Другий поверх приміщення колишнього міського РАЦСу, що знаходиться по вулиці С. Бандери,18 у Ковелі, переходить у власність територіальної громади міста. До нині місту належав лише перший поверх споруди, другий же був власністю Ковельського району. Відповідне рішення прийнято на черговій сесії міської ради. Така ситуація, пов’язана з наявністю двох власників майна, стала причиною того, що відремонтувати споруду за кошти лише міського бюджету було неможливо, а вкладати гроші платників податків у ремонт першого поверху (при тому, що другий поверх та дах в аварійному стані) не доречно. Тож заручниками ситуації стали прості ковельчани, які фактично втратили можливість в урочистій атмосфері проводити заходи з реєстрації шлюбів. Розуміючи всю складність ситуації, міська влада знайшла вихід та домовилася з районною про обмін майном.

Депутати надали згоду на безоплатну передачу з власності територіальної громади міста Ковеля з балансу ремонтного житлово-комунального підприємства №1 у спільну власність територіальних громад сіл, селищ Ковельського району на баланс комунального підприємства “Ковельрайкомунсервіс” частини будівлі площею 101,1 кв.м за адресою: м. Ковель, вул. Степана Бандери,7, яка розміщена на земельній ділянці загальною площею 162 кв.м. Цим же рішенням міська рада надала згоду на безоплатне прийняття у власність ковельської громади другого поверху площею 204,7 кв.м. за адресою: м. Ковель, вул. Степана Бандери,18.

Незважаючи на подвійну різницю в площі приміщень, начальник відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради Вікторія Васінович вважає такий обмін рівноцінним. Адже місто віддає району не лише приміщення, а й земельну ділянку під ним, що підвищує його ринкову вартість. Щодо стану приміщень, варто зауважити, що вони обидва вкрай занедбані. Орендарі міського комунального майна (місцевий РАЦС управління юстиції) не підтримували його у належному стані та не ремонтували.

Загальна площа будівлі, яка відтепер повністю належить місту, 528,1 м². Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення, датованою 20-ми роками минулого століття. Директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук каже, що на початку 90-х років, коли формували фонди нового музею, активно йшла співпраця з старожилами міста. Серед них були Володимир Юрченкович та Іван Слабушевський, які розповідали, що у будинку по вулиці Тадеуша Костюшки (так за Польщі називалася вулиця Степана Бандери) проживав єврейський лікар на прізвище Вайтман (Вайсман). Це був приватний особняк польського періоду. У радянські часи тут недовго розміщувалася музична школа.

Яка подальша доля цього будинку — поки не визначено. Зрозуміло, що він потребує капітального ремонту, а відтак — чималих коштів. Наразі міська влада звертається до інвесторів, меценатів та просто небайдужих людей подавати свої пропозиції щодо майбутнього бачення пам’ятки архітектури. Однозначно, що будівля залишиться у власності міської територіальної громади Ковеля.

Не відкидають можливості участі міста у європейських грантових програмах. Завдяки написанню проектів можна отримати кошти на відновлення важливої пам’ятки минулого. Важливої не лише для ковельчан, а й для збереження історичної спадщини нашої держави для майбутніх поколінь.

Ковель міг би сподіватися на вирішення цієї проблеми ще одним шляхом: наступний 2018 рік має стати роком відновлення і реставрації культурної спадщини в Україні. Кабінет Міністрів підтримав проект указу Президента про оголошення 2018 року Роком охорони культурної спадщини. Це дозволить передбачити у державному бюджеті кошти на оновлення музеїв, заповідників, палаців, навіть пам’яток місцевого значення. Уже готові всі відповідні документи. Проте ініціативу Міністерства культури України має затвердити своїм указом Петро Порошенко.

Цього року Європейський парламент прийняв рішення про відзначення 2018-го - роком культурної спадщини в Європі, що передбачає різнопланові події і заходи, спрямовані на відкриття більшого доступу до культурної спадщини європейських країн та залучення громадян до участі в збереженні пам’яток культури. Крім того, передбачаються окремі напрямки фінансування культурної спадщини, оголошення старту відборів проектів.

Наразі відповідного указу Президента України ще нема. Тож чи вдасться передбачити кошти в держбюджеті на оновлення пам’яток — теж під знаком питання.


#ПамяткаАрхітектури #ІсторіяКовеля #Депутати