Мій випускний

Закінчивши школу я й поняття не мала, студенткою якого вузу хочу бути. Але якось все вирішилося само собою. І ось я переступила поріг історичного факультету. Все було таким новим і невідомим, що в деяких речах була неорганізованою та розгубленою. Але з часом помінялося. Життя – це рух. Саме під таким гаслом я живу, тому хочу постійно щось змінювати, бути учасницею змагань чи глядачем на тих чи інших концертах. Отак помаленьку почала брати активну участь у житті факультету.

моя кафедра "Документознавста та музейної справи"

Тетяна Володимирівна Яцечко-Блаженко

Качковська Леся Ростиславівна

Чотири роки промайнули одним днем у моєму рідному Історичному. Рідному, бо давно вже став другою домівкою. Як я це усвідомила? Справа в тому, що рідна домівка – це місце, куди завжди хочеться повертатися, в якому хочеться проводити багато часу: година за годиною, день за днем, рік за роком.

Випускний – це день, коли відкриваються двері у доросле життя, час, коли ти починаєш свій самостійний шлях, робиш вибір, який може суттєво вплинути на твою долю. Це свято, якого немає у жодному календарі – воно буває лише раз у житті кожної людини. Але не зважаючи на це, в ньому зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум прощання і радість зустрічі з майбутнім – це день закінчення університету.

Дякую університету за вивчені поняття, за отримані враження, за несподівані обставини, за феєричні події, за нових товаришів, за самореалізацію, самовдосконалення, за кращі роки життя і за професію.
Хочеться також висловити слова подяки всім викладачам, які дали нам цінний багаж знань, керівництву університету за доступну та якісну освіту, та іншим працівникам університету, які піклувалися про нас.

Не можу не згадати свою групу «ДОК-44», з кожним студентом якої пов’язана одна або ж низка незабутніх історій. За цей час було багато і негативних ситуацій, не без цього, але це життя і всі ми люди. Тепер лише найтепліші спогади. Я дякую кожному, хто сперечався зі мною, хто мене підтримував, сварив) Саме завдяки цьому я маю той характер, який маю, я така, яка є.

куратор групи ДОК-44 Рябчикова Фаїна Денисівна


Малиновський Валентин Ярославович

Літковець Тарас Миколайович
А тепер настав час вирушати в самостійне життя, реалізовуватися, шукати себе у великому світі. Але я постійно буду сумувати і згадувати свої студентські роки!

Я вас дуже люблю!