Осінній дощ.. Сльозами плаче небо. Холодний вітер з кленом гомонить. Їм як і нам, тої війни не треба. Їх, як і нас, війна в душі болить.
Уже 201- й день війни, кожен з них приносить стільки горя і сліз на українську землю. Сьогодні наша громада прощається з 52-річним захисником Леонідом Килибою. Він загинув 6 вересня біля селище Залізничне на Харківщині.
Леонід закінчив школу №7, працював у Ковельському держлісгоспі. Коли у 2014 році розпочалась російська навала, став на захист України. Згодом повернувся у рідне місто. Маючи військовий досвід, у перший день повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт. Він – Герой, який віддав за Україну своє життя. Ніколи не забудемо його сили, хоробрості та патріотизму.
- Ім’я Леоніда Килиби назавжди буде вписане у книгу пам’яті нашої громади. Він вірив у Перемогу, наближав її. Спасибі йому за це. Низький уклін рідним і близьким, – наголосив під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка.
У Леоніда залишилася дружина Тетяна, донька Богдана, маленький онук Андрійко, син Петро, який теж з лютого боронить Україну. Сьогодні він приїхав, щоб попрощатись з батьком.
Маємо пам’ятати, що свобода дається не легко. Українські воїни ціною власного життя виборюють незалежність для кожного з нас. Безмежна подяка нашому Герою! Вічна пам’ять!
Обидва Юрії вже 25 лютого пішли у військкомат і стали військовослужбовцями Луганського прикордонного загону. Усюди вони трималися разом, в усьому підтримували один одного.
