дійсно важливе. Дивлячись на вчинки, ми можемо зрозуміти істинні цінності та переконання людини, а її висловлення про її власні цінності та переконання - це, дуже часто, лише те, у щоб вона хотіла вірити та мати, але, поки що, не має. Отже, переконання нам потрібні для того, щоб знати, як потрібно себе вести у тій чи іншій ситуації, і найцікавіший той факт, що формуються більшість з них саме у дитинстві.
Коли дитина спостерігає за поведінкою оточуючих її людей, у першу чергу батьків, у неї формуються ті чи інші погляди на життя. І це не завжди результат спостерігання за конкретними вчинками своїх батьків або когось зі свого оточення, це може бути спостерігання за розмовами. Наприклад, якщо батьки часто торкаються теми грошей, і звучить вона в негативному контексті: "працюєш — працюєш, а гроші невідомо куди діваються", то у дитини може сформуватися відношення до грошей негативного характеру, тому що вона росте в атмосфері, де завжди грошей мало, а те, що вдається за гроші придбати — не є цінним та важливим.
Проаналізуємо фразу: "Скільки не заробляєш - все дівається". Чи в дійсності ці гроші кудись зникають? Навряд чи. Скоріше за все, ці гроші витрачені на придбання матеріальних цінностей — продуктів, речей першої необхідності. Так чи інакше — гроші приносять результат в життя людей, які них заробляють. Але коли є відношення до них, що скільки не зароблю, все кудись дівається, це говорить лиш про те, що ті, хто гроші заробляє, просто не цінять те, що вони за ці гроші купляють. Не цінять тому, що сфокусовані не на тому, що вони мають хоча б щось, а на тому, що вони не мають те, що хочуть.
Звичайно, всім хотілося б жити у достатку. І цілком можливо, що тих грошей, які заробляє сім’я для цього недостатньо. Але це не означає, що те, що ви купляєте, за ті гроші, які заробляєте, не цінно і не важливо. А фразу "Скільки не заробляєш - все дівається" можна зрозуміти наступним чином: я заробляю недостатньо, хотів би заробляти більше, і те, що я купляю за гроші, для мене є не таким і важливим. Але це переконання, по своїй суті, є неправильним! Те що вам, не вистачає на покупку нового автомобіля, це зовсім не означає, що їжу, на яку вам вистачає, не варто цінити. Те, що у вас немає можливості відправитися на відпочинок, зовсім не означає, що одяг, який ви купуєте дитині, є неважливим. Внаслідок цього цей вислів по своїй природі є неправильний. Гроші не діваються, вони витрачаються на те, що для вас важливо, просто них не вистачає на те, що для вас дуже важливо.
Наприклад, дитина чує негативні висловлювання про сусідів, у яких грошей або дуже багато, або вони, на думку батьків, витрачають їх неправильно:
Звичайно, у вас може бути своя думка, як правильно витрачати гроші, але якщо ви це обговорюєте з дитиною, було б дуже добре, якщо б ви пояснювали їй, чому ви вважаєте за краще витратити гроші по іншому і чому б ви зробили саме такий вибір. І тут ми від спостерігання, як способу формувати переконання, переходимо ще одного способу — виховання.
Виховання. Суть спостерігання це наслідування, коли дитина спостерігає за тим, що відбувається, і вибирає найбільш ефективні моделі поведінки. Наприклад, якщо вона бачить, що тато кричить на маму, і в результаті цього мама починає вести себе так, як хоче тато, то дитина може для себе зрозуміти, що якщо необхідно добитися від когось слухняності, мені потрібно підвищувати на цю людину голос. Якщо це спрацює, і дитина використає цю модель і доб’ється бажаного результату, то переконання буде підкріплене.
На жаль, якщо ми говоримо про формування переконання не тему грошей методом наслідування, то оцінити, які насправді формуються у дитини переконання стосовно грошей дуже складно, адже у дитини у цей момент часу грошей, як правило, під час формування переконання — немає. У її відсутні гроші для того, щоб продемонструвати те, що вона освоїла про гроші, спостерігаючи за оточуючими людьми. А якщо ми говоримо про виховання, так звані тематичні розмови, при яких ви намагаєтеся довести до дитини ту чи іншу думку, розповісти ній як влаштований світ, коли ви навмисно формуєте у дитині ті чи інші переконання, то тут набагато легше оцінити розуміння дитини про цю тему. Адже формуючи конкретну ідею ви завжди можете перепитати у дитини, чи правильно вона вас зрозуміла і чи вона щось зрозуміла взагалі. І слухаючи відповідь дитини ви завжди зможете її підкорегувати.
На жаль, проводити виховні бесіди і тематичні розмови на тему грошей в наших широтах не прийнято, і все, що може дізнатися дитина про гроші, все, на основі чого вона може формувати власні погляди та переконання про те, що таке гроші, це можуть бути певні фрази, які сказані в якомусь контексті. Наприклад, батьки можуть говорити дитині про те, що скромність — прикрашає. В результаті чого, дитина може зробити висновок, що не мати багато, бути скромним — це добре. Хоча скромність — це не про відсутність чогось. Скромність може проявлятися і при житті в достатку, коли у тебе всього достатньо, але ти цим не вихваляєшся. А це два різні підходи. В одному випадку дитина формує переконання про те, що багато мати необов’язково, тому що, якщо ти скромний, якщо ти нічого не прагнеш, якщо ти не амбіційний, то ти красивий, тому що скромність тебе прикрашує. В іншому випадку, у тебе всього достатньо, ти прагнеш більшого але просто не вихваляєшся про це, про свої достатки і фінансові успіхи.
Серед найбільш популярних переконань досить часто можна почути фразу, що для того, щоб гарно заробляти, необхідно важко працювати, що по своїй суті не являється правильним, але може сформувати у дитини хибне представлення про те, яким чином дістаються гроші.
Осмислення. Третім способом формування переконань є осмислення того, що відбувається — спостережень та розмов. На жаль, не кожна дитина дійде до такого способу формування тих або інших переконань і в принципі досить часто не завжди ми критично осмислюємо ті переконання, якими керуємося у житті. І якщо це важко робити дорослим, то для дитини це досить складне завдання і мало хто самостійно дійде до цього рівня роботи з власними переконаннями. А це дуже важливий етап, тому що, наприклад, якщо ми візьмемо фразу "я не можу собі це дозволити" і фразу "поки що я не можу собі це дозволити", то між ними є принципова різниця. У першій фразі присутня абсолютизація, що ви у принципі не можете собі це дозволити. І зовсім по іншому звичить друга фраза.
Давайте розберемо наступну фразу "я не можу собі дозволити власну трикімнатну квартиру" і "поки що я не можу собі дозволити трикімнатну квартиру". В першому випадку, я не можу собі це дозволити, звучить як вирок, у другому випадку — обнадійлива фраза, яка вимальовує дуже приємне майбутнє, в якому трикімнатна квартира обов’язково буде. Саме ці нюанси визначають те, наскільки ефективні або неефективні будуть переконання про гроші.
Також варто відмітити, що можливість осмислювати те, що відбувається, достатньо важлива. У житті дитина з’являться ефективні робочі переконання, які будуть допомагати, а не заважати. Властивість осмислювати те, що відбувається, формується в результаті знецінення поглядів батьків. Як би це дивно не звучало, але у той момент, коли дитина не погоджується з батьками, коли дитина заперечує, коли говорить про те, що ви не праві, вона навчається осмислювати те, що спостерігає, навчається критично оцінювати те, що ви їй говорите. І для батьків це виглядає як непокора, знецінення, а насправді дитина навчається осмислювати те що вона бачить, і те, що вона чує.
Так, можливо вона спочатку робить це не дуже коректно, грубо, але варто відзначити, що вона тільки починає цьому навчатися. І замість того, щоб сварити дитину, забороняти їй вам заперечувати, варто заохочувати її бажання не погоджуватися з вами, заохочувати її бажання роздумувати над тим, що ви ній пропонуєте, і навчити робити це толерантно м’яким способом.
Відповідно, коли ваша дитина з вами не погоджується, не потрібно наказувати її, а спробувати поцікавитися, чому вона думає інакше. І не лишнім буде пояснити свою позицію, для того, щоб вона навчилася мислити логічно і зрозуміла, що за кожною вашою пропозицією є повністю конкретний сенс. Пам’ятайте про те, що в дитинстві дитина пізнає хто вона, і як влаштований світ виключно на своїх спостереженнях і на тому, що їй говорять батьки. Саме у дитинстві у дитини формується поняття норм, те що вона буде рахувати нормальним і до чого вона буде прагнути. Те, що вона буде сприймати ненормальним — буде сторонитися. Якщо у вашої дитини сформується уявлення про те, що жити у бідності це нормально, що цим потрібно пишатися, що якщо у інших є гроші, то вони негідники, то це буде саме те представлення, в рамках якого дитина буде розвертати своє життя. Якщо ж дитина буде жити у сім’ї, де грошей не так і багато, але ним завжди раді, їх цінують за наявність, можна придбати щось важливе, цінне та приємне, у її буде формуватися зовсім інших погляд на гроші, буде розуміти, що чим більше грошей, тим якісніше життя.
Для батьків є дуже цікава задача. Провести для дитини деяку рекламну компанію, у якій ви б розрекламували їй те, як влаштоване життя, те, що вона в цьому житті зможе досягнути. Адже якщо дитина не знає як влаштоване життя, починає з ним знайомитися дивлячись на те, що бачить довкола, слухає те, що ви говорите, про цей світ, то яку рекламну компанію про цей світ ви ній проводите, якщо, наприклад, жалієтеся на життя, говорите про те, що грошей постійно не вистачає, що гроші заробляються важкою працею. Яку рекламну компанію ви проводите для своєї дитина, коли вірите в те, що вона досягне багато всього, але вірите не тихенько, десь про себе, а говорите ній про це, звертаєте увагу на те, що вона обов’язково буде жити краще, ніж ви. І тоді, ваша дитина, коли виросте, обов’язково подякує вам за це.
Є дуже цікавий вислів, який можна використовувати у вихованні. Звучить він так:
Під переконаннями ми розуміємо набір ідей та правил, які обґрунтовують співзалежність процесів у світі, дотримання яких дозволяють нам прожити максимально ефективне, з нашої точки зору, життя. Також варто зауважити, що не всі переконання ми усвідомлюємо. Заодно необхідно розуміти, що є переконання бажані, а є фактичні. В якості прикладу наведемо переконання про те, що потрібно вести здоровий спосіб життя, адже здоров’я — це важливо. Мало хто з цим буде сперечатися, але, якщо ми подивимося на те, як ведуть себе люди, то мало хто з них дійсно користується цим переконанням. Чи значить це, що воно для них не є важливим? Не завжди! Інколи це свідчить про те, що для них це є важливим переконанням, але крім нього є безліч інших більш важливих ідей та переконань, і тому здоров’я далеко не на першому плані. Крім того, необхідно розуміти, що є те, у що ми віримо насправді, а є те, у що б ми хотіли вірити. І, звичайно, кожна людина хотіла б вірити у те, що для її важливе здоров’я, але не всі дійсно живуть у відповідності з цим переконанням.
Переконання визначають нашу поведінку. А це значить, щоб дізнатися, що для нас є дійсно важливим, необхідно подивитися, як ми себе ведемо. Саме наші вчинки визначають те, що для нас дійсно важливе. Дивлячись на вчинки, ми можемо зрозуміти істинні цінності та переконання людини, а її висловлення про її власні цінності та переконання - це, дуже часто, лише те, у щоб вона хотіла вірити та мати, але, поки що, не має. Отже, переконання нам потрібні для того, щоб знати, як потрібно себе вести у тій чи іншій ситуації, і найцікавіший той факт, що формуються більшість з них саме у дитинстві.
Способи утворення переконань
Спостерігання. Дитина, для того, щоб зрозуміти, як себе вести у тій чи іншій ситуації, для того, щоб сформувати певний набір правил та поглядів на життя, спостерігає за навколишнім світом. Дитина спостерігає за тим, як ведуть себе її батьки та друзі, дивиться фільми, читає книги, новинні стрічки, одним словом спостерігає за тим, як ведуть себе інші люди, і на основі цього формує певні правила поведінки. Це механізм створення переконань в результаті наслідування. Спочатку дитина наслідує батьків, зчитує їхню модель поведінки і робить це несвідомо. Це інстинктивний механізм наслідування найсильнішім, тим, завдяки кому вона виживає. І основні переконання дитини моделюються саме завдячуючи певній поведінці батьків. Надалі дитина орієнтується на поведінку друзів, вибирає цінності улюблених героїв фільмів, мультфільмів, книг. Якщо друзі, з якими спілкується дитина, ведуть здоровий спосіб життя і віддають перевагу проводити час на спортивних майданчиках, то це буде один набір переконань, якими дитина буде керуватися у житті. Якщо ж друзі зловживають алкоголем, замість спорту віддають перевагу курінню або "віджати" у когось телефон — це буде зовсім інший набір переконань та правил.Коли дитина спостерігає за поведінкою оточуючих її людей, у першу чергу батьків, у неї формуються ті чи інші погляди на життя. І це не завжди результат спостерігання за конкретними вчинками своїх батьків або когось зі свого оточення, це може бути спостерігання за розмовами. Наприклад, якщо батьки часто торкаються теми грошей, і звучить вона в негативному контексті: "працюєш — працюєш, а гроші невідомо куди діваються", то у дитини може сформуватися відношення до грошей негативного характеру, тому що вона росте в атмосфері, де завжди грошей мало, а те, що вдається за гроші придбати — не є цінним та важливим.
Проаналізуємо фразу: "Скільки не заробляєш - все дівається". Чи в дійсності ці гроші кудись зникають? Навряд чи. Скоріше за все, ці гроші витрачені на придбання матеріальних цінностей — продуктів, речей першої необхідності. Так чи інакше — гроші приносять результат в життя людей, які них заробляють. Але коли є відношення до них, що скільки не зароблю, все кудись дівається, це говорить лиш про те, що ті, хто гроші заробляє, просто не цінять те, що вони за ці гроші купляють. Не цінять тому, що сфокусовані не на тому, що вони мають хоча б щось, а на тому, що вони не мають те, що хочуть.
Звичайно, всім хотілося б жити у достатку. І цілком можливо, що тих грошей, які заробляє сім’я для цього недостатньо. Але це не означає, що те, що ви купляєте, за ті гроші, які заробляєте, не цінно і не важливо. А фразу "Скільки не заробляєш - все дівається" можна зрозуміти наступним чином: я заробляю недостатньо, хотів би заробляти більше, і те, що я купляю за гроші, для мене є не таким і важливим. Але це переконання, по своїй суті, є неправильним! Те що вам, не вистачає на покупку нового автомобіля, це зовсім не означає, що їжу, на яку вам вистачає, не варто цінити. Те, що у вас немає можливості відправитися на відпочинок, зовсім не означає, що одяг, який ви купуєте дитині, є неважливим. Внаслідок цього цей вислів по своїй природі є неправильний. Гроші не діваються, вони витрачаються на те, що для вас важливо, просто них не вистачає на те, що для вас дуже важливо.
Наприклад, дитина чує негативні висловлювання про сусідів, у яких грошей або дуже багато, або вони, на думку батьків, витрачають їх неправильно:
Ти уявляєш, сусіди ще одну машину придбали, а самі ремонт не можуть доробити, витрачають гроші на вітер.Ця фраза має на увазі те, що є певні правила витрачання грошей. Будь то витратити гроші на ремонт це правильно, а придбати другий автомобіль — неправильно. Але чи так це насправді? Зовсім ні! Кожний сам для себе повинен вирішувати, на що потрібно витрачати гроші. І якщо ви хочете, щоб ваша дитина жила у достатку, у неї повинне бути правильне відношення до грошей. А правильне відношення це тоді, коли гроші приносять задоволення. Це можна взяти за правило: Якщо гроші не приносять вам задоволення — значить грошей у вас немає. Неважливо, скільки по факту грошей у вас на рахунку або десь під подушкою, якщо у результаті володіння ними ви не отримуєте задоволення, значить можна рахувати, що грошей у вас немає. А далі, хтось отримує задоволення від шикарного ремонту, а хтось — від другого автомобіля і від комфорту руху. І кожний сам для себе повинен вирішувати в результаті чого він буде отримувати задоволення. А значить репліка про те, що сусіди придбали новий автомобіль, а самі ремонт доробити не можуть, пускають гроші на вітер - є неправильною!
Звичайно, у вас може бути своя думка, як правильно витрачати гроші, але якщо ви це обговорюєте з дитиною, було б дуже добре, якщо б ви пояснювали їй, чому ви вважаєте за краще витратити гроші по іншому і чому б ви зробили саме такий вибір. І тут ми від спостерігання, як способу формувати переконання, переходимо ще одного способу — виховання.
Виховання. Суть спостерігання це наслідування, коли дитина спостерігає за тим, що відбувається, і вибирає найбільш ефективні моделі поведінки. Наприклад, якщо вона бачить, що тато кричить на маму, і в результаті цього мама починає вести себе так, як хоче тато, то дитина може для себе зрозуміти, що якщо необхідно добитися від когось слухняності, мені потрібно підвищувати на цю людину голос. Якщо це спрацює, і дитина використає цю модель і доб’ється бажаного результату, то переконання буде підкріплене.
На жаль, якщо ми говоримо про формування переконання не тему грошей методом наслідування, то оцінити, які насправді формуються у дитини переконання стосовно грошей дуже складно, адже у дитини у цей момент часу грошей, як правило, під час формування переконання — немає. У її відсутні гроші для того, щоб продемонструвати те, що вона освоїла про гроші, спостерігаючи за оточуючими людьми. А якщо ми говоримо про виховання, так звані тематичні розмови, при яких ви намагаєтеся довести до дитини ту чи іншу думку, розповісти ній як влаштований світ, коли ви навмисно формуєте у дитині ті чи інші переконання, то тут набагато легше оцінити розуміння дитини про цю тему. Адже формуючи конкретну ідею ви завжди можете перепитати у дитини, чи правильно вона вас зрозуміла і чи вона щось зрозуміла взагалі. І слухаючи відповідь дитини ви завжди зможете її підкорегувати.
На жаль, проводити виховні бесіди і тематичні розмови на тему грошей в наших широтах не прийнято, і все, що може дізнатися дитина про гроші, все, на основі чого вона може формувати власні погляди та переконання про те, що таке гроші, це можуть бути певні фрази, які сказані в якомусь контексті. Наприклад, батьки можуть говорити дитині про те, що скромність — прикрашає. В результаті чого, дитина може зробити висновок, що не мати багато, бути скромним — це добре. Хоча скромність — це не про відсутність чогось. Скромність може проявлятися і при житті в достатку, коли у тебе всього достатньо, але ти цим не вихваляєшся. А це два різні підходи. В одному випадку дитина формує переконання про те, що багато мати необов’язково, тому що, якщо ти скромний, якщо ти нічого не прагнеш, якщо ти не амбіційний, то ти красивий, тому що скромність тебе прикрашує. В іншому випадку, у тебе всього достатньо, ти прагнеш більшого але просто не вихваляєшся про це, про свої достатки і фінансові успіхи.
Серед найбільш популярних переконань досить часто можна почути фразу, що для того, щоб гарно заробляти, необхідно важко працювати, що по своїй суті не являється правильним, але може сформувати у дитини хибне представлення про те, яким чином дістаються гроші.
Осмислення. Третім способом формування переконань є осмислення того, що відбувається — спостережень та розмов. На жаль, не кожна дитина дійде до такого способу формування тих або інших переконань і в принципі досить часто не завжди ми критично осмислюємо ті переконання, якими керуємося у житті. І якщо це важко робити дорослим, то для дитини це досить складне завдання і мало хто самостійно дійде до цього рівня роботи з власними переконаннями. А це дуже важливий етап, тому що, наприклад, якщо ми візьмемо фразу "я не можу собі це дозволити" і фразу "поки що я не можу собі це дозволити", то між ними є принципова різниця. У першій фразі присутня абсолютизація, що ви у принципі не можете собі це дозволити. І зовсім по іншому звичить друга фраза.
Давайте розберемо наступну фразу "я не можу собі дозволити власну трикімнатну квартиру" і "поки що я не можу собі дозволити трикімнатну квартиру". В першому випадку, я не можу собі це дозволити, звучить як вирок, у другому випадку — обнадійлива фраза, яка вимальовує дуже приємне майбутнє, в якому трикімнатна квартира обов’язково буде. Саме ці нюанси визначають те, наскільки ефективні або неефективні будуть переконання про гроші.
Також варто відмітити, що можливість осмислювати те, що відбувається, достатньо важлива. У житті дитина з’являться ефективні робочі переконання, які будуть допомагати, а не заважати. Властивість осмислювати те, що відбувається, формується в результаті знецінення поглядів батьків. Як би це дивно не звучало, але у той момент, коли дитина не погоджується з батьками, коли дитина заперечує, коли говорить про те, що ви не праві, вона навчається осмислювати те, що спостерігає, навчається критично оцінювати те, що ви їй говорите. І для батьків це виглядає як непокора, знецінення, а насправді дитина навчається осмислювати те що вона бачить, і те, що вона чує.
Так, можливо вона спочатку робить це не дуже коректно, грубо, але варто відзначити, що вона тільки починає цьому навчатися. І замість того, щоб сварити дитину, забороняти їй вам заперечувати, варто заохочувати її бажання не погоджуватися з вами, заохочувати її бажання роздумувати над тим, що ви ній пропонуєте, і навчити робити це толерантно м’яким способом.
Відповідно, коли ваша дитина з вами не погоджується, не потрібно наказувати її, а спробувати поцікавитися, чому вона думає інакше. І не лишнім буде пояснити свою позицію, для того, щоб вона навчилася мислити логічно і зрозуміла, що за кожною вашою пропозицією є повністю конкретний сенс. Пам’ятайте про те, що в дитинстві дитина пізнає хто вона, і як влаштований світ виключно на своїх спостереженнях і на тому, що їй говорять батьки. Саме у дитинстві у дитини формується поняття норм, те що вона буде рахувати нормальним і до чого вона буде прагнути. Те, що вона буде сприймати ненормальним — буде сторонитися. Якщо у вашої дитини сформується уявлення про те, що жити у бідності це нормально, що цим потрібно пишатися, що якщо у інших є гроші, то вони негідники, то це буде саме те представлення, в рамках якого дитина буде розвертати своє життя. Якщо ж дитина буде жити у сім’ї, де грошей не так і багато, але ним завжди раді, їх цінують за наявність, можна придбати щось важливе, цінне та приємне, у її буде формуватися зовсім інших погляд на гроші, буде розуміти, що чим більше грошей, тим якісніше життя.
Для батьків є дуже цікава задача. Провести для дитини деяку рекламну компанію, у якій ви б розрекламували їй те, як влаштоване життя, те, що вона в цьому житті зможе досягнути. Адже якщо дитина не знає як влаштоване життя, починає з ним знайомитися дивлячись на те, що бачить довкола, слухає те, що ви говорите, про цей світ, то яку рекламну компанію про цей світ ви ній проводите, якщо, наприклад, жалієтеся на життя, говорите про те, що грошей постійно не вистачає, що гроші заробляються важкою працею. Яку рекламну компанію ви проводите для своєї дитина, коли вірите в те, що вона досягне багато всього, але вірите не тихенько, десь про себе, а говорите ній про це, звертаєте увагу на те, що вона обов’язково буде жити краще, ніж ви. І тоді, ваша дитина, коли виросте, обов’язково подякує вам за це.
Є дуже цікавий вислів, який можна використовувати у вихованні. Звучить він так:
Говори на собаку — свиня, і вона захрюкає!Відповідно, чим частіше ви будете позитивно говорити про власну дитину, про її майбутнє, тим більше шансів тому, що воно настане. Пам’ятайте про те, що переконання у житті вашої дитини, у тому числі переконання про гроші, є результатом того, що дитина бачить навколо себе, результатом того, що ви ній транслюєте в результаті ваших виховних розмов, а також результатом її здібностей осмислювати те, що вона спостерігає і те, що ви розповідаєте. Будьте уважні до цих трьох аспектів формування переконань і ваша дитина буде жити у достатку.