Прокинувшись у перший день «нового життя», не поспішайте схоплюватися з ліжка. Розкрутіть усі суглоби по черзі. Пам’ятайте, що кожен суглоб, кожен м’яз і кожен орган пов’язані один з одним невидимими нитками. Їх також називають «кінематичними ланцюгами», тобто зчленуваннями кісткових ланок опорно-рухового апарату вздовж осі за допомогою мускулатури. Це особливо актуально при лікуванні так званих вертеброгенних головних болів або болів, пов’язаних з остеохондрозом шийного відділу хребта. Тому будь-який біль, що з’явився в тілі, а тим більше в головному мозку, має аналізуватися не лише з погляду будови самого мозку, а й передусім з погляду функціонування всього організму загалом. Для профілактики та лікування головного болю рекомендується наступний комплекс вправ.
З чого починати «нове життя» при головних болях?
1. Починайте з гомілковостопних суглобів. Повільно робіть обертальні рухи стопами всередину та назовні, при цьому особливу увагу зверніть на великі пальці, які повинні описувати максимально великі кола. Можливі тріск у суглобах, болючість м’язів та зв’язок стопи, що є нормальним. Кількість рухів не обмежуйте, але зазвичай вистачає 20 обертань у кожну сторону. Обертання можна здійснювати як синхронно, назовні або всередину, так і асинхронно, коли обертання одного суглоба наздоганяє обертання іншого суглоба. Наприкінці цієї програми ви відчуєте тепло в гомілковостопному суглобі.

2. Почніть розробляти колінний та тазостегновий суглоби, згинаючи та розгинаючи ноги в колінних суглобах, при цьому підошви повинні «прасувати» ліжко вперед і назад. При розгинанні ніг намагайтеся випрямити їх максимально в колінних суглобах – це розтягує м’язи задньої поверхні стегна. Згинання та розгинання ніг здійснюється поперемінно. Руки лежать довільно, але краще їх розкинути убік.

3. Зігніть обидві ноги в колінах, підошви притиснуті до ліжка. Поперемінно скручуйте ноги в кульшових суглобах, опускаючи їх праворуч і ліворуч від осі тулуба. Бажано до торкання нижньою ногою ліжка.

4. При виконанні наступної вправи постарайтеся підіймати таз. У положенні лежачи ноги залишаються зігнутими в колінних суглобах і упираються стопами в ліжко. Цю вправу можна назвати напівмісток. Зробивши 10-20 повторів, постарайтеся по черзі притискати коліно до живота, обхопивши його руками, при цьому відривати спину від ліжка та підборіддям торкатися коліна.
Всі вправи робляться на видиху під час максимальної напруги. На вдих уваги не звертати, він робиться автоматично. Кількість вправ довільна, але, як показує практика, 20 рухів кожною ногою призводять до потрібного ефекту.
5. Не поспішаючи, встаньте з ліжка і на видиху починайте відтискатися від стіни в наступній послідовності. Встати навпроти стіни, витягнути руки перед собою, пальцями торкнутися стіни. Спертися долонею на стіну і повільно зігнути руки, намагаючись лобом доторкнутися до стіни, п’яти при цьому не відривати від підлоги. На видиху відштовхніться від стіни, опустивши руки вздовж тулуба, повторіть цю вправу 5-10 разів.

Після цього зробіть коло навколо стільця, який попередньо поставте в центрі кімнати, і повторіть цю серію вправ. Саме друга серія є зараз лікувальною. Якщо ви не можете її фізично виконати, залиште на наступний день.

Заведіть щоденник, в якому відмічайте кількість віджимань від стіни щодня, всупереч поганій погоді та стану. Допускається застосування в поганий день звичних вам судинних препаратів. Але заміну цим препаратам можна знайти, роблячи холодні розтирання грудного відділу хребта. Тобто при відчутті перебоїв у серці (тахікардія, аритмія) намочіть довгий жорсткий рушник холодною водою, злегка вижміть його і розтирайте спину, по черзі змінюючи руки, доти, поки рушник не стане напіввіджатим. Потім розітріть себе сухим рушником і випийте склянку зеленого чи трав’яного чаю.

До речі, дві ці процедури намагайтеся виконувати щоразу перед віджиманням від стіни. Доведіть серію віджимань до 10, тобто має вийти 100 віджимань за одне заняття. Але не поспішайте збільшувати кількість віджимань щодня. Серії можна повторювати нескінченно довго, доки з’явиться бажання збільшити їх кількість.

Після того як ви досягнете потрібної кількості віджимань за одне заняття, почніть віджиматися від столу або стільця, але за однієї умови: ці предмети меблів не повинні зрушуватися з місця. Стілець для цього можна поставити щільно до стіни. Віджимання на стільці без підлокітників значно глибші. І в цій вправі доведіть кількість віджимань до 100, тобто 10 серій по 10 віджимань.

Після досягнення цієї цифри віджимання перенесіть на підлогу. Але при цьому можна віджиматися з прямим тулубом, стоячи на колінах, до торкання грудьми підлоги. Для цього прийміть вихідне положення в упорі на підлогу. Ноги абсолютно прямі, упираються пальцями на підлогу. З цього положення зігніть коліна, поставте їх на підлогу та починайте віджиматися. Ціль ясна: 10 серій по 10 віджимань. Ці вправи корисні при головних болях, зумовлених переважно судинними механізмами. До них відносяться насамперед мігрень, судинні дистонії, які нерідко називаються вегетосудинною дистонією та нейроциркулярною дистонією. До цієї ж групи захворювань належать гіпертонічна хвороба, атеросклероз, який при головних болях зветься церебросклероз. Крім того, сюди можна віднести стан після гострого порушення мозкового кровообігу або інсульту мозку. Не менш частою причиною головного болю називається шийний остеохондроз або, як кажуть медики, вертеброгенний головний біль.

Головний біль, що виник після черепно-мозкової травми, менінгіту або арахноїдиту (запалення оболонок мозку), також можна розглянути в зоні дії сучасної кінезотерапії, якщо результатом цих «запалень» не стало зниження рівня особистості, тобто розуму.

Рух крові по судинах, рух рідини в міжклітинному просторі, рух лімфи по лімфатичних судинах, рух нервового імпульсу нервового волокна неможливий при фіксованих, наприклад шийним коміром, м’язів. Тому якщо розглядаються м’язи, то розглядаються і кровоносні судини, і лімфатичні судини, і стовбури нервові, що проходять усередині цих м’язів. А якщо піти і від цієї множини анатомічних субстратів, то єдиною функціональною ланкою, що об’єднує всю цю анатомію, є рух. Інакше навіщо м’язи, та ще й у такій кількості, якщо вони не використовуються?

У всіх цих, на перший погляд, розрізнених факторів є єдиний початок, і таким початком є головний мозок, тобто розум: його завдання — аналізувати та керувати, а виконувати його накази покликана м’язова система, однією з основних функцій якої є транспортна, а не лише рухова, як думають більшість лікарів. Посередником між розумом (мозком) та виконавцем (м’язами) є нервова система, або нерви. Фізіологи називають цей зв’язок центру та периферії нервово-м’язовим.

Якщо виходити з цієї точки зору, всі перераховані головні болі (вертеброгенні або вегетосудинні) є наслідком нестачі функціонування цього зв’язку мозок - нерви - м’язи, результатом чого і є гіпоксія. Але лікарські речовини виконують функцію розриву цього зв’язку і роблять людину з головним болем беззбройною перед новими нападами.

Причин появи головного болю можна знайти кілька десятків. Тобто порушено транспорт «свіжої» крові до судин головного мозку. У зв’язку з цією кількістю «нових» причин головного болю зростає кількість діагнозів. Відповідно зростає кількість лікарських препаратів, що призначаються при головних болях. Але кінцевий результат дії лікарських препаратів, що замінюють роботу скелетної мускулатури (м’язів плечового пояса) - це непомітна для самої людини атрофія не тільки цих м’язів, а й мозкових структур.

Лікарська інтоксикація за відсутності фізичних дій рано чи пізно призводить до різних варіантів розпаду психічної діяльності, втрати індивідуальних особливостей характеру, зниження осмислення навколишнього, погіршення пам’яті, збіднення мови, тому що якщо розум не дає команди м’язам, то вони потихеньку атрофуються, знижуючи швидкість та об’єм кровотоку і тим самим призводячи до розвитку старечого недоумства.

Залежно від виразності та локалізації атрофічного мозкового процесу (тобто атрофуються судини мозку, за якими мала б бігти кров, збагачена киснем і яка живить мозок, але в цих обставинах припинила свій шлях у зв’язку з відсутністю кровоносних судин) можливі деякі варіанти розвитку недоумства (деменції): може розвиватися хвороба Піка, хорея Гантінгтона, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера або власне стареча сенільна деменція.

Виникає питання: невже головний біль призводить до таких страшних захворювань, пов’язаних із розпадом особистості? Це відбувається тільки за постійної тривалої інтоксикації лікарськими препаратами, що знижують біль.