Ковель зустрів Героя Павла Подобеда, який провів три роки в полоні
Після трирічного полону до рідного Ковеля повернувся захисник України Павло Подобед. Новина про його приїзд зібрала біля нього рідних, друзів, представників громади та багатьох містян, які прийшли привітати воїна вдома.

Про звільнення Павла стало відомо місяць тому, і відтоді ковельчани з нетерпінням чекали на цю зустріч. Найбільше на повернення чекала його мама — Людмила Володимирівна, а також брати й сестра.

Павло Подобед служив у 25-й штурмовій бригаді, куди пішов добровольцем восени 2022 року. У грудні того ж року він потрапив у полон поблизу села Червонопопівка на Луганщині.
Вперше рідні побачили його у відео, яке оприлюднили російські окупанти. Після цього — майже два роки повної невідомості. Лише під час великих обмінів полоненими з’явилася звістка, що Павло живий: один зі звільнених військових розповів, що провів із ним у неволі вісім місяців.
Під час зустрічі міський голова Ігор Чайка звернувся до воїна зі словами:
Привітати Павла прийшли не лише близькі та друзі, а й багато мешканців громади, які вперше побачили його особисто. Усі відзначали його спокій і внутрішню силу — риси людини, що пережила полон, але зберегла світло й доброту. Сам Павло зізнався, що, перетнувши український кордон, відчув щиру радість — адже знову опинився на рідній землі.
Попереду в нього — період відновлення, спокою та миру, які сьогодні для кожного українця мають особливу цінність.
Ми продовжуємо чекати тих, хто ще не вдома, і віримо, що кожен з них повернеться, аби відчути тепло рідного міста й обійми своїх близьких.
Слава Україні! Героям слава!









Про звільнення Павла стало відомо місяць тому, і відтоді ковельчани з нетерпінням чекали на цю зустріч. Найбільше на повернення чекала його мама — Людмила Володимирівна, а також брати й сестра.

Павло Подобед служив у 25-й штурмовій бригаді, куди пішов добровольцем восени 2022 року. У грудні того ж року він потрапив у полон поблизу села Червонопопівка на Луганщині.
Вперше рідні побачили його у відео, яке оприлюднили російські окупанти. Після цього — майже два роки повної невідомості. Лише під час великих обмінів полоненими з’явилася звістка, що Павло живий: один зі звільнених військових розповів, що провів із ним у неволі вісім місяців.
Під час зустрічі міський голова Ігор Чайка звернувся до воїна зі словами:
«Це день, який хочеться запам’ятати. Шлях до нього був складним і довгим — майже три роки безмежної надії на повернення. Щиро вітаємо тебе, Павле, вдома, у Ковелі. Дякуємо за мужність, незламність і відданість Україні».

Привітати Павла прийшли не лише близькі та друзі, а й багато мешканців громади, які вперше побачили його особисто. Усі відзначали його спокій і внутрішню силу — риси людини, що пережила полон, але зберегла світло й доброту. Сам Павло зізнався, що, перетнувши український кордон, відчув щиру радість — адже знову опинився на рідній землі.
Попереду в нього — період відновлення, спокою та миру, які сьогодні для кожного українця мають особливу цінність.
Ми продовжуємо чекати тих, хто ще не вдома, і віримо, що кожен з них повернеться, аби відчути тепло рідного міста й обійми своїх близьких.
Слава Україні! Героям слава!








