Жителі Ковеля Михайло Столярчук, Ігор Дерко та Дмитро Гудік мають родинні зв’язки і з 2018 року разом займалися пасажирськими перевезеннями за маршрутом «Львів – Брест». 22 лютого 2022 року їх затримали у Білорусі.
Родичі шукали їх кілька місяців: двох ковельчан засудили у Білорусі за шпигунство ВІДЕО
Згодом білоруські пропагандисти опублікували матеріал про чоловіків, стверджуючи, що їх білоруські правоохоронці нібито спіймали на багатьох правопорушеннях.

За що судять ковельчан у Білорусі, що про історію каже рідня та найголовніше – як можливо повернути чоловіків додому – в сюжеті 12 каналу.



За словами мами Дмитра Марії Гудік, яка є також сестрою пана Михайла, чоловіки спільно займалися перевезеннями із 2018 року. Михайло та Ігор спільно кермували автобусом, Дмитро працював кондуктором. Під час чергового рейсу 22 лютого 2022 року до автобуса вломилися працівники КДБ і забрали волинян. Кілька місяців рідні не мали жодної звісточки про ковельчан. Родичі шукали чоловіків через різні інстанції. Аж потім виявилося, що вони за ґратами.
«Ми самі дізналися, що в Білорусь можна потрапити через Польщу. Їздили самі на свій страх і ризик. Нас пустили в СІЗО, ми їм передавали передачу», - розповідає Марія Гудік.
Побачитися їм вдалося, але тюремники попередили, що говорити про деталі справи і війну - зась, інакше зустріч перервуть. Родичам сказали, що справа ведеться закрито, не для розголосу. Наприкінці одного ж чоловіків відпустили.

Ігор Дерко нині вдома. За словами родичів, жодних деталей не розповідає. Довідалися про суть справи аж восени.

24 листопада їм дозволили приїхати на винесення вироку. Там вони дізналися, що чоловіків судили за агентурну діяльність. Вирок усіх ошелешив - Михайло Столярчук засуджений на 6 років позбавлення волі, Дмитро Гудік - на 5. Рідні кажуть, що донині не можуть отримати матеріали справи. У Білорусі, каже пані Марія, лише годують обіцянками, що невдовзі копії надішлють.

У матеріалі білоруського телеканалу про ковельчан кажуть, що їх з незаконним вантажем спіймала СБУ, але вони не понесли покарання. Натомість, мовляв, почали співпрацювати з СБУ.
«Їм потрібно було знімати воєнну техніку в Білорусі і передавати українській стороні», - сказали білоруські пропагандисти.
За що ж направду судять ковельчан і які докази «шпигунській діяльності» мають - невідомо.

Родичі написали листа уповноваженому з прав людини та відповіді не отримали. У службі омбудсмена пояснили, що листа отримали, але то було у квітні і про вирок там не йдеться. То ж тепер треба шукати інший із новими подробицями і вони, у свою чергу, звернуться у міністерство закордонних справ України та Мін'юст. Тоді вже, мовляв, ситуація зрушить з місця. Поки б родичі ув’язнених ковельчан оскаржують вирок самотужки.