Незрячий масажист з Ковеля має незвичайні здібності: дотиком рук відчуває хвороби та визначає рівень цукру і холестерину
У Ковелі живе незвичайний чоловік. Роман Онофрійчук, втративши зір, став лікувати людей. Дотиком рук відчуває хворі місця і навіть рівень цукру та холестерину! Пояснити свої здібності не може, вважає, що це дар Божий. Про незвичайного лікаря розповіла журналіст видання Вісник+К Галина Оліферчук.
Роман з народження мав слабкий зір, тому і навчався у спеціальній школі у Клевані, що на Рівненщині. А в 11 років після операції на сітківці ока настала сліпота. Та хлопець не впав у відчай, вчився жити у цілковитій темряві. Закінчив школу для незрячих у Львові, став читати по шрифту Брайля. Навіть закінчив музичну школу і грає на багатьох музичних інструментах! Особливо йому до вподоби гітара. Вміє працювати на комп’ютері, знає англійську та французьку мови.
У 1999 році Роман Онофрійчук вступив у Львівський медуніверситет на спеціальність масажист-реабілітолог лікувальної справи. Здібності хлопця помітила одна з викладачок, бачила, що у нього є особливий дар. Роман та ще один студент найкраще вправляли вивихи, знімали біль у спині, защемлення нерва.
– Я не раз сердився на викладачку, що муштрує мене по чотири години, – сміється чоловік. – А тепер дуже вдячний їй, бо завдяки Божому дару та її наполегливості навчився допомагати людям.
Після закінчення університету Роман став працювати масажистом. Зізнається, що у нього лікував спину відомий артист, але просив не розголошувати прізвища. Солідні чиновники пропонують велике майбутнє, та Роман не хоче: мовляв, і тут треба людей лікувати.
Під час навчання він познайомився з однокурсницею Мар’яною, яка теж має слабкий зір. Через два роки зустрічей та побачень одружилися.
– Хоч і не бачив Мар’яну, але відчув її красу серцем та душею, – усміхається чоловік. – Вона тиха і скромна. Я зрозумів, що то моя доля.
Пара разом уже чотирнадцять років. Тішаться десятирічною донькою Даринкою. Усією родиною, з батьками, які допомагають у житті, разом читають Біблію по шрифту Брайля. Онофрійчуки не нарікають на долю, а навпаки – вдячні Богу, що Він керує їхнім життям і допомагає лікувати людей.
Галина ОЛІФЕРЧУК, Волинська область
#ГалинаОліферчук
Роман з народження мав слабкий зір, тому і навчався у спеціальній школі у Клевані, що на Рівненщині. А в 11 років після операції на сітківці ока настала сліпота. Та хлопець не впав у відчай, вчився жити у цілковитій темряві. Закінчив школу для незрячих у Львові, став читати по шрифту Брайля. Навіть закінчив музичну школу і грає на багатьох музичних інструментах! Особливо йому до вподоби гітара. Вміє працювати на комп’ютері, знає англійську та французьку мови.
У 1999 році Роман Онофрійчук вступив у Львівський медуніверситет на спеціальність масажист-реабілітолог лікувальної справи. Здібності хлопця помітила одна з викладачок, бачила, що у нього є особливий дар. Роман та ще один студент найкраще вправляли вивихи, знімали біль у спині, защемлення нерва.
– Я не раз сердився на викладачку, що муштрує мене по чотири години, – сміється чоловік. – А тепер дуже вдячний їй, бо завдяки Божому дару та її наполегливості навчився допомагати людям.
Після закінчення університету Роман став працювати масажистом. Зізнається, що у нього лікував спину відомий артист, але просив не розголошувати прізвища. Солідні чиновники пропонують велике майбутнє, та Роман не хоче: мовляв, і тут треба людей лікувати.
Під час навчання він познайомився з однокурсницею Мар’яною, яка теж має слабкий зір. Через два роки зустрічей та побачень одружилися.
– Хоч і не бачив Мар’яну, але відчув її красу серцем та душею, – усміхається чоловік. – Вона тиха і скромна. Я зрозумів, що то моя доля.
Пара разом уже чотирнадцять років. Тішаться десятирічною донькою Даринкою. Усією родиною, з батьками, які допомагають у житті, разом читають Біблію по шрифту Брайля. Онофрійчуки не нарікають на долю, а навпаки – вдячні Богу, що Він керує їхнім життям і допомагає лікувати людей.
Галина ОЛІФЕРЧУК, Волинська область
#ГалинаОліферчук