Ковель попрощався із Захисником Сергієм Томашевичем, який загинув на Покровському напрямку
Сьогодні у Ковелі відбулося прощання із Захисником України Сергієм Юрійовичем Томашевичем, який загинув під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. Старший солдат віддав життя за Україну у віці 55 років.
Сергій Томашевич народився і виріс у Ковелі, навчався у ЗОШ №7. Після проходження строкової служби працював на підприємстві «Ковельмолоко». Згодом присвятив себе тренерській діяльності, ставши наставником молоді у ДЮСШ фізкультурно-спортивного товариства «Спартак».
Спорт відігравав важливу роль у його житті з юних років. Сергій серйозно займався вільною боротьбою, мав численні нагороди, здобув срібну медаль на Всеукраїнській універсіаді та став кандидатом у майстри спорту. Вагомим досягненням його тренерської роботи стали вихованці — серед них срібний призер чемпіонату Європи, учасник чемпіонату та Кубка світу, переможці й призери всеукраїнських та обласних змагань.
Після припинення фінансування спортивної школи Сергій змушений був залишити тренерську роботу. Він працював на залізниці, а згодом — на приватних підприємствах, забезпечуючи родину.
Опорою для нього завжди була сім’я. Разом із дружиною Наталією вони створили родину у травні 1992 року, виховали доньку та сина. Особливе місце у житті Сергія займали онуки — Асійка та Макар, яким він присвячував багато часу та уваги.
6 лютого 2025 року Сергія Юрійовича мобілізували до лав Збройних сил України. Після підготовки він вирушив на фронт, де спочатку ніс службу на Сумщині. У жовтні мав коротку відпустку, під час якої побував удома, з рідними та у рідному місті.
Згодом підрозділ, у якому служив Сергій Томашевич, перекинули на Покровський напрямок. Протягом тривалого часу зв’язок із ним був обмежений. 16 січня родина востаннє почула його голос — Сергій повідомив, що йому пообіцяли відпустку.
19 січня під час артилерійського обстрілу він отримав поранення, несумісні з життям. Стрілець 2 мотопіхотного батальйону військової частини А5002 старший солдат Сергій Томашевич загинув поблизу населеного пункту Білицьке Покровського району Донецької області. Цього дня йому виповнилося 55 років.
Під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка, розповідаючи біографію Захисника, сказав:
Від імені Ковельської громади міський голова висловив співчуття матері Марії Юліанівні, дружині Наталії, сину Максиму та невістці Лілі, доньці Олені, онукам Асійці та Макару, братам Олександру, Юрію, Василю, сестрі Вірі та всім рідним.
Поховали Сергія Томашевича на Алеї Героїв міського кладовища у Ковелі.
Сергій Томашевич народився і виріс у Ковелі, навчався у ЗОШ №7. Після проходження строкової служби працював на підприємстві «Ковельмолоко». Згодом присвятив себе тренерській діяльності, ставши наставником молоді у ДЮСШ фізкультурно-спортивного товариства «Спартак».
Спорт відігравав важливу роль у його житті з юних років. Сергій серйозно займався вільною боротьбою, мав численні нагороди, здобув срібну медаль на Всеукраїнській універсіаді та став кандидатом у майстри спорту. Вагомим досягненням його тренерської роботи стали вихованці — серед них срібний призер чемпіонату Європи, учасник чемпіонату та Кубка світу, переможці й призери всеукраїнських та обласних змагань.
Після припинення фінансування спортивної школи Сергій змушений був залишити тренерську роботу. Він працював на залізниці, а згодом — на приватних підприємствах, забезпечуючи родину.
Опорою для нього завжди була сім’я. Разом із дружиною Наталією вони створили родину у травні 1992 року, виховали доньку та сина. Особливе місце у житті Сергія займали онуки — Асійка та Макар, яким він присвячував багато часу та уваги.
6 лютого 2025 року Сергія Юрійовича мобілізували до лав Збройних сил України. Після підготовки він вирушив на фронт, де спочатку ніс службу на Сумщині. У жовтні мав коротку відпустку, під час якої побував удома, з рідними та у рідному місті.
Згодом підрозділ, у якому служив Сергій Томашевич, перекинули на Покровський напрямок. Протягом тривалого часу зв’язок із ним був обмежений. 16 січня родина востаннє почула його голос — Сергій повідомив, що йому пообіцяли відпустку.
19 січня під час артилерійського обстрілу він отримав поранення, несумісні з життям. Стрілець 2 мотопіхотного батальйону військової частини А5002 старший солдат Сергій Томашевич загинув поблизу населеного пункту Білицьке Покровського району Донецької області. Цього дня йому виповнилося 55 років.
Під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка, розповідаючи біографію Захисника, сказав:
«Кажуть, він був великим оптимістом — порядною, доброю, щирою людиною. Йому б ще жити… жити, дарувати свою підтримку і любов усім, кого він так любив. Але війна забрала його у дорогих людей. Війна забирає найкращих. Забирає життя і залишає глибокі шрами на наших серцях».
Від імені Ковельської громади міський голова висловив співчуття матері Марії Юліанівні, дружині Наталії, сину Максиму та невістці Лілі, доньці Олені, онукам Асійці та Макару, братам Олександру, Юрію, Василю, сестрі Вірі та всім рідним.
Поховали Сергія Томашевича на Алеї Героїв міського кладовища у Ковелі.
