Телебачення в Україну прийшло 66 років тому. У 1951-му було здійснено першу телевізійну трансляцію: в ефір вийшла передача з телецентру на Хрещатику, 26. Ковельчани першу телепрограму на «своєму» каналі побачили у 1991 році. ТзОВ «Телевізійний Центр Ковель» одним із перших на теренах колишнього Радянського Союзу створив позабюджетне (комерційне) телебачення. У волинському телевізійному просторі з’явився перший регіональний недержавний телеканал, який швидко завоював прихильність місцевих глядачів. Лише за перший рік роботи в ефірі операторами ТЦК було відзнято близько 300 кілометрів відеоплівки, на яких містилося майже 2 тисячі годин програмного ефіру. Своєю появою телеканал довів, що навіть у такому маленькому місті, як Ковель, і в нелегкий для країни в економічному та політичному плані час, можна створити своє телебачення.
Ковельчани з нетерпінням чекали вихідних, аби дізнатися з програм «Місто», «Новини тижня», «Постфактум», «Спортклуб», «Суботня панорама» про те, що відбулося в місті, чим жили місцеві мешканці, які проблеми вирішували, що відзначали. Усміхнені, з щирими побажаннями глядачів зустрічали ведучі та журналісти: Оксана Гетьман, Ігор Чайка, Наталя Ромашук, Ігор Прокопів, Тетяна Майданська, Юлія Коляда та інші. З часом канал знаходив нові обличчя, з’являлись нові цікаві програми. І не біда, що місцевим медійникам інколи бракувало досвіду. Та це були наші місцеві зірки! Яких любили, поважали і чекали. Варто згадати й тих, хто залишався за кадром – це оператори, відеоінженери: Богдан Гончарук, Володимир Літвінчук, Юрій Ребрик, Володимир Савосюк, Едуард Бондарук, Володимир Ковальчук.
Активну участь у створенні ТЦК взяв Петро Семерей (на той час – директор Волинського ОРТПЦ). Розквіт місцевого телеканалу припав на час роботи адміністратора Михайла Фурмана. Його юридична обізнаність, досвід та особисті зв’язки у столиці створили міцний фундамент для успішної діяльності підприємства. На початку 90-х років ліцензії на мовлення не було потрібно. ТЦК виходив в ефір на 31-му дециметровому каналі, співпрацював з «Новим» каналом і мав 6 годин ефірного часу. З 1996 року ТЦК співпрацював з каналом «Кіно».

За словами директора Ігоря Тарасенка, коли Національна рада з питань телебачення і радіомовлення запровадила на державному рівні ліцензування на право користування каналами мовлення, отримати ліцензію місцевому телеканалу було не складно. Проблеми почалися з 2008 року. ТЦК не витримало конкуренції з центральними каналами і в конкурсах на отримання ліцензій перемагали потужні телекомпанії. Вартість ліцензії у 2008 році становила 80 тисяч гривань. Тож з 2008 по 2010 рік ТЦК працювало в кабельній мережі міста. У 2011 році Нацрада не продовжила ліцензію і ковельчани втратили можливість дивитися програми ТЦК з телеекранів.

Економічні та політичні зміни в Україні диктували свої умови. Ковель залишився без місцевого телебачення. Дивитись сюжети журналістів ТЦК можна було лише в інтернеті.

Зараз ковельчани мають змогу дивитися 14 аналогових та 30 цифрових телевізійних каналів, які ведуть мовлення переважно зі столиці. Та скільки б їх не було, ковельчанам завжди не вистачатиме «свого» місцевого телебачення.


#СуспільнеМовлення