Ковель прощається із захисником Олександром Козаком
Ковельська громада втратила ще одного свого сина — 53-річного Олександра Козака, який помер від тяжких поранень, отриманих під час служби.
Воїн зазнав поранення 4 червня цього року, коли в навчальний центр, де він проходив підготовку, ворог завдав ракетного удару. Вибух став причиною тяжких ушкоджень хребта та внутрішніх органів. Попри тривале лікування у лікарнях Полтави, Львова, Чернівців і Ковеля, серце Олександра зупинилося 2 листопада у львівському медзакладі.
Сьогодні громада прощалася з Героєм, який приєднався до Небесного війська.
Більша частина життя Олександра була пов’язана з Ковелем. Він навчався у місцевій школі №4, згодом закінчив машинобудівний технікум, де здобув фах техніка-технолога. Після строкової служби у Яворові на Львівщині повернувся додому, одружився з Вікторією і разом із нею виховував доньку Катерину.
Упродовж понад двадцяти років займався підприємництвом, змінював сфери діяльності, працював на заробітках. Останнім часом разом із дружиною працював у дитячому садку №12.
Попри проблеми зі здоров’ям, після початку повномасштабного вторгнення він заявив, що, коли настане час, стане до лав захисників. У грудні 2023 року його мобілізували. Спершу Олександр проходив службу на Ковельщині, а з лютого — у складі 37-ї окремої бригади морської піхоти, що діяла на Херсонщині. Як стрілець-снайпер він забезпечував переправу техніки до лінії фронту.
Рідні згадують його як спокійну, доброзичливу людину, уважного чоловіка й друга, який знаходив розраду у книгах і ніколи не скаржився на труднощі служби.
Навіть після поранення він не втрачав оптимізму. Усвідомлюючи, що вже не зможе ходити, Олександр мріяв облаштувати майстерню для реставрації металевих виробів і навіть придбав необхідні інструменти.
Вічна пам’ять і слава захиснику України.
Воїн зазнав поранення 4 червня цього року, коли в навчальний центр, де він проходив підготовку, ворог завдав ракетного удару. Вибух став причиною тяжких ушкоджень хребта та внутрішніх органів. Попри тривале лікування у лікарнях Полтави, Львова, Чернівців і Ковеля, серце Олександра зупинилося 2 листопада у львівському медзакладі.
Сьогодні громада прощалася з Героєм, який приєднався до Небесного війська.
Більша частина життя Олександра була пов’язана з Ковелем. Він навчався у місцевій школі №4, згодом закінчив машинобудівний технікум, де здобув фах техніка-технолога. Після строкової служби у Яворові на Львівщині повернувся додому, одружився з Вікторією і разом із нею виховував доньку Катерину.
Упродовж понад двадцяти років займався підприємництвом, змінював сфери діяльності, працював на заробітках. Останнім часом разом із дружиною працював у дитячому садку №12.
Попри проблеми зі здоров’ям, після початку повномасштабного вторгнення він заявив, що, коли настане час, стане до лав захисників. У грудні 2023 року його мобілізували. Спершу Олександр проходив службу на Ковельщині, а з лютого — у складі 37-ї окремої бригади морської піхоти, що діяла на Херсонщині. Як стрілець-снайпер він забезпечував переправу техніки до лінії фронту.
Рідні згадують його як спокійну, доброзичливу людину, уважного чоловіка й друга, який знаходив розраду у книгах і ніколи не скаржився на труднощі служби.
Навіть після поранення він не втрачав оптимізму. Усвідомлюючи, що вже не зможе ходити, Олександр мріяв облаштувати майстерню для реставрації металевих виробів і навіть придбав необхідні інструменти.
«Україна втратила Захисника, а рідні — люблячого чоловіка, батька, сина, брата. Людину, яка щиро любила життя, цінувала кожен день і кожну дрібницю в ньому. Висловлюю щирі співчуття дружині Вікторії, доньці Катерині, мамі Людмилі Іванівні, брату Олегу, усім рідним і близьким Олександра», — зазначив міський голова Ігор Чайка під час прощання.Олександра Козака поховали на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам’ять і слава захиснику України.
