1. Головна
  2. Колонка автора
  3. Вибори 2020: знайомтесь з командою «Батьківщини» в Ковельську міську раду

Вибори 2020: знайомтесь з командою «Батьківщини» в Ковельську міську раду

Незважаючи на політичну та суспільно-економічну ситуації в державі, представники Ковельського міської організації партії ВО “Батьківщина” та її лідери (що дуже важливо!) не покидають команду, не “біжать” до тих, у кого вигідніше, хто більше обіцяє. Як це робить чимало депутатів та кандидатів до рад. Місцевий осередок “Батьківщини” тримається разом і продовжує працювати на благо ковельчан.


У Ковелі жодна політична сила не має більш стабільної та єдиної команди. Чому? Усе залежить від керівника. У Ковелі впродовж 10 років (з 2000 по 2010) парторганізацію очолював Олег Кіндер. Він зумів об'єднати навколо себе колектив однодумців. Його роботу наступних 10 років впевнено продовжує Віра Федосюк, яка нині очолює “Батьківщину” в місті (з 2010 по 2020 р.).

Що стосується стабільності неполітичного характеру. У кожного міста, яке бажає розвитку, повинні бути стабільні складові, від яких можна відштовхуватися, прогнозуючи його майбутнє. Стабільність і розвиток – головні переваги у роботі досвідчених людей, які з роками зарекомендували себе як професіонали кожен у своїй сфері, здобули повагу та авторитет серед ковельчан зробленими справами: оновленими медичними закладами, відремонтованими школами та садками, новозбудованими водогонами, підтримкою соціально незахищених категорій ковельчан та ін.

Дві каденції на посаді міського голови Олега Кіндера та п’ять років роботи на посаді секретаря міської ради Віри Федосюк лише закріпили репутацію стабільної команди, до якої з року в рік долучаються нові представники. Це — педагоги, медики, військові, підприємці, працівники соціальної та комунальної сфер. Це люди різного віку та професій. Та їх об'єднує спільне бажання — далі працювати разом, розвивати місто, створювати достойні умови життя для його мешканців.

Саме тому “Батьківщина” представлена на місцевих виборах єдиною надійною командою.

1. Федосюк Віра Іванівна – секретар Ковельської міської ради (40 років). Єдина жінка, яка очолює виборчий список кандидатів у депутати Ковельської міської ради від 11-ти політичних сил, що зареєструвалися для участі у місцевих виборах. Хто вона – жінка, яка ще 10 років тому наважилась зайти на традиційно «чоловіче поле гри» та впевнено конкурує з чоловіками-політиками у місцевій раді Ковеля?

Народилася Віра Федосюк 11 липня 1980 року в Ковелі. Є наймолодшою у сім’ї – має старших сестру та брата. Після навчання у ЗОШ №7 вступила до Ковельського професійно-технічного училища №5. У 2000 році закінчила курс навчання на заочному відділенні Українського заочного економічного інституту за спеціальністю «Бухгалтерський облік». 2004-2005р.р. – пройшла курс навчання Європейської школи кореспондентської освіти «ЄШКО» за програмою «Бухгалтерський облік на ПК». У 2008 році закінчила Волинський інститут економіки та менеджменту і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Облік та аудит» та здобула кваліфікацію спеціаліста з обліку і аудиту. У 2020 році підвищила кваліфікацію за спеціальною програмою «Фінансовий контроль як інструмент антикорупційної політики. Електронне декларування».

Трудову діяльність розпочала у 1999 році у ТзОВ «Ескорт плюс Ко», де пройшла шлях від бухгалтера до заступника директора. З 2000 по 2015 роки працювала у ВТП «Ковель-ПРОМОПТТОРГ»: головним бухгалтер, заступником директора, директором. Разом з тим, з 2008 по 2012 рік займалась підприємницькою діяльністю за фахом «бухгалтерський облік та консультації з питань управління».

У 2015 році обрана на посаду секретаря Ковельської міської ради, де і працює до нині. Політичну діяльність розпочала ще 20 років тому, вступивши до лав Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». А впродовж десяти останніх років є головою Ковельської міської парторганізації «ВО «Батьківщина».

За активну роботу, громадську діяльність та вагомий внесок у виборчі кампанії та перемогу партії на виборах різних років та рівнів неодноразово отримувала нагороди від політичної сили ВО «Батьківщина». Нагороджена почесним знаком партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

З початку революції Гідності очолила рух в місті Ковелі, була обрана Координатором Ковельського міськрайонного Штабу національного спротиву та стала одним з перших волонтерів, які допомагали Українській армії в боротьбі з окупантами.

З 2010 по 2015 рр. Віра Федосюк була депутатом Ковельської міської ради VI скликання. А з жовтня 2015 року і до нині – секретар Ковельської міської ради (VII скликання).

За сумлінну працю, високий професіоналізм, активну депутатську діяльність, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста має Подяки та Почесні грамоти голів обласної ради та обласної державної адміністрації, міського голови. У 2015 році стала переможцем конкурсу з нагоди Дня міста у номінації «Громадський діяч року». У 2016 році нагороджена медаллю «За гідність та патріотизм». За роки на посаді секретаря міської ради представницький орган місцевого самоврядування також неодноразово був відзначений різними організаціями, зокрема волонтерськими та військовими, за допомогу армії, активну участь у громадських проектах та екологічних акціях.

Віра Федосюк вміло поєднує роботу з особистим життям. Активна професійна, політична та громадська діяльність не стали на заваді створення сім’ї. Нині їй – 40 років. Вона заміжня. Разом з чоловіком виховують сина та доньку, які є школярами. У вільний від роботи час вона завжди знаходить можливість відвідати своїх батьків-пенсіонерів, допомогти по господарству.

Віра Іванівна різностороння людина. У неї є ряд захоплень, особливе місце серед яких займають квіти, кімнатні та екзотичні рослини. В її домі – ціла оранжерея, а на присадибній ділянці – екзотичний сад. З ініціативи Віри Федосюк та за її безпосередньої участі в місті не раз відбувалися екологічні акції з озеленення та висаджування квітів.

Віра Федосюк – енергійна та оптимістична жінка, вона любить життя, а квіти – це його символ. «Життя в гармонії з природою дає позитивний заряд енергії, наснагу до нових справ, а відтак – на працю для блага громади, для ковельчан», – каже Віра Іванівна. А ще вона переконана: коли робиш щось від душі для інших – не заради подяки, доля обов’язково віддячить тобі, коли ти на це навіть не чекаєш.


2. Клімашевська Олена Миколаївна – директор Комунального закладу КДЮСШ ім. Є. Кондратовича (59 років). Майстер спорту з легкої атлетики, Заслужений тренер України. Олена Клімашевська – це той хороший виняток, коли паспортний вік цілковито відрізняється від віку фізіологічного й душевного. Адже вона є втіленням енергії, працьовитості та юнацької завзятості, а очолювана нею спортивна школа росте разом зі своїми вихованцями та щороку приносить у спортивну скарбницю Ковеля все нові вагомі перемоги.
Народилася 11 березня 1961 року у Ковелі. В дитинстві мріяла стати агрономом, хоча любила географію, історію, краєзнавство, захоплювалася туризмом, займалася гандболом. Та закоханість у легку атлетику привела її у світ спорту, де вона залишається і донині.

Вищу освіту здобула у Київському державному інституті фізичної культури. Професійну діяльність розпочала на посаді завідувача ДЮСШ «Спартак». У 2005 році - призначена на посаду директора Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи. З її ініціативи школа стала носити ім’я свого засновника та першого директора – Євгена Кондратовича. Є головою ГО фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» на громадських засадах.

У спортшколі, яка налічує 50 працівників колективу, успішно розвивають вісім видів спорту. Впоратися з великим обсягом роботи складно, проте Олені Клімашевській це вдається. І головне – є результат. «Кубків і медалей у нас – не перелічити! І це перемоги не лише рівня України, Європи, а й світу», - зауважує вона.

Упродовж багатьох років є керівником факультету реабілітації в Університеті третього віку. Олена Миколаївна проводить заняття в басейні для людей старшого покоління. У групі - понад 15 студентів-пенсіонерів, які донедавна працювали, ростили дітей, а тепер почуваються самотніми. Тож заняття в ДЮСШ допомагають їм знову стати активними й відчути смак життя.

Три десятиліття поспіль разом з тренерсько-викладацькою діяльністю проводить фізкультурно-оздоровчі заняття в групах «Здоров’я» для ковельчан різного віку: від 4 до 60 років, які приходять на тренування не лише для кращого самопочуття фізично, а й за позитивними емоціями.

За сприяння Олени Клімашевської у КДЮСШ отримали можливість займатися фізичною культурою діти з особливими потребами, які відвідують басейн та секції легкої атлетики.

Депутат міської ради трьох скликань. Цей статус допоміг вирішити чимало проблем, які існували у галузі спорту. Було прийнято ряд важливих рішень, завдяки яким у Ковелі започатковано нові види спорту, а існуючі отримали новий поштовх для розвитку. Відремонтовано приміщення ДЮСШ, оновлено матеріальну базу. Стипендії та винагороди отримують кращі спортсмени та їх тренери.

І хоч робота на керівній посаді, депутатська та тренерська діяльність забирають чимало часу, Олена Клімашевська має чудову сім’ю, яка завжди була підтримкою і опорою в житті. Разом з чоловіком вони виховали прекрасних дітей - сина та доньку, які своє життя також пов’язали зі спортом.


3. Кіндер Олег Олексійович – Ковельський міський голова (59 років).
Бути керівником - мистецтво і щоденна складна робота. Олег Кіндер успішно справляється з цим нелегким завданням, є професіоналом своєї справи. Громадський діяч, партійний активіст, людина з великим патріотичним серцем та незгасимою енергією. Його ім’я добре відоме не лише у Ковелі, а й далеко за його межами. Олег Кіндер – справедливий і вимогливий керівник, вмілий організатор. Принциповість, поміркованість та працьовитість відкрили йому безліч можливостей, за допомогою яких він зумів реалізувати себе як особистість, стати корисним ковельській громаді.
Олег Кіндер народився 10 грудня 1960 року. Після закінчення у 1982 році Українського інституту інженерів водного господарства трудову діяльність розпочав у Ковельській ПМК № 21 об’єднання “Волиньагробуд”. Пройшов шлях від майстра до керівника підприємства. Очолював МП ПМК з 1990 по 1997 роки. У 1997–2007 роках працював на керівних посадах у Ковельському відділенні банку “Аваль”, СП “Комбінат хлібопродуктів”. Ініціативного, цілеспрямованого, комунікабельного ковельчанина помічають у столиці. Так, з 2007 по 2008 роки Олег Олексійович працює в апараті Верховної Ради України. На відповідальному посту зарекомендував себе здібним спеціалістом.

В 2008 році Олег Олексійович приступає до обов'язків начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області. Немало сил та енергії Олег Кіндер віддає роботі, де проводить більшу частину свого життя. Праця, на його думку, дає добро і достаток, дарує щасливу усмішку матері і дитині, виховує у душах почуття гідності і любові. Саме любов до рідного міста, його мешканців спонукала Олега Олексійовича до рішучих дій всі ці роки. Він завжди відстоював інтереси виборців на високих депутатських трибунах, бо твердо знав і вірив, що справедливість є, за неї варто боротися.

З 2000 року й дотепер Олег Кіндер очолює Ковельську міську партійну організацію ВО "Батьківщина". В 2006 році обраний депутатом Волинської обласної ради. Одночасно працює головою комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, призначений членом колегії обласної ради, членом виконкому Ковельської міської ради. Крім цього, займається активною громадською діяльністю. Він засновник і керівник громадської організації «ЕКО-Волинь».

Одружений, має сина та доньку, четверо онуків.

За багаторічну самовіддану працю Олег Кіндер неодноразово був відзначений на державному та місцевому рівнях. Зокрема, нагороджений Подякою Президента України В.Ющенка, Почесними грамотами комітету Верховної Ради України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, медаллю «За звитягу» від Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), відзнакою за особистий внесок в розвиток молодіжного житлового будівництва, медаллю «За жертовність і любов до України» від УКП КП, пам’ятним нагрудним знаком «20 років Збройним Силам України», медаллю «За гідність та патріотизм» від всеукраїнського об’єднання «Країна», Подякою за значний особистий внесок у справу національно-патріотичного виховання молоді, всебічну підтримку, зміцнення та об’єднання України, а також багатьма іншими відзнаками.

З листопада 2010 року - на посаді Ковельського міського голови. 25 жовтня 2015 року - вдруге обраний Ковельським міським головою.

За 10 років роботи забезпечив стабільний розвиток ycix основних галузей міського господарства, зарекомендував себе умілим, досвідченим керівником з високими діловими та організаторськими здібностями. Він постійно вдосконалює стиль i методи роботи, виявляє ініціативу i оперативність у прийнятті управлінських piшень та здатність до системного контролю за їх реалізацією. Користується авторитетом серед керівників установ, підприємств, організацій, громадськості міста. Відповідальний, ініціативний, володіє організаторськими здібностями, наділений діловими якостями керівника, добре обізнаний із соціально-економічною ситуацією у Ковелі, на Волині та Україні. Досконало володіє законодавчою базою. Витриманий, дисциплінований, вимогливий до себе та підлеглих, уважний до проблем громади.

Нині знову Олег Кіндер балотується на цю відповідальну посаду. Його програма - продиктована людьми, вона реальна й відповідає потребам і вимогам багаточисельної територіальної громади. В той час, коли інші шукають методи популяризації власного "я", Олег Олексійович втілює в життя новаторські ідеї, згуртовує надійних і відповідальних людей в одній команді, які готові працювати безкорисливо, чесно й злагоджено.



4. Середюк Тетяна Володимирівна – директор ПУМ ім.Франка (56 років). Її знають у Ковелі як талановитого керівника, привітну та життєрадісну жінку, інтелігентну та порядну людину, мудрого педагога. Ще навчаючись у школі вона обрала свій майбутній фах і не зрадила своїй мрії до нині. Саме у жовтні 2020 року виповнюється чверть століття, як вона очолила Заклад позашкільної освіти «Ковельський Палац учнівської молоді імені Івана Франка».
У неповних 17 років розпочала трудову діяльність піонервожатою у рідній школі №1. Згодом вступила до Івано-Франківського педагогічного інституту Імені Василя Стефаника на факультет педагогіки та методики виховної роботи. По його закінченню – у 1987 році, пішла працювати методистом у місцевий Будинок піонерів. А з 1995 року очолила цей заклад, який на той час вже носив назву Будинок школяра, а згодом його перейменували у Палац учнівської молоді, де вона успішно працює й сьогодні. Це найбільший позашкільний освітній заклад нашого міста, у якому розвивають свій талант та цікаво проводять дозвілля понад тисячу школярів, які займаються у двадцяти творчих об’єднаннях художньо-естетичного і декоративно-ужиткового напрямків.

Заміжня. Має дві доньки та троє онуків. За сорок років педагогічної діяльності за самовіддану працю Тетяна Володимирівна неодноразово була відзначена управлінням освіти, міською та обласною владою. Має відзнаки і на державному рівні: Подяку від Міністерства освіти і науки України та Грамоту Верховної ради України.

Тетяна Володимирівна – позапартійна. Але разом зі своїми колегами йде в раду від політичної сили ВО «Батьківщина», аби й надалі разом, завдяки здобутому досвіду та професіоналізму, створювати достойні умови праці педагогів та розвивати позашкільну освіту у Ковелі.


5. Прокопів Ігор Ярославович – заступник Ковельського міського голови (47 років). Він є одним із авторитетних й шанованих політиків сучасного європейського Ковеля. Оптимізм, інтелігентність, відповідальність, людяність створюють навколо Ігоря Ярославовича позитивну енергетику. Він вміє тримати слово, правильно, вчасно і виважено приймати відповідальні рішення.
У європейському світогляді інтелект, освіта, професійний досвід, соціальна мобільність визнаються основним ресурсом соціально-економічного розвитку. Тому закономірно, що сьогодні культурні, освітянські, спортивні, медичні заклади нашого міста набувають такого привабливого естетичного вигляду. Ковель можна по праву назвати спортивним центром Волині, а Ковельське МТМО – одним з найкращих медичних закладів європейського рівня.

Народився Ігор Ярославович Прокопів 24 жовтня 1972 р. у м. Жидачів Львівської області в сім'ї вчителів.
В 1994 р. закінчив з відзнакою Рівненський державний інститут культури за спеціальністю – режисер-педагог, керівник театрального колективу; В 1996 р. успішно закінчив міжнародну школу журналістики та менеджменту “Неутворк - Інтерньюс Україна” (м. Київ); У 2007 р. закінчив Міжрегіональну Академію Управління Персоналом за спеціальністю - юрист (трудове та комерційне право).

1993 р. - педагог-організатор ЗОШ №1 м. Ковеля; 1993-1995 р. - художній керівник молодіжного театру-студії при Палаці культури і техніки ім. Т.Г. Шевченка; 1994 – 2006 р. - режисер КП „Телевізійний Центр Ковель” („ТЦК”). Автор та ведучий телевізійних програм „Мікс”, „Спорт-клуб” та ін.. З 2006р. - заступник міського голови з гуманітарних питань.

1989-1991р. голова студентської організації „Щире братство” м. Рівне та член Всеукраїнської координаційної ради Української Студентської Спілки; 1990 р. – учасник студентського голодування під час «Революції на граніті»;
- депутат Ковельської міської ради – 2002-2006 р., 2006-2010р., 2010-2015 років;
- голова ГО „Федерація футболу м. Ковеля”;
- член Президії Ковельської МРО Товариства червоного хреста;
- віце-президент Клубу настільного тенісу «Патріоти Волині».

Нагороджений: Почесними грамотами Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, Федерації Боксу України, Федерації футболу України, Національного олімпійського комітету.
Ігор Ярославович – взірець сім’янина і батька.

Варто сказати, що Ігор Прокопів створює у нашому місті цілісну політику гуманітарного розвитку, сміливо приймає модернізаційні виклики, діє в інтересах ковельчан, дбає про соціально-економічний розвиток міста. В нас найкращі лікарі, спортсмени, педагоги, дошкільники, представники культурної сфери, з якими Ігор Ярославович перебуває на постійному зв’язку.

Перемоги, досягнення, високі відзнаки Ігоря Ярославовича не злічити, але його життя і праця, спрямовані на розвиток рідного Ковеля і громади. Життєве кредо: «Можеш робити добро - зроби».


6. Товстига Андрій Володимирович – заступник Ковельського міського голови (40 років). Людина з талантом непосидючого організатора-менеджера, із чудовим вмінням спілкуватися з людьми та заряджати їх колосальною позитивною енергетикою, а головне – разом з громадою вирішувати питання, які є важливими для нашого міста й для кожного мешканця зокрема.
Діяльний, сповнений планів на майбутнє Андрій Товстига за роки роботи (з 2010 року) у виконавчому комітеті Ковельської міської ради, перебуваючи на посаді начальника відділу економічного розвитку, заступника Ковельського міського голови з питань діяльності виконавчих органів зарекомендував себе, як принциповий і відповідальний посадовець, який діє в інтересах міських жителів і ніколи не пасує перед труднощами.

Народився 22 листопада 1980 року у с. Гредьки Ковельського району в родині лікарів ветеринарної медицини. З 1987 по 1997 рік навчався в Ковельській ЗОШ № 11, яку закінчив із «срібною» медаллю.
З 1997 по 2003 рік навчався в Київському міжнародному університеті цивільної авіації (НАУ) на факультеті авіаційного радіоелектронного обладнання («інженер-електронік»). У 2014 році здобув спеціальність «магістра державної служби» у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

В 2002-2003 роках працював в банківській сфері. В 2003-2010 р. р. займався підприємницькою діяльністю.
З 2010 р. працює у виконавчому комітеті Ковельської міської ради. Одружений. Разом із родиною проживає у м.Ковелі. Життєве кредо: "Не кажи світові про те, що ти хочеш зробити - покажи як ти це робиш".


7. Романчук Валентина Олександрівна – начальник фінансового управлння Ковельської міської ради. Валентина РОМАНЧУК (54 роки). Серед колег характеризується високим професіоналізмом, компетентністю, відповідальністю. Працює з повною віддачею сил, енергії, кваліфікованим підходом до справи. Перемог у її житті чимало, хоча, як вона щиро зізнається, до них ніколи не прагнула. Щиро радіє, коли вдається досягти економічних показників, що сприяють зміцненню і розбудові рідного міста.
Валентина Романчук народилась 26 лютого 1966 року в селі Білашів Ковельського району. В 1973 році пішла до першого класу Білашівської неповної середньої школи. Після закінчення школи вступила до Львівського фінансового технікуму на факультет «Бухгалтерський облік та аудит». Закінчила технікум у 1984 році з відзнакою і була направлена на роботу в фінансову систему Волинської області. Працювала заступником головного бухгалтера в Луцькому райфінвідділі, а з березня 1985 року перейшла до Ковельського райфінвідділу. В 1990 році закінчила Тернопільський інститут народного господарства за спеціальністю «Економіст», без відриву від роботи.

З лютого 1995 року працювала заступником, а з 2002 року по даний час є начальницею фінансового управління Ковельської міськї ради. Стаж роботи у фінансовій системі 36 років. Державна служба, служіння людям – основа її життя, а інтереси людей – передусім.

Доступ жінок до тих чи інших професій насправді дуже чітко пов'язаний з благополуччям усього суспільства загалом: ті країни, де жінки мають кращі можливості, це країни, які більш щасливі. В нашій команді Валентина Романчук – це обізнана людина не тільки у фінансах, це людина, для якої є справою честі покращувати наповнення місцевого бюджету за допомогою соціальних програм, залучення інвестиції, сприяти можливостям і нашого міста стати взірцевим, красивим, затишним.

Валентина Олександрівна вдало поєднує активну громадську діяльність із місією дружини, люблячої неньки і бабусі. Її обличчя випромінює життєдайне джерело добра, конкретні справи свідчать про знання і досвід, а прості громадяни можуть їй довіряти і звертатись за допомогою.

На запитання: чому йдете у політику? Валетина Романчук відповідає: «Сподіваюсь, що й надалі зможу впливати на ті процеси, які відбуваються в місті. Для мене дуже важливо показати іншим жінкам, молодим дівчатам, що жінка в політиці - це шлях позитивних змін. Хочу їх закликати ніколи не здаватися».


8. Степанюк Святослав Павлович – директор ПП «СТ», депутат Ковельської міської ради. (52 роки). Відомий ковельський бізнесмен, співзасновник і директор ТзОВ "Волиньсклопласт", активний та ініціативний депутат трьох скликань поспіль. Разом з колегою Юрієм Оксенюком збудували виробничу базу з виготовлення вікон та дверей за сучасними технологіями. Це дало можливість створити понад 60 робочих місць для ковельчан.
Святослав Степанюк – людина досить молода, енергійна, принципова, завзята. У нього слово ніколи не розходиться з ділом. Пан Святослав у постійному пошуку нових ідей. Завдяки його цілеспрямованості і активній громадянській позиції разом із колегами та однодумцями вдавалося і вдається вирішити чимало життєво важливих питань на користь ковельської громади. Важливе місце у житті Святослава Павловича займає сім'я, адже він зразковий батько, люблячий чоловік. Разом з дружиною Тетяною виховали двох прекрасних доньок Ірину та Наталію. Старша уже подарувала батькам чудового онука. Молодша навчалася у сусідній Польщі, але повернулася працювати в Україну.

Народився Святослав Степанюк 29 лютого 1968 року в с. Скулині. Закінчив середню школу, вступивши після цього до Нововолинського електромеханічного технікуму. Після служби в армії склав іспити у Київський політехнічний інститут, але закінчив Луцький індустріальний університет, здобувши фах інженера-механіка. Працював на Кавказі у м. Карачаєвську. Але завжди був патріотом рідної землі, тому вважав за потрібне якнайшвидше повернутися в Україну. Трудову діяльність продовжив у Волинському лінійному управлінні магістральних газопроводів. Потому – на державному підприємстві міжнародних автомобільних перевезень на посаді старшого інспектора та начальника відділення. Згодом створив приватне підприємство, яке надає послуги з міжнародних перевезень та й частково обслуговує ТзОВ "Волиньсклопласт".

ТзОВ "Волиньсклопласт" Святослав Степанюк разом із колегою Юрієм Оксенюком, досвідченим бізнесменом, депутатом Ковельської міської ради збудували виробничу базу з виготовлення вікон та дверей за сучасними технологіями. Це дало можливість створити понад 60 робочих місць і успішно працювати на європейський ринок.

За словами Святослава Степанюка, бути депутатом – досить непроста і відповідальна справа. Це може бути і критика, і нарікання, і невдоволення, що з чимось не впорався, комусь не приділив достатньої уваги. Депутатом у міській раді перебуває уже три скликання поспіль. Принциповою позицією Святослав Павлович вважає покращення добробуту мешканців Ковельської об’єднаної територіальної громади: ремонт доріг, навчальних, дошкільних закладів, закладів медицини,облаштування спортивних майданчиків. "Не словом, а ділом" – такий девіз життя і діяльності Святослава Степанюка.


9. Дудка Василь Федорович – приватний підприємець, голова фракції «Батьківщина» в Ковельській міській раді (51 рік). Займає принципову позицію «не змінювати партійну приналежність» і вважає, що у рідному Ковелі завжди є що робити й над чим працювати. За роки роботи у депутатському корпусі, мабуть, жодна людина не змогла б дорікнути, що він її не вислухав, не порадив чи не порушив питання під час сесійних засідань. В основі його політики - людина.
Політична діяльність – це одне з високих самовідданих служінь на благо і насущні потреби громадян. Політик будь-якого рівня має бути мудрим, виваженим, далекоглядним у розв’язанні проблем простих людей, а його діяльність – правдивою і справедливою. Недарма ж бо кажуть: «В єдності – наша сила, і правда, і воля». Саме так можна охарактеризувати життєві принципи Василя Дудки, голови депутатської фракції політичної партії ВО «Батьківщина», депутата Ковельської міської та районної рад трьох скликаннь.

Як член постійної комісії з питань дотримання прав, людини, депутатської діяльності та етики, законодавства і правопорядку, конфлікту інтересів, надає перевагу вирішенню не тільки питань, над якими взяв «шефство», а й тими проблемами, які сьогодні слід вирішувати у нашому місті. Василь Федорович займає принципову позицію «не змінювати партійну приналежність» і вважає, що у рідному Ковелі завжди є що робити й над чим працювати: десь вулицю підсипати, десь подбати про належне освітлення, десь про асфальтування доріг, впорядкування і озеленення територій. Разом з однопартійцями, колегами-однодумцями у депутатському корпусі відстоював інтереси жителів Ковеля-ІІ, над якими «нависла» серйозна проблема «Ветсанзаводу».

Робочий тиждень Василя Дудки досить насичений, працює фактично без вихідних, адже, крім депутатської, займається підприємницькою діяльністю. Однак за роки колосальної і сумлінної праці у депутатському корпусі, мабуть, жодна людина не змогла б дорікнути, що він її не вислухав чи щось не порадив, чи не порушив питання того, чи іншого виборця під час сесійних засідань. Шанують і поважають Василя Федоровича за щирість душі, щедрість серця, чуйність, сумлінність. Його політичний імідж сформували відмінне знання Законів, велика мудрість, повага до людей, сміливе прийняття тих чи інших рішень. Коли б не зустрів Василя Федоровича і за яких би обставин, він завжди посміхається і ніколи не скаржиться на відсутність часу. В основі його політики стоїть людина. Й цим сказано багато.

Василь Дудка народився 16 травня 1969 року в м. Ковелі. У 1976 році пішов у перший клас середньої школи № 9 м. Ковеля. Після закінчення 8 класів у 1984 році, навчався у Ковельському ПТУ №7, яке закінчив у 1987 році. У період з 28.07.1987р по 01.12.1987р працював у Ковельській ВТК.

З грудня 1987р по листопад 1989р проходив військову службу. З 1990р по 1991 р. працював у Ковельському міжколгоспному лісгоспі, токарем. З 1993 р. займається підприємницькою діяльністю. В 2006 році обраний депутатом Ковельської районної ради. З 2010 року депутат Ковельської міської ради. Чудовий сім’янин, турботливий чоловік, батько двох прекрасних доньок. Життєве кредо: “У моєму словнику немає слова “неможливо”.


10. Гірич Наталія Вікторівна - адміністратор сектору інформаційно-аналітичної роботи Центру надання адміністративних послуг (31 рік). Має десятирічний стаж копіткої роботи в партійній організації, має вищу економічну освіту і колосальне бажання віддавати усі свої знання та вміння для розвитку молодіжної політики місцевого рівня. Ввважає, що молодь має цінний потенціал, який необхідно розвивати, створюючи необхідні для цього умови.
Сьогодні красива жінка у політиці це не новина, а якщо ця жінка ще й боєць, має вагомі досягнення у громадській і політичній діяльності, то є надія на позитивні зміни, незалежно від того де ви живете: у столиці, місті, чи селі. Наталію ГІРИЧ добре знають ковельчани як ерудовану, комунікабельну і відповідальну особистість. А от для однопартійців жінка – взірець розуму, чарівністі, доброти і почуття гумору.

Здавалося б, варто їй посміхнутися, підбадьорити теплим словом – і проблеми відходять на другий план. Пані Наталія – достойний кандидат у депутати нової Ковельської ОТГ, адже має десятирічний стаж копіткої роботи в партійній організації, має вищу економічну освіту і колосальне бажання віддавати усі свої знання та вміння для розвитку молодіжної політики місцевого рівня.

Наталія Вікторівна вважає, що молодь має цінний потенціал, який необхідно розвивати, створюючи необхідні для цього умови. Тому молода, енергійна жінка дбатиме про культурний розвиток і мобільність молоді, національно-патріотичне виховання, здоров’я і фізичний розвиток, молодіжне житло і будівництво, соціальну підтримку молодих сімей, розбудову спортивної інфраструктуру міста та населених пунктів.
Наталія Гірич працюватиме над підвищенням якості і розвитку адміністративних послуг, адже нині ці послуги є пріоритетними напрямами реформування системи надання адміністративних послуг в Україні.
Як фахівець у згаданій сфері, зацікавлена наблизити адміністративні послуги до громадян, покращити якість обслуговування споживачів послуг.

Наталія Вікторівна народилась 26 березня 1989 року в с. Щитинь, Любешівського району Волинської області.
В 2004-2007 р. р. навчалась Ковельському промислово-економічному коледжі за спеціальністю «облік та аудит». З 2007-2010 р. р. навчалась в Волинському національному університеті ім. Л. Українки за фахом «економіст».

З 2019 р. навчається у Міжрегіональній академії управління персоналом. З 2010 року працювала бухгалтером у ВТП «Ковель-Промоптторг». 2019 р. - адміністратор відділу інформаційно-аналітичної роботи Управління ЦНАП виконавчого комітету Ковельської міської ради. Член партії ВО «Батьківщина». З 2010 року займається активною громадською та партійною діяльністю, брала активну участь у революції Гідності. Нагороджена Подякою міського голови за вагомий особистий внесок у соціально-культурний розвиток міста, сумлінну працю, відданість національній ідеї, активну громадську позицію. Неодноразово нагороджувалась керівництвом партії «ВО «Батьківщина» за розбудову політичної партії, сумлінну працю та відданість національній ідеї.

Наталія Гірич – одна з тих жінок, котра своєю працею неодноразово довела, що жінка і політика не тільки сумісні, а й приносять плідний результат, адже жінка здатна більше чути, бачити, співчувати, діяти. Непосидюча, сповнена творчих задумів та ідей активістка готова долати труднощі аби досягти позитивного результату, щоб допомагати людям, хоча на її тендітні плечі лягають обов’язки дружини і мами – найвищої місії жінки на Землі.

Наталія Гірич – чудова мама, дружина, турботлива донька. Життєве кредо: «Ніколи не будьте залежними від чужої думки».


11. Бойко Володимир Іванович – директор ПТМ «Ковельтепло», депутат Ковельської міської ради (64 рокм). Нашому місту таланить на доброчесних й відповідальних керівників, до когорти яких належить – досвідчений, мудрий, дбайливий господарник Володимир Бойко, який впродовж багатьох років очолює ПТМ «Ковельтепло». До його слова прислухаються колеги, серед яких він користується беззаперечним авторитетом, а ковельчани знають напевне: «Володимир Бойко - не підведе».
У різні часи на різних посадах Володимир Іванович доводив професіоналізм та відданість у своїй справі, з властивою йому ініціативою та бажанням допомогти, вирішував і вирішує надважливі питання, що стосуються суспільного життя місцевої громади.

Володимир Бойко чітко й оперативно визначає та вирішує проблеми, що виникають у місті, тримає руку на пульсі подій, впевнено долає усі негаразди. Під час робочих нарад, сесійних засідань порушує проблематику комунальної, бюджетної сфер, робить все можливе, аби звернення громадян не залишилися поза увагою.

Бойко Володимир Іванович народився 20 квітня 1956 року в селі Пузирі, Семенівського району, Полтавської області. З 1974р. по 1976 р. проходив службу в рядах Радянської Армії. З 1971р. по 1978р. навчався Полтавський технікум м’ясної промисловості. З травня 1978 р. по грудень цього ж року працював майстром-сантехніком на Ковельському комбінаті будівельних матеріалів №1.

З 1978 р. по 1981 р. працював майстром, а з 1981 р. по 1991 р. начальником Ковельської дільниці Волинських обласних комунальних котельних і теплових мереж.
З 1991 р. по 1998 р. -- директор підприємства теплових мереж «Ковельтеплокомуненерго».
З 1994 р. по 1998 р. обраний депутатом Ковельської міської ради.
З 1998 р. по 2002 р. працював на посаді Ковельського міського голови.
З 2002 р. по 2006 р. -- директор підприємства теплових мереж «Ковельтепло».
У 2005 році закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «бакалавр права».
У 2005 році нагороджений нагрудним знаком Мінрегіону України «Почесний працівник житлово-комунального господарства України» II ступеня.

У 2013 році нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
В березні 2019 року Указом Президента №66/2019 присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сфери послуг України».
З 2006 р. по 2010 р. працював заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів.
З 2010-2020 р. р. обирався депутатом Ковельської міської ради.
З 2010 року до сьогодні працює директором підприємства теплових мереж «Ковельтепло».

Для Володимира Бойка сім’я, дружба і робота – найважливіші цінності в житті. Він дуже щаслива людина, адже має прекрасну родину, чудову дружину і трьох доньок. Життєве кредо: «Помиляється кожен. Визнає помилку – гідний. Попросить вибачення – мужній. Відновлює стосунки – сильний».


12. Мичко Василь Андрійович – настоятель Благовіщенського собору, депутат Ковельської районної ради (44 роки). Коли йдеться про роль церковнослужителів у творенні українізації, морального, духовного і культурного обличчя України, неможливо не згадати отця Василя Мичка. Ось він - сучасний священник, мужній чоловік, громадський діяч, народний обранець, щирий вірний син української землі. Брав активну участь у “Помаранчевій революції” та “Революції гідності”. Волонтер, член штабу Національного супротиву.
Василь Мичко - декан Свято-Благовіщенського округу, протоієрей. Настоятель Благовіщенського Собору - найдревнішої православної святині м. Ковеля, спорудженої князями Сангушками 500 років тому. Йому щиро довіряють парафіяни, виборці с. Мощеної, інтереси яких він достойно представляв у Ковельській районній раді протягом чотирьох скликань поспіль.

Народився Василь Мичко 26 березня 1976 року в селі Волосянка Сколівського району Львівської області. У 1983 році вступив до Ялинковатської середньої школи, яку закінчив у 1991 році. З 1991 по 1994 роки навчався у Теофільському СПТУ № 34 за спеціальністю «кухар – кондитер», яке закінчив з відзнакою.

У 1994-1997 р. р. навчався в Київській духовній семінарії. Після закінчення семінарії в 1997 році вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 2001 році. Одружився в 1997 році. З дружиною Іриною Романівною виховують троє дітей. 31 січня 1998 року відбулося рукоположення в сан священника.
В 1999 році призначений настоятелем храму Різдва Богородиці в с. Мощеній Ковельського району.
З 2003 по 2005 р. р. служив настоятелем храму Покрови Богородиці в селі Крупа, Луцького району Волинської області. З 2005 року і по даний час - настоятель Благовіщенського соборув м. Ковелі. У 2014 році о. Василь піднесений до сану митрофорний протоієрей.

Василь Мичко вболіває і виступає на підтримку питань, що стосуються патріотичних, духовних, морально-виховних процесів, щиро вболіває за питання українізації, вболіває за сильну і незалежну Україну, працює задля добра і справедливості.

Коли у столиці під час «Майдану Гідності» у 2014 році, почалися масові розстріли мирних активістів і тамтешнім лікарям було заборонено надавати медичну допомогу пораненим, Василь Мичко збирав у знайомих ковельських лікарів медичні препарати й хірургічні інструменти (скальпелі, зажими, пінцети), які передавав у Київ. Користуючись саном священика, отець Василь не раз, одягнувши рясу, сідав за кермо і власним транспортом перевозив чи-то людей, чи-то передачі.

Василь Мичко брав активну участь у “Помаранчевій революції” та “Революції гідності”. Волонтер, член штабу Національного супротиву. Нагороджений за волонтерську діяльність високими відзнаками - “За жертовність і любов до України”, “Покрова Пресвятої Богородиці”, “За гідність та патріотизм”. Життєве кредо – служити Богу та Україні!


13. Кіндер Геннадій Олексійович - заступник начальника виробничого підрозділу «Радошинський кар’єр» (62 роки). Усе життя присвятив служінню громаді, розв’язанню проблем, які під силу вирішити не кожному. Життєвий досвід, організаторські здібності, вміння підтримати словом і ділом, знаходити компроміси, заслуговують на довір’я і велику повагу. Перелік нових ініціатив і проєктів, запроваджених і реалізованих в останні роки, можна продовжувати довго та головне, що усе робиться спільно з колегами-однопартійцями та небайдужими ковельчанами.
Народився Геннадій Кіндер 31 серпня 1958 року в м. Ковелі. У 1965 році вступив до першого класу середньої загальноосвітньої школи № 7 міста Ковеля. З 1975 по 1980 р.р. навчався в Українському державному університеті водного господарства та природокористування в м. Рівному, здобув повну вищу освіту за спеціальністю “Гідромеліорація” (спеціаліст), кваліфікація – інженер-гідротехнік.
З 1981 по 1991 роки працював у Карагайському ПМК-3, об’єднання “Перммеліорація” майстром, начальником дільниці, головним інженером, начальником ПМК.

З 1991 по 2014 роки працював головним інженером, начальником “МП “ПМК“. З 2019 року по вересень 2020 року працював на посаді заступника начальника “Виробничий Підрозділ “Радошинський кар’єр”. З 2014 року і до сьогодні очолює СФГ “Під липами”. З 2001 року - член партії “ВО “Батьківщина”, а з 2006 року є діючим депутатом Ковельської міської ради. Одружений. Має двох доньок Аліну і Наталію.

Геннадій Кіндер – життєлюб і оптиміст. Місцевий політик небагатослівний, але чимало людей, з ким випала доля йти однією життєвою дорогою, дорогою реальних справ та змін, відзначають, що з ним можна мати справу, навіть перешкоди не стоять на заваді, бо досвід у громадській, політичній, волонтерській діяльності приносять плідні результати.

Ковельчани різного віку і професій відчувають підтримку свого земляка, турботу та шанобливе ставлення. Геннадій Олексійович, з притаманною йому далекоглядністю і компетентністю в багатьох питаннях життєдіяльності нашого міста, дбає про його благоустрій, впорядковані чисті вулиці, тротуари, належне освітлення. Він цікавиться і переймається болями і тривогами ветеранів війни і праці, людей похилого віку, допомагає сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах, активно працює із зверненнями громадян. Допоміг відродити церковні громади Православної церкви України Святої Світлани (р-н набережної) та церкви Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії (р-н лісництва вул. Лісова). Зініціював та втілив в життя газифікацію району вулиці Лісова. Зорганізував зону відпочинку та розробив реакреаційну зону в р-ні вул.Володимирська, де літній відпочинок полюбляють проводити жителі міста та району.
Життєве кредо: «Робити добро людям».


14. Томчук Ірина Костянтинівна – завідувачка стаціонарного відділення для постійного проживання (35 років). Невтомна і працелюбна, завідувачка стаціонарного відділення для постійного проживання Територіального центру соціального обслуговування - справжній керівник-професіонал, не зважаючи на молоді роки, сильна духом, не хилиться перед труднощами і негараздами, мудра, статечна, доброзичлива і життєрадісна жінка, яка впевнено йде до поставленої мети.

Ірина Томчук народилася 15 лютого 1985 року в місті Дніпро. У 1992 році пішла у перший клас середньої школи №49. Після закінчення якої у 2002 -- 2005р. р. навчалася у Дніпропетровському монтажному технікумі за спеціальністю «Монтаж внутрішніх санітарно-технічних систем». З 2007р. по 2012р. навчалася в Дніпропетровському Національному університеті імені Олеся Гончара за спеціальністю « Економіка підприємства». Здобула освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр .

В 2015 – 2018 р. р. – здобувала ще одну вищу освіту у Міжрегіональній Академії управління персоналом за спеціалізацією комерційне та трудове право. З 2005р. по 2006р. працювала старшим лаборантом кафедри у Дніпропетровському Національному університеті імені Олеся Гончара. У 2007 році - менеджер управитель ВАТ "Карлайн". 2008р.- 2009р. менеджер з продажу магазину "АвтоАс". З 2014р. і по даний час - завідувачка стаціонарним відділенням для постійного проживанняТериторіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Ковеля.

Соціальні послуги необхідні людям не менше ніж соціальні виплати. Вони мають бути гарантовані державою, бо завжди будуть люди, які потребуватимуть сторонньої допомоги і підтримки. Важливою складовою діяльності відділення для постійного проживання Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Ковеля, який очолює Ірина Томчук, є повага і турбота до одиноких літніх людей, осіб з інвалідністю, забезпечення для них гідних умов проживання, харчування, медичного обслуговування. Це заклад, де в силу різних життєвих обставин, може опинитися кожен. Тому, працюючи тут, потрібно володіти вмінням вислухати, почути, проявляти любов, терпіння, добро і милосердя. Кожного ранку мешканці будинку престарілих з нетерпінням чекають Ірину Костянтинівну, аби поділитися своїми болями, тривогами, переживаннями, адже вона для них - і мудра порадниця, і друг, і людина, яку цінують і поважають.

Таким людям, як Ірина Томчук, можна довіряти, тому цілком виправдано і справедливо, що її кандидатуру до Ковельської міської ради потрібно підтримати на місцевих виборах, які відбудуться 25 жовтня ц. р. У новій раді Ірина Костянтинівна подбає про тих, хто на схилі літ залишився на самоті зі своїми хворобами та негараздами, без підтримки та любові рідних.

Щаслива людина, котра має улюблену справу, а також - міцну сім’ю, хорошу родину. Про Ірину Томчук можна цілком правдиво твердити, що має і те, й інше. Ірина Томчук – берегиня сімейного вогнища, любляча мама трьох дітей, турботлива дружина. Життєве кредо: «Кожне «завтра» має дві руки. Ми можемо взяти його за руку тривоги, або за руку віри».



15. Заславська Лідія Володимирівна – головний спеціаліст управління освіти (39 років). Корінна ковельчанка, хоч і багато років педагогічного і громадського життя присвятила, працюючи на благо громади сусідньої Турійщини. Працювала над реалізацією грантових проектів, організовувала дозвілля молоді, екологічні і творчі заходи, була депутатом сільської ради, співорганізатором Всеукраїнського етнофестивалю. У 2013 році Лідію Заславську визнали жінкою-лідером громади.
Лідія Заславська народилася 27 лютого 1981 року у Ковелі. З відзнакою закінчила Володимир-Волинське педагогічне училище ім. А.Ю.Кримського. Вищу освіту здобула на факультеті іноземної філології Рівненського державного гуманітарного університету. Викладала англійську мову та була заступником директора школи в селі Маковичі Турійського району.

Брала участь у конкурсі «Вчитель року», працювала над реалізацією грантових проектів, організовувала дозвілля молоді, екологічні і творчі заходи, була депутатом Маковичівської сільської ради. Була співорганізатором Всеукраїнського етнофестивалю «Єдина країна», який проходив на Турійщині. У 2013 році Лідію Заславську визнали жінкою-лідером громади.

З 2017 року Лідія Володимирівна - головний спеціаліст управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради. Тож продовжує свою діяльність уже на благо громади Ковеля. Активно працює в напрямку протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю. Розлучена. Виховує двох синів.

Реалізувавши себе у сільській громаді, має неабияке бажання та чимало цікавих ідей і задумів, які хоче здійснити у рідному місті.


16. Коцура Олег Олександрович – начальник штабу військової частини А-2042 (39 років). Військовослужбовець, учасник ООС, депутат Ковельської міської ради. Усі, з ким перетинались шляхи героя нашого часу, відзначають, що Олег Коцура – мужній, відважний, порядний чоловік, добра і чуйна людина. Нагороджений високими відзнаками Міністра оборони України «За сумлінну службу» ІІ і ІІІ ступенів, Грамотами та Подяками різних рівнів.
Олег Коцура - сміливо дивився смерті у вічі на Сході нашої країни і жодного разу не нарікав на несправедливість,не скаржився на втому. Мужній військовослужбовець чудово розумів і розуміє, що війна є війна, тому треба завжди залишатись людиною.

Народився 15 травня 1981 р. в м. Любомлі в сім’ї військовослужбовця. Після школи вступив в Житомирський військовий інститут, після закінчення якого отримав призначення у військову частину А2042.

На військовій службі з липня 1998 року. Службу проходив на посадах: начальника пункту, офіцера командного пункту, старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини. З серпня 2015 року призначений начальником штабу – першим заступником командира військової частини А2042. Неодноразово військовослужбовець брав участь в ООС в Луганській області. І там, на Сході України, побачив суттєвий контраст між Сходом і Заходом.

Нині закінчується його депутатська діяльність, як депутата VII скликання Ковельської міської ради. Разом з однопартійцями Олег Коцура впливав на багато позитивних процесів у нашому місті, які відбулися завдяки злагодженим і чітким діям народних обранців. Це -- взірцевий вигляд і діяльність Ковельського МТМО, висококваліфіковані лікарі якого проводять надскладні операції, використовуючи медичне обладнання європейського рівня, відновлення роботи закладів культури, освіти. Вдалося зрушити з місця такий багатостраждальний проєкт, як стадіон «Локомотив».

Протягом усієї каденції Олег Олександрович не шкодував ні сил, ні часу, розглядаючи звернення громадян.
Відповідно до звернень виборців, за підтримки Олега Коцури, ініційовано будівництво каналізації до будинків №129А та №133 по вулиці Брестській, проведення робіт із відновлення системи зовнішнього освітлення по вулиці Дунаєвського, встановлення вхідних дверей у житловому будинку по вулиці Брестська, 155.

Окрім цього, проведено роботи з будівництва системи зовнішнього освітлення по вулиці Кутузова, надано матеріально-технічного забезпечення військовій частині А2042, здійснено будівництво дитячого майданчика, відновлення транспортного сполучення у виборчому окрузі. Також були здійснені роботи з грейдерування дорожнього покриття на міських шляхах, збудовано зупинки по вул. Брестській та будівництво там пішохідної доріжки.

Загалом, завдань Олег Олександрович ставить перед собою чимало, адже мріє бачити місто Ковель затишним, комфортним і високорозвиненим європейським містом. Одне із найголовніших завдань пана Олега – відстоювання інтересів учасників ООС, матеріальне забезпечення, моральна підтримка тих людей, які нині захищають мир і суверенність України на Сході нашої Батьківщини. Олег Коцура нагороджений високими відзнаками Міністра оборони України «За сумлінну службу» ІІ і ІІІ ступенів, Грамотами та Подяками різних рівнів.

Разом із дружиною Ольгою виховують двох синів, яким зуміли передати найкращі риси характеру, прищепити любов до рідного краю, виховують їх в дусі патріотизму. Життєве кредо: «Кожна держава складається і стверджується непорушною цілісністю кордонів».


17. Жалай Світлана Володимирівна – директор ЗЗСО «Тойкутський ліцей» (58 років). Усе своє життя присвятила роботі у школі. Досвідчений педагог, вона користується повагою й авторитетом колег та односельчан. Напрацьований позитивний досвід роботи в освітній галузі хоче застосувати в депутатській діяльності. Переконана, що обранці громади та освітяни мають спільно гарантувати створення відповідного освітнього середовища у громадах приєднаних до Ковеля сіл.
Світлана Жалай народилась у селі Тойкут Ковельського району, де нині проживає і працює. Має вищу педагогічну освіту. Член партії ВО «Батьківщина». Заміжня. Має доньку та сина. Після закінчення Тойкутської середньої школи навчалась в Луцькому педагогічному училищі ім. Я. Галана. В 1982 році розпочала трудову діяльність директором Вербської початкової школи. 1983 р. – вчитель початкових класів Тойкутської середньої школи.

З 1984 року по 2002 рік працювала вчителем початкових класів, пізніше - заступником директора з навчально-виховної роботи ЗОШ І-ІІІ ст. с. Колодяжне. Роботу поєднувала із здобуттям вищої освіти: навчалась у Луцькому державному педінституті ім.. Лесі Українки, який закінчила у 1990 році. З 2002 року працює директором ЗЗСО І-ІІІст. «Тойкутський ліцей».

Світлана Жалай має досвід роботи у Ковельській районній раді – була депутатом п’ятого скликання від ВО «Батьківщина» (2006-2011рр.). Багаторічна голова ревізійної комісії Ковельської районної організації Профспілки працівників освіти і науки.


18. Рудь Юрій Євгенович – лікар-ендоскопіст відділення діагностики Ковельського МТМО (49 років), депутат Ковельської міської ради. Присвячує свій час людям: лікуванню хворих та вирішенню нагальних потреб містян. На його думку, у цих двох формах діяльності багато спільного. І лікар, і депутат повинні діяти за принципом: не відмов, допоможи.
У 1987 році з відзнакою закінчив Ковельську середню школу №7. Впродовж 1988-1994 років навчався у Львівському державному медичному інституті на лікувальному факультеті. З 1998 по 2002 рр. працював завідувачем відділення швидкої медичної допомоги Ковельського МТМО. Безпартійний. Одружений, має сина.
Юрій Рудь – з династії лікарів. Його батько - Євген Володимирович, свого часу очолював колектив ковельських медиків і користувався великим авторитетом у ковельчан, а мама - Світлана Олексіївна, одна з кращих стоматологів міста. Син також вирішив не порушувати сімейну традицію та вступив до медичного вишу.

Депутат Ковельської міської ради 7-го скликання. Працював у постійні комісії з питань планування, бюджету і фінансів. Завдяки його підтримці вдалося вирішити чимало проблемних питань, які потребували фінансування. Зокрема і в галузі медицини. Це стосується модернізації обладнання, ремонтів приміщень, закупівлі медикаментів, впровадження сучасних методів лікування та ін.. Нині Ковельське МТМО за оснащенням, умовами праці медиків та лікування пацієнтів є одним з кращих в області. Юрій Рудь переконаний, що поєднання депутатської діяльності і лікарської практики дало чимало позитивних результатів, спрямованих на користь міста та його мешканців. Тож вирішив і надалі балотуватися у місцеву раду, аби продовжити роботу як обранця громади.

«Моя діяльність чітка й прозора – лікувати хворих і сприяти вирішенню питань, які поставили виборці. Це мій усвідомлений вибір. Не можна просто споглядати зі сторони, а потрібно самому брати відповідальність! Для громади це найважливіші вибори, адже саме ті, кого люди оберуть депутатами і головою будуть вирішувати, як жити населеним пунктам далі, і від цього залежить їх подальший розвиток. Я впевнений, що зможу використати свій досвід у депутатській роботі та бути корисним для громади», - наголошує лікарЮрій Рудь.


19. Цешинська Антоніна Іванівна – заступник директора закладу загальної середньої освіти №8 (62 роки). Вона серед тих, хто не лише сіє розумне, добре і вічне, а й хоче бути активним учасником творення майбутнього громади. Вона називає себе успішною людиною, бо займається найулюбленішою справою. Уся її педагогічна діяльність спрямована на виховання справжніх патріотів рідної країни.
Антоніна Цешинська народилася 6 травня 1958 року у селі Кричевичі Ковельського району. У 1978 році закінчила Луцьке педагогічне училище. Свою професійну діяльність розпочала на посаді вчителя початкових класів. Згодом здобула фах вчителя математики і фізики у Луцькому педагогічному інституті імені Лесі Українки. Нині працює заступника директора з виховної роботи ЗЗСО №8. Має звання «Вчитель-методист».

Антоніна Цешинська називає себе успішною людиною, бо займається найулюбленішою справою. Уся її педагогічна діяльність спрямована на виховання справжніх патріотів рідної країни в безпечному освітньому середовищі, адже сучасна школа є джерелом енергії, творчим імпульсом для сильного змаху дитячих крил у майбутнє.

“Я іду на вибори без шалених амбіцій, без гучних обіцянок, а з величезним досвідом у сфері освіти, з певними професійними досягненнями, з бажанням працювати у потужній команді однодумців, які щиро хочуть зробити рідне місто сучаснішим, комфортним і безпечним для жителів і гостей”, - зауважує педагог.


20. Шайнюк Ірина Олегівна - начальник відділу біометричних документів ЦНАП. За фахом - економіст. Крім того, має педагогічну освіту. На жаль, більшість людей в сільських громадах ще не відчули на собі усі переваги ЦНАПу, де спеціалісти зустрічають кожного з посмішкою і завжди готові допомогти. Для зручності громадян, буде сприяти щоб в кожному селі були створені віддалені робочі місця, а спеціалісти ЦНАПу проводили виїзні прийоми.
Ірина Шайнюк народилась 28.02.1981 року в м. Ковелі Волинської області. У 1988 році пішла в перший клас ЗОШ І-ІІІ ступенів с.м.т. Шацьк. В 1997 році вступила до Луцького педагогічного училища імені Ярослава Галана в якому здобула середньо-спеціальну освіту за спеціальністю "Початкове навчання" та кваліфікацію вчителя англійської мови початкових класів. В 2004 році вступила до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького де отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Маркетинг" та здобула кваліфікацію економіста.

З 2005 року по листопад 2011 року працювала в ТзОВ "К.П.Верес" на посаді економіста-статиста. З 2011 року по 2020 рік працювала адміністратором, заступником начальника Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради, а з квітня 2020 року по даний час працює начальником відділу біометричних документів управління "ЦНАП" виконавчого комітету Ковельської міської рада.

Молода, активна, йде в Ковельську міську та районну ради аби створити гідні умови для населення Ковельської громади. Кожна громада особлива і унікальна, але усі вони потребують якісного надання адміністративних послуг. Для зручності громадян, буде сприяти щоб в кожному селі були створені віддалені робочі місця, а спеціалісти ЦНАПу проводили виїзні прийоми.

«Я йду на вибори чітко усвідомлюючи – разом з надійною командою ми зробимо життя ковельчан комфортним , безпечним та щасливим. Ми команда господарників, які не очікують, а діють! Ми разом працюємо на розвиток міста – і це головне. Мрію, щоб Ковель став європейським містом, безпечним для мешканців, з розвинутою інфраструктурою, ошатними вулицями, зеленими парками, яскравими дитячими майданчиками. Тому і докладу для цього максимум зусиль».


21. Байчук Богдан Петрович – завідувач травматологічного відділення Ковельського МТМО (41 рік). Достойний представник команди "Батьківщини", лікар від Бога, людина незгасимої енергії та трудового завзяття. Його професіоналізм, компетентність, чуйне серце допомагають рятувати сотні людських життів, займає активну громадянську позицію, з готовністю береться за будь-яку справу.
Байчук Богдан Петрович народився 23 лютого 1979 року у сім’ї службовців. У 1986 році пішов у перший клас ЗОШ №11 міста Ковеля Волинської області. У 1994 році вступив до Ковельського медичного училища на спеціальність „Лікувальна справаˮ. У 1998 році отримав диплом з відзнакою та здобув кваліфікацію фельдшера. У 1998 році вступив до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на спеціальність „Лікувальна справаˮ. У 2004 році успішно склав державні іспити та отримав диплом з відзнакою, здобув кваліфікацію лікаря.

З серпня 2004 року по січень 2006 року проходив інтернатуру зі спеціальності "ортопедія та травматологія" на базі Волинської обласної клінічної лікарні. З лютого по серпень 2006 року працював лікарем травматологом Ковельської центральної районної лікарні.

З 2006 по 2008 рік навчався у клінічній ординатурі на кафедрі травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця м. Київ. З 2009 по 2013 рік навчався у аспірантурі без відриву від виробництва у ДУ „Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук Україниˮ. З 2008 року працюю лікарем травматологом Ковельської центральної районної лікарні. З 2019 року – завідувач травматологічним відділенням.

У 2015 році захистив дисертацію та здобув вчену ступінь кандидата медичних наук (доктора філософії) на тему «Застосування блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу при лікуванні хворих з переломами кісток нижніх кінцівок при полі травмі».

Запровадив у Ковельському МТМО, де широко застосовується ендопротезування кульшового та колінного суглобів, малоінвазивний блокуючий інтрамедулярний остеосинтез довгих кісток верхніх та нижніх кінцівок, атроскопічні оперативні втручання на колінному суглобі, реконструктивні оперативні втручання на кістках, суглобах, зв’язках та сухожилках.

Одружений. Батько двох дітей. Його професіоналізм, компетентність, чуйне серце допомагають рятувати сотні людських життів, займає активну громадянську позицію, з готовністю береться за будь-яку справу. Основне життєве кредо: «Допомагати людям».


22. Шлюєв Юрій Миколайович – приватний підприємець (59 років). Людина авторитетна і шанована у нашому місті. І скоріше за все не тому, що має потужний і успішний бізнес, а тому, що його благородне прагнення допомогти звичайній людині, підтримати щирим і добрим словом є основою його політичної і громадської діяльності.
Впродовж не одного десятка літ Юрій Миколайович демонструє вірність своїй справі, професіоналізм та працездатність на підприємницькій ниві, обирався депутатом Ковельської міської ради не одного скликання. Юрій Шлюєв робить добрі справи не лише із службових повноважень, а за покликом душі.

Депутатська і громадська діяльність Юрія Шлюєва, якій він віддає всі свої сили і вміння, свідчать про сумлінне ставлення до справи, величезне терпіння і вміння співпереживати. Саме його участь і підтримка у вирішенні важливих багатьох проблем рятують людей похилого віку, громадян з обмеженими можливостями та тих, які потрапили в скрутну ситуацію, надають їм сили для подолання складних життєвих ситуацій.

Юрій Шлюєв народився 13 квітня 1961 року в місті Новоград- Волинський Житомирської області в сім'ї робітників. В 1981 році закінчив Новоград - Волинський машинобудівний технікум за спеціальністю «технік – механік». Свою трудову діяльність розпочав на посаді майстра на заводі «Ковельсільмаш», де отримав сім авторських винагород за винаходи, а в 1989 році був визнаний кращим раціоналізатором району.
В 1997 році був призначеним директором кооперативу «Раціоналізатор»;. а з 1998 по 2013 рік був директором ТзОВ «КП Верес».

Під керівництвом Юрія Шлюєва в 2005 році відкрився перший на Волині супермаркет будівельних матеріалів.
За час його керівництва на підприємстві було створено понад 200 нових робочих місць.
Успішного підприємця неодноразово визнавали переможцем Всеукраїнського конкурсу «Кращий роботодавець року» на міському та обласному рівнях, а в 2007 та 2008 роках визнаний кращим роботодавцем України, за що нагороджено дипломами та нагрудними знаками.

В 2006 р. Юрій Шлюєв здобув вищу юридичну освіту та отримав кваліфікацію юриста. Двічі (2002 – 2006р.р.; 2006 - 2011р.р.) обирався депутатом Ковельської міської ради. З 2003р по 2020 р. підприємець орендує стадіон «Сільмаш». За цей час інвестував у його ремонт і розбудову значну суму власних коштів, зробивши спортивний об’єкт окрасою міста. З 2010 р. пан Юрій очолює Асоціацію платників податків України в м. Ковель. В 2013 р. нагороджений нагрудним знаком Асоціації платників податків України.

Протягом багатьох років є постійним меценатом та спонсором спортивних заходів, Ковельської художньої школи імені Андроника Лазарчука, театральної студії, яка діє при Народному домі «Просвіта», ліцею ім. Олени Пчілки. Життєве кредо: “Добро і робота – це наріжні камені нашої людяності”.


23. Конащук Юрій Анатолійович – приватний підприємець (48 років). Його по праву можна назвати кваліфікованим юристом земельних справ, адже він бездоганно володіє практикою у галузі земельних питань, враховуючи всі норми права та зміни в законодавстві. Депутат Ковельської міської ради двох скликань.
За роки роботи у сфері врегулювання земельних відносин, які передбачають знання і компетентне роз’яснення норм законодавства, зарекомендував себе, як відповідальний, вимогливий і принциповий посадовець. Керуючись своїми знаннями, багаторічним досвідом Юрій Анатолійович неодноразово врегульовував земельні питання, представляв інтереси ковельчан в державних інстанціях.

Пан Юрій ніколи не зупиняється на досягнутому, постійно освоює знання з юридичного права, щоб не на словах, а на ділі допомагати звичайним людям, які звертаються за допомогою.

Юрій Конащук народився 6 жовтня 1972 року у місті Ковелі. Навчався у середній школі №4, Ковельському СПТУ №5, а в 1995 році закінчив Брестський політехнічний інститут, де здобув вищу освіту за кваліфікацією «інженер-будівельник» за спеціальністю «промислове та цивільне будівництво». Згодом отримав післядипломну освіту за спеціальностями – «правознавство», «інженер-землевпорядник». У 1996 році на конкурсній основі був прийнятий на посаду спеціаліста Ковельського міського відділу земельних ресурсів. У 1999-2000 роках виконував обов’язки начальника відділу.

З 2000 по 2008 рік очолював міські землевпорядні організації - «Земельно-кадастрове бюро при Ковельському міському відділі земельних ресурсів», Ковельський міський відділ Волинської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру». У 2008 році створив власне приватне підприємство «Землемір» та продовжував займатись землевпорядкуванням.

В період 2011-2017 р.р. перебував на посаді консультанта Ковельського міського голови О. Кіндера. Впродовж 2018-2020 р.р. представляє інтереси міста у міжнародному проєкті транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна щодо реконструкції стадіону «Локомотив», що має на меті створення на його базі Транскордонного центру діалогу культур, а згодом -- відновлення спортивної арени.
З 2019 року – приватний підприємець.

Депутат Ковельської міської ради двох скликань. Основним завданням 2014-2015 років у сфері земельних відносин було розв’язання питання забезпечення земельними ділянками учасників АТО. Юрій Конащук брав безпосередню та активну участь у вирішенні важливого питання, виступив автором ряду проєктів рішень міської ради щодо відведення земельних ділянок АТОвцям. І результат не забарився -- 348 учасників АТО та ООС отримали дозволи Ковельської міської ради на відведення земельних ділянок.

Людина сильна духом тоді, коли в неї є сім'я. Як справжній сім’янин Юрій Конащук піклується про родину, захищає її, навчає свого сина жити за законами любові, добра і правди.

24. Стахорська Людмила Севастянівна – голова Ковельської міськрайонної організації «Товариство Червоного Хреста в Україні» (70 років). Має педагогічну та медичну освіти. Нині головною сферою діяльності у її житті нині є благодійність та соціальний захист. З початком бойових дій на сході держави Червоний Хрест розширив напрямки своєї діяльності. Збирають та відправлять гуманітарну допомогу військовим.
На цьогорічних місцевих виборах у команді ВО «Батькіщини» до міської ради балотується Стахорська Людмила Севастьянівна. У 1969 році закінчила Ковельське медичне училище за спеціальністю «акушерська справа» та наступних 6 років працювала в Ковельському МТМО акушеркою, медичною сестрою.

У 1979 році закінчила Луцький педагогічний інститут ім. Лесі Українки і працювала викладачем російської мови і літератури аж до виходу на заслужений відпочинок (за вислугою років). Проте, не стала сидіти вдома, а продовжила працювати, викладаючи психологію в Ковельській філії МАУП. Згодом три роки поспіль працювала завідуючою будинку престарілих м. Ковеля (нині – відділення стаціонарного догляду для постійного проживання Територіального центру соціального обслуговування).

Була депутатом Ковельської міської ради п’ятого скликання, головою постійної комісії міської ради з гуманітарних питань. Упродовж восьми років поспіль була помічником народних депутатів України.
Людмила Стахорська також є куратором медичного факультету Університету третього віку. Веде досить широку просвітницьку роботу в навчальних закладах і у колективах міста і району. Заміжня. Має доньку та сина.

З 1999 року і до сьогодні Людмила Стахорська є головою Ковельської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України. Тож благодійність уже давно стала частиною її життя.

Завдяки Людмилі Савастьянівні волонтерський червонохресний рух має безліч добрих справ на своєму рахунку у Ковелі. Вони опікуються одинокими, людьми з інвалідністю, дітьми-сиротами й тими, хто опинився у скруті. Цим та іншим соціально незахищеним громадянам надають медичні послуги, сприяють у вирішенні різних соціально-побутових питань. Одяг, взуття, постіль, засоби особистої гігієни, медикаменти, продукти харчування — усе це отримують ті, хто потребує допомоги. Червоний Хрест постійно допомагає із забезпеченням гарячими обідами обділених долею людей. Крім того, за їх сприяння чимало кабінетів міських закладів освіти обладнано партами, близько сотні ліжок отримали місцеві медичні установи. З початком бойових дій на сході держави Червоний Хрест розширив напрямки своєї діяльності. Збирають та відправлять гуманітарну допомогу військовим.

Людмилу Стахорську знають і поважають у Ковелі представники різних вікових категорій: від школяра до пенсіонера; люди різних професій та політичних поглядів. Адже її діяльність досить різноманітна. Щира, порядна, мудра і досвідчена жінка, вона продовжує ділитися своїми знаннями та досвідом. Маючи велике серце, вона залучає до доброчинних справ чимало людей. Головною сферою діяльності у її житті нині є благодійність та соціальний захист. Проте, маючи значний досвід роботи у галузі освіти та медицини, громадської та політичної діяльності, Людмила Стахорська і надалі хоче бути корисною громаді міста Ковеля. Тож є кандидатом у депутати міської ради від політичної сили ВО «Батьківщина».


25. Гануліч Олена Миколаївна – тимчасово безробітна (44 роки). Закінчила педагогічне училище та Волинський державний університет ім. Лесі Українки за спеціальністю «Психологія» та здобула кваліфікацію психолога. Упродовж восьми років була директором Волинського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей».
З вибором майбутньої професії визначилася ще з дитинства, адже її мама все життя працює у галузі освіти. Після закінчення загальноосвітньої школи №3 вступила до Педагогічного училища у м. Луцьку. У 2001 році закінчила Волинський державний університет ім. Лесі Українки за спеціальністю «Психологія» та здобула кваліфікацію психолога, викладача психології.

Працювала на посаді вихователя та практичного психолога у ДНЗ №8 м. Ковеля. З грудня 2012 року по вересень 2020 року була директором комунальної установи «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей». За вісім років на керівній посаді у закладі, де перебувають діти складної долі, були створені комфортні умови проживання, налагоджена навчально-виховна робота, запрацювали гуртки для розвитку творчих здібностей дошкільнят та школярів.

А минулого року за підтримки Олени Миколаївни у центрі соціальної реабілітації було відкрито спортзал та літній майданчик для дітей-сиріт та дітей, які опинилися в скрутних життєвих умовах. До ремонту приміщення та придбання обладнання були залучені представники бізнесу, благодійники та волонтери.
У 2015 році Олена Гануліч обрана членом виконавчого комітету Ковельської міської ради. За її підтримки виконкомом було прийнято чимало важливих для громади Ковеля рішень.

Безпартійна. Одружена. Має трьох дітей: сина та донечок-двійнят.


26. Понікарчук Анатолій Миронович – директор підприємства «Волинь Кальвіс», голова організації роботодавців м. Ковеля (61 рік). Досить відомий у бізнесових колах, як досвідчений управлінець і організатор ефективного виробництва. Окрім власного ведення успішного бізнесу, який забезпечує робочими місцями ковельчан, вболіває за розвиток малого і середнього бізнесу.

Неодноразово підприємливий бізнесмен порушував і порушує тему щодо загрозливої тенденції, яка все більш помітна в житті сучасної України, масову еміграцію людей працездатного віку на заробітки за кордон. Як голова організації роботодавців Ковеля, серйозно вирішує це проблемне питання, аби врятувати ситуацію не тільки в державі, а й в нашому місті.

За словами Анатолія Мироновича, початок власної справи й справді нагадує напружений марафон. Очолюючи у свій час потужне, з численною кількістю підприємство ВАТ «Ковельсільмаш, пішов на великий ризик – створив власний бізнес з виготовлення твердопаливних котлів ТОВ «Волинь-Кальвіс». Завдяки притаманній йому витривалості, наполегливості, рішучості, відданості улюбленій справі, стійкості долав і долав суворі випробування, які диктує сьогодення.

Анатолій Понікарчук народився 10 квітня 1959 року в селі Щедрогорще (нині Щедрогір) Ратнівського р-ну Волинської обл. Закінчив Щедрогірську середню школу. Навчався у Львівському політехнічному інституті за спеціальністю «Обладнання та технологія зварювального виробництва» та здобув вищу освіту та кваліфікацію інженера-механіка.

У 1981 році, після закінчення ВУЗу, за направленням приїхав працювати на Ковельський завод сільськогосподарських машин, де пройшов виробничий шлях від інженера-технолога бюро зварювання до генерального директора – голови правління ВАТ «Ковельсільмаш». З 2006 року брав безпосередню участь в реалізації проєкту «Освоєння продукції енергозбереження для енергобезпеки України».

З 2008 року і по даний час працює директором і є співвласником підприємства європейського типу ТОВ «Волинь-Кальвіс», яке спеціалізується на випуску високоякісних енергоефективних побутових та промислових котлів, і на виробництво поставлено понад 60 найменувань опалювальної техніки, що сертифікована в Україні.

На підприємстві створено та налагоджено проєктну та монтажно-налагоджувальну групи із встановлення опалювальної техніки марки «Волинь-Кальвіс». Товариство співпрацює з науковими організаціями, а також неодноразово ставало переможцем в конкурсі «Людина року Волинського краю» в номінації «Кращий товаровиробник року промислового комплексу».

Крім того, Анатолію Мироновичу належить авторство 7 винаходів. Він є співзасновником благодійного фонду «Волинь-2014», головою роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної промисловості Волинської області, нагороджений Орденом Федерації роботодавців України, активний учасник у багатьох інших благодійних заходах.

Зазвичай вважається, що успішними підприємцями керують грошові інтереси, але Анатолій Понікарчук завжди дбає про людей, про можливість нашим громадянам працювати за місцем проживання, забезпечити гідною заробітною платою і відповідним соціальним пакетом, аби зробити їхнє життя простішим, кращим, комфортнішим. Анатолій Миронович, який очолює колектив справжніх професіоналів і працелюбів, завжди з оптимізмом і впевненістю дивиться на майбутнє. І успіх прийшов сам собою.

Завдяки таким людям, як Анатолій Понікарчук, громадянам Ковельської ОТГ вдасться розбудовувати ефективну інфраструктуру підтримки підприємництва в нашому місті, підвищувати конкурентоспроможність підприємців, мотивувати людей до власної справи, захищати права та інтереси підприємців, які наповнюють місцевий бюджет вчасним сплатою податків й тим самим забезпечують добробут своїх співгромадян.
Життєве кредо: «Прагніть не до успіху, а до цінностей, які він дає».


27. Оксенюк Юрій Вікторович – директор ТзОВ «Гідровест» (47 років). В депутатському корпусі Ковельської міської ради працює команда досвідчених політиків, серед яких по-діловому, конкретно підходить до розв’язання життєво важливих питань місцевої громади, кожного виборця, зокрема, ковельський підприємець і бізнесмен Оксенюк Юрій Вікторович. Досвідчений, енергійний, завзятий, небайдужий до людської біди депутат з готовністю допомагає тим, хто цього потребує.
Юрій Оксенюк народився 15 лютого 1973 року в сім’ї робітників. З 1980 по 1987 рік навчався в середній школі №1 м. Ковеля. З 1987р по 1988 р навчався та закінчив середню школу №10 міста Ковеля.
В 1988 році вступив у Ковельський машинобудівний технікум. У 1991 році навчався у школі технічної підготовки за спеціальністю «водій-механік гусеничних транспортерів – тягачів».

У 1992 році закінчив навчання та здобув спеціальність «технік-механік сільськогосподарських машин», паралельно отримавши спеціальність «токар- фрезерувальник». Після закінчення працював на Ковельському машинобудівному заводі. У 2003 році вступив до Міжрегіональної Академії управління персоналом, закінчивши у 2006 році юридичний факультет за напрямом «комерційне та трудове право».

З 2003 році по даний час є головою управління ТОВ «Волинь Склопласт». Основним видом діяльності товариства є виготовлення металопластикових вікон та дверей, впровадження новітніх технологій по енергозбереженню. Підприємство за 17 років своєї діяльності збільшило кількість робочих місць з 5 до 70, є постачальником якісної продукції не тільки в регіоні, є експортером до країн Європи. В 2007 році Юрій Оксенюк стає засновником ТОВ «Гідровест», яке одночасно очолив. Основним видом товариства є зовнішньо-економічна діяльність в торговельній сфері.

У 2010 році Юрій Вікторович обраний депутатом Ковельської міської ради VI скликання, де разом із командою працював задля добробуту і розвитку нашого міста. Ініціативним і цілеспрямованим народним обранцем втілено чимало проєктів. Так, вдалося здійснити асфальтування вулиць Піонерська, Гагаріна. Посприяв встановленню енергозберігаючих конструкцій фасаду великого залу в Народному домі «Просвіта». Надав матеріальну допомогу на лікування не одному десятку ковельчан.

В 2013-2014рр. Юрій Оксенюк брав участь в революції Гідності, підтримував своїх земляків й побратимів на Майдані, сприяв у постачанні продовольства, теплого одягу та засобів обігріву.

У команді Юрія Оксенюка стало гарною традицією підтримувати благодійні акції для підтримки дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах і знайшли тимчасовий дім у стінах КУ «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» (мікрорайон «Сільмаш). Завдяки ініціативі і фінансовій підтримці Юрія Оксенюка вихованці закладу мають можливість відвідати розважальний центр «Піколіно», різного виду атракціони, посмакувати солодощами та смачною піцою. А з недавнього часу займатись спортом у своєму облаштованому спортзалі.

У 2015-2016 роках разом з іншими небайдужими депутатами підтримували бійців на Сході України, забезпечували військових продуктами харчування, а 128 горно-піхотній бригаді 4 батальйону разом зі своїм діловим партнером придбали та подарували автомобіль Nissan Patrol для мобільного пересування. Неодноразово надавав фінансову допомогу пораненим бійцям, котрі перебували на лікуванні у Львівському військовому госпіталі Західного регіону.

З 2015 року по 2020 рік вдруге обраний депутатом міської ради VII скликання. Разом з колегами-однодумцями Юрій Оксенюк активно працював в комісії з питань планування бюджету та фінансів.

З усіх хороших справ, які були втілені завдяки Юрію Оксенюку не можна не згадати купівлі житла параолімпійському чемпіону Романчуку Віталію Анатолійовичу -- переможцю на параолімпійських іграх 2016 року у складі збірної України з футболу з наслідками ДЦП, які проводилися в Ріо-де–Жанейро. Протягом депутатської діяльності надавав матеріальну підтримку для проведення спортивних заходів, які проводились до Дня міста, громадській організації «Федерація вільної та жіночої боротьби міста Ковеля» для виїзду команди на Чемпіонат України з вільної боротьби юнаків та дівчат та іншим.

Разом з тим, Юрій Оксенюк – чудовий сім'янин, батько трьох дітей. Життєве кредо депутата – чесність і справедливість, професіоналізм і відповідальність. «Йду в депутати аби забезпечити гідними умовами праці підприємливих ковельчан, що дасть місту наповнення бюджету та забезпеченість населення робочими місцями».


28. Бичковський Віктор Васильович – начальник управління освіти (58 років). “Головний” освітянин міста Ковеля пройшов шлях від учителя до начальника управління освіти. На посаді — з вересня 2006 року. Депутат міської ради чотирьох скликань. Народився на Житомирщині, але доля завела його на Волинь, де він навчався та залишився тут жити і працювати.
Цікавою сторінкою біографії Віктора Бичковського є той факт, що в 1987 році в складі студентського будівельного загону приїхав у Ковель будувати дошкільний заклад №1. На той час студент вишу не міг навіть і подумати, що все його життя буде пов’язане з ковельською міською освітою.

За час роботи на посаді керівника управління освіти у Ковелі відновили роботу два дошкільні навчальні заклади №13 та №14. Відкрито комунальний заклад «Інклюзивно-ресурсний центр» для дітей з особливими потребами. Зроблені капітальні ремонти покрівель ліцеїв №1, №3, №5, №10, №11, №13, імені Олени Пчілки, ЗЗСО №6, №9, №12, ЗДО №1, №2, №4, №5, №8, №10, №12. Усі заклади загальної середньої освіти придбали по одному класу сучасної комп’ютерної техніки. У школах №1, №7, №2 та №12 побудовані спортивні майданчики зі штучним покриттям, а у школах №6 та №9 - внутрішні санвузли, де їх ніколи раніше не було. Здійснено капітальні ремонти харчоблоків у ЗДО №1, №2, №3, №4, №5, №7, №8, №11, №12; їдалень - у ЗЗСО №6, ліцей №7; спортивного залу - в ліцеї імені Олени Пчілки; санвузлів - у ліцеї №11 та ЗЗСО №12; фасадів із заміною вікон - у ЗДО №3, №5 та ліцеї №3.

Це далеко не весь перелік усього зробленого у закладах освіти м. Ковеля за останні роки. Роботи виконувались за кошти державного, обласного та міського бюджетів, меценатів та батьківських колективів. Але за усім цим стоїть досить копітка праця Віктора Бичковського, який від початку будь-яких робіт і до повного їх завершення виконував покладені на нього, як керівника, доручення і зобов’язання, аби усе було зроблено якісно та вчасно.


29. Ярошик Ольга Йосипівна – завідуюча ФАП с.Доротище. Рятівниця людських доль дарує односельчанам та жителям ближніх сіл найдорожче – здоров’я, віру, надію і тепло свого чуйного серця. Вона добре усвідомлює, що у новій Ковельській ОТГ буде працювати непросто, адже сьогодні, як ніколи, депутати повинні відстоювати інтереси виборців, вміти тверезо і мудро висловлювати свою позицію, щоби показати приклад самоорганізації і самодисципліни.
У команді "Батьківщини" - Ольга Ярошик, завідуюча ФАПом с. Доротище, яка зарекомендувала себе, як людина високопорядна, чесна, небайдужа до людського біди. Професія медика завжди була однією з найнеобхідніших і найшановніших. Саме для неї завжди були, є і будуть актуальними такі поняття, як доброта, гуманність, благородність і професіоналізм.

Хто б що не казав, але сільська медицина є найближчою до людей, а в нинішній час реформ та інновацій у медичній галузі це стає зробити все важче і особливо це стосується сільської місцевості, де на медика покладена сила-силенна відповідальності та обов’язків.

Ярошик Ольга Йосипівна народилася 20 листопада 1964 року в с. Чертіж Жидачівського р-ну Львівської області. У 1972 році вступила до І класу восьмирічної школи с. Чертіж, яку закінчила у 1981 році. У 1982 році склала іспити у Ковельське медичне училище. У 1985 році після закінчення Ковельського медичного училища за спеціальністю «фельдшер» направлена в с. Красноволю Ковельського р-ну, де працювала завідуючою ФАПом.

У 1991 році переведена завідуючою ФАПом с. Тойкут Ковельського р-ну. З 1993 і по даний час працює завідуючою ФАПом в с. Доротище. Провести прийом у ФАПі, надати медичну допомогу пацієнтам у рідному селі, поміряти тиск, оглянути хронічних хворих, ще й оперативно відреагувати на термінові виклики – далеко не весь перелік обов'язків, які виконує Ольга Йосипівна, яка багато років жертовно присвячує себе обраній справі.

Ольга Йосипівна добре усвідомлює, що у новій Ковельській ОТГ буде працювати непросто, адже сьогодні, як ніколи, депутати повинні проявляти свою позицію, відстоювати інтереси виборців, вміти тверезо і мудро висловлювати свою позицію, щоби показати приклад самоорганізації і самодисципліни.

Ольга Йосипівна має рідкісний дар – чути голос простої людини, щиро перейматися її болями і тривогами, компетентно, виважено приймати відповідальні рішення задля забезпечення гідної медицини й надання кваліфікованої медичної допомоги. Такі люди, як Ольга Ярошик, повинні бути у Ковельській ОТГ, адже тоді є надія, що Україна зміниться, адже складається вона з малої Батьківщини кожного з нас.

Ольга Йосипівна протягом чотирьох скликань обиралася депутатом сільської ради, наразі є членом виконкому Доротищенської сільської ради, присяжною-засідателем в Ковельському міськрайонному суді. Вона - жінка, мама, берегиня сімейного вогнища, але це їй не заважає займатися активною політичною і громадською діяльністю. Ользі Йосипівні під силу вирішувати глобальні чоловічі справи й водночас залишатися інтелігентною, ввічливою, щирою і добропорядною людиною, яка дума серцем. Життєве кредо: «Радіти кожній хвилині життя».



30. Малюга–Мельникова Альона Олексіївна – режисер-постановник та художній керівник аматорського експериментального театру-студії «10 ряд 10 місце» (Народний дім «Просвіта»), викладач-тренер акторської майстерності та ораторського мистецтва /сценічної мови (36 років). Сьогодні ця неординарна і творча особистість іде в депутати Ковельської міськради.
Альона Малюга-Мельникова народилася у Ковелі 25 травня 1984 року. Музикант, вокаліст, письменниця, поетеса, танцівниця, актриса, режисер. З дитинства займалась музикою, народними та бально-спортивними танцями, класичною хореографією. Закінчила школу мистецтв по класу скрипки, фортепіано та вокалу. За роки навчання неодноразово була учасником різноманітних конкурсів та фестивалів, на яких отримувала призові місця, дипломи та відзнаки. У 12 років представили прем’єру власної опери та здобула звання лауреата конкурсу композиторів.

Має дві вищих освіти (іноземні мови – англійська, німецька, французька, польська). Крім того, закінчила акторську школу-студію та відділення режисури кіно і телебачення в Київському Національному Університеті театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого. Пише вірші, є автором книг та художніх перекладів.

Упродовж десяти років була куратором щорічного міжнародного театрального фестивалю жіночих моновистав «Марія» у Національному Академічному театрі ім. І.Франка. Дебютувала на Віденському балу у Національній Опері України під керівництвом і при підготовці церемоніймейстера Чапкіса Г.М. Як режисер відзняла два художніх короткометражних фільми за власним сценарієм.

Альона Олексіївна заснувала й очолила у Ковелі як художній керівник та режисер-постановник аматорський театр-студію «10 ряд 10 місце», а з весни 2018 року – ще й студію дитячого театру.

Крім театральної діяльності, бере участь у різноманітних гуртах та колективах міста Ковеля: камерний оркестр «Квінта» (скрипка), фольклорний гурт «Намисто» (вокал), народна аматорська академічна хорова капела (вокал), народний ансамбль пісні і танцю «Лісова пісня» (хореографія), також часто виступає на загальноміських заходах та концертах в якості ведучої.

Сьогодні ця неординарна і творча особистість іде в депутати Ковельської міськради.

“Це допоможе мені покращити акторський, мистецький напрямок у місті. Зокрема, як у Ковелі зробити фестивалі міжнародного рівня, щоб сюди приїжджали туристи, митці, артисти. Це імідж міста, його культурний розвиток. Поки ми живі, ми завжди маємо боротися за краще життя. Помилитися не соромно, соромно – нічого не робити. Найгірше – це пасивність і байдужість. У цій державі жити нашим дітям і онукам, і від нашого сьогодні залежить, яким буде їхнє завтра”, - переконана вона.

Сьогодні Олена Малюга-Мельникова – кандидат в депутати до Ковельської міськради. Ставши депутатом, буде прагнути покращити акторський, мистецький напрямок у місті.


31. Заікін Василь Миколайович – головний інженер ПТМ «Ковельтепло» (31 рік). Робота ПТМ «Ковельтепло» полягає в безаварійній, безперебійній роботі обладнання котельних і теплових мереж. З цими завданнями уже не перший рік впевнено справляється головний інженер комунального господарства. Його трудові будні – тепломережі, котельні, насосне обладнання, а також тарифні розрахунки. Іноді понаднормово, іноді без вихідних, він присвячує тепловій галузі свої знання і вміння.
Молодий інженер чудово знає ледве не кожну «задвижку» на кожній котельні, активно займається енергозбереженням та розбудовою моделі більш ефективної системи комунальних платежів. Василь Миколайович дбає про належне ввімкнення комунікацій, працює над розробкою програм, що забезпечують тепломодернізацією житлових будинків. В системі житлово-комунального господарства працювати непросто, однак Василь Миколайович, наперекір усім труднощам, впевнено дивиться у майбутнє, своєю повсякденного працею досягає бажаного результату.

Заікін Василь Миколайович народився 26 січня 1989 року в місті Ковелі в сім’ї робітників ВАТ «Ковельсільмаш». У 1996 році пішов у перший клас загальноосвітньої школи №11. По закінченню дев’яти класів вступив на перший курс Ковельського промислово-економічного коледжу ЛДТУ за спеціальністю «Виробництво сільськогосподарських машин», який успішно закінчив у 2008 році та отримав диплом «молодшого спеціаліста» з відзнакою. Паралельно навчанню на денній формі у коледжі також навчався на вечірній формі КПЕК ЛДТУ за спеціальністю «Бухгалтерський облік», яке також закінчив на «відмінно». З 1 вересня 2008 року продовжив навчання за фахом «інженер-механік» у Луцькому національному технічному університеті та отримав диплом «Спеціаліста».

Ступінь магістра отримував у Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньою програмою «Теплогазопостачання і вентиляція». У липні 2013 року почав трудову діяльність у ПТМ «Ковельтепло» на посаді помічника керівника. Згодом переведений на посаду начальника виробничо-технічного відділу. З 2018 року займає посаду головного інженера ПТМ «Ковельтепло».

Молодий, цілеспрямований, підприємливий, сповнений сил та енергії, Василь Заікін – достойний кандидат у депутати до Ковельської міської та районної рад. Його цінують і поважають колеги-однопартійці, приходять за порадою і допомогою ковельчани, задля яких він працює і вміло втілює в життя новаторські ідеї. Йому підкоряється будь-яка справа за яку він береться.

Василь Заікін – взірець справжнього сім’янина, глави сім’ї, люблячого батька двох донечок, який разом з дружиною дають їм гарне виховання, прищеплюють любов і повагу до оточуючих. Життєве кредо: “Недостатньо тільки отримати знання - їх треба застосувати. Недостатньо тільки бажати - треба діяти.”



32. Сезьомін Ігор Вадимович – голова Ковельської організації профспілки працівників науки та освіти (40 років). Він розпочав свою професійну кар'єру вчителем історії. Згодом став директором вечірньої школи. А нині очолює Ковельську міську організацію Профспілки працівників освіти і науки України.

Цю посаду йому довірили у 2015 році. Зауважимо, що нині у Ковелі нараховується понад 2 тисячі працівників навчальних закладів. Тому в умовах нового законодавства в галузі освіти представництво та захист фахових інтересів педагогів є досить важливим. У співпраці з міської владою профспілка не на словах, а на конкретних справах дбає про педагогів. Тут варто згадати про додаткове фінансування освітян з міського бюджету, адже державних коштів на виплату достойних зарплат ковельським педагогам бракує. Важливим кроком у підтримці вчителів стало запровадження премії переможцям конкурсу «Успішний педагог». Торік призовий фонд склав 200 тисяч гривень. Аби й надалі сприяти зростанню престижу професії вчителя та брати безпосередню участь у створенні достойних умов праці та оплати освітян, Ігор Сезьомін прагне стати депутатом міської ради.


33. Бойко Жанна Володимирівна – менеджер зі збуту РЖКП-1 (53 роки). Обрала для себе роботу менеджерського спрямування й досягла в житті чимало. За її тендітними плечима – солідний трудовий шлях, який розпочався із звичайного майстра, бухгалтера, начальника відділу кадрів і продовжився керівними посадами. І де б не працювала, Жанна Бойко зарекомендувала себе як вмілий, знаючий, ерудований, компетентний спеціаліст.

Жанна Бойко народилася 25 травня 1967 року в м. Ковелі. Навчалася в загальноосвітній середній школі № 1. Вищу освіту за спеціальністю «гірничий інженер» здобула в Українському інституті інженерів водного господарства.

Трудову діяльність розпочала в 1989 році майстром державного виробничого об’єднання «Суми торф». Згодом обіймала посаду бухгалтера виробничої дільниці «Глухів торф». У 1993 році із сім’єю переїхала в Ковель. Працювала в службі у справах молоді та спорту Ковельського міськвиконкому до 1998 року. У січні 2001 р. перейшла на підприємство «Верес», де виконувала обв’язки бухгалтера.
В лютому 2004 р. призначена директором ТзОВ «Ідея», а у вересні 2009-го начальником відділу кадрів ТзОВ «УкрБрус».

Впродовж 2013-2014 років обіймала посаду завідувачки відділення соціально-побутової адаптації Територіального центру соціального обслуговування населення міста Ковеля. На даний час працює менеджером (управителем) зі збуту Ковельського РЖКП №1.

Жанна Бойко – на хорошому рахунку не лише у керівництва РЖКП 1. Поважають Жанну Володимирівну колеги по роботі, однопартійці за відданість у роботі, чесність, наполегливість у вирішенні важливих питань сьогодення заради поліпшення добробуту земляків. З часом прийшло розуміння, що може бути корисною у вирішенні питань, що найбільше турбують мешканців міста: дбатиме про розвиток житлово-комунальних послуг, тепломодернізацію житлових будинків, безпеку на дорогах, чисте довкілля. Вона готова до рішучих дій, бо щиро вболіває за долю кожного ковельчанина.

Свято бережуть у родині Бойків сімейні традиції, передають свої вміння і знання наступним поколінням – сину і доньці, які є гордістю люблячих батьків. Коли людина, багата добром, дарує оточуючим милосердя і любов, то це вселяє віру у краще майбутнє.

Життєве кредо: «Якщо ви вдало виберете справу і вкладете у неї всю свою душу, то щастя саме відшукає вас».


34. Євтушик Людмила Сергіївна – вчитель історії закладу загальної середньої освіти №2 (47 років). Серед депутатів Ковельської міської ради різних скликань завжди є чимало педагогів. Їх обирають — отже довіряють. Вони, як ніхто інший, зацікавлені у майбутньому міста, адже виховують і навчають тих, кому передадуть не лише знання і вміння, а й напрацювання та здобутки, які вдалося здійснити своєю депутатською діяльністю. Серед них - Людмила Євтушик.
Народилась і виросла у Ковелі. Навчалась у ЗОШ №2, а згодом повернулась в рідну школу вже в якості педагога, де нині і працює вчителем історії і правознавства.

“Працюючи з учнями, вважаю за необхідне дати не академічні знання, а прищепити вміння жити в гармонії зі світом. Завжди намагаюсь на прикладах з життя виховувати в дітях почуття патріотизму і людяності,” - переконана Людмила Сергіївна.

Аби бути корисною рідному місту, займається не лише педагогічною діяльністю, а й громадською. Була депутатом міської ради четвертого скликання. Близько 16-ти років не зраджує партії “Батьківщина” та продовжує працювати з колегами на розбудову Ковеля. У нову раду Людмила Євтушик йде з новими ідеями та напрацюваннями, адже хоче змінювати місто на більш комфортне для мешканців. Вважає, що варто звернути більшу увагу на впровадження екологічних проєктів: облаштувати клумби обов'язково по всьому місту, бо зараз їх практично немає; подбати про безпеку велосипедистів, збудувавши велодоріжки; встановити у міських парках креативні лавочки (зокрема із сонячними батареями).


35. Євсюк Олена Ананіївна – вчитель ліцею №3 імені Лесі Українки (66 років). Педагог з 45-річним стажем, мудра і досвідчена людина, яку поважають колеги, люблять учні, цінують однопартійці. Депутат чотирьох скликань, працювала у складі бюджетної комісії. За її підтримки вирішилось чимало нагальних проблем міста та його мешканців.
Народилась 17 березня 1954 року у Луцьку. Середню світу здобула в школі-інтернаті м. Луцьк. У 1975 році закінчила Луцький педагогічний інститут ім. Лесі Українки, філологічний факультет. У 1975 році почала працювати в Маковичівській восьмирічній школі Турійського району, а з 1978 року продовжила свою педагогічну діяльність в Ковельській СШ №3 ім. Лесі Українки (нині - ліцей №3 імені Лесі Українки), де працює і донині учителем зарубіжної літератури, є керівником наукової секції Ковельської філії Волинської обласної Малої академії наук.

Олена Ананіївна — депутат чотирьох скликань. У кожній з каденцій працювала у складі бюджетної комісії. Тож з її підтримкою вирішилось чимало нагальних проблем міста та його мешканців, вона допомогла десяткам людей, які потребували матеріальної підтримки.

Членство у ВО «Батьківщина» допомогло Олені Євсюк укріпитись в думці, що в Україні є лідер - Юлія Тимошенко, яка знає і зможе змінити життя кожного українця на краще. ЇЇ конкретні дії як прем’єр-міністра не були обіцянками. Ця позиція лідера лише утверджувала бажання педагога не лише вчити дітей, а допомагати ковельчанам, бути серед тих, хто наводить лад в місті, робить життя мешканців кращим та комфортнішим. Саме це спонукає Олену Євсюк балотувалась до міської ради. Її життєве кредо: «Не обіцяй добро чинити людям, а просто, якщо можеш, то роби».



36. Лазорик Ліліана Михайлівна – менеджер ТзОВ «НЗК» (58 років). За характером Ліліана Михайлівна спокійна та врівноважена, постійно прагне до самовдосконалення, володіє хорошими діловими навичками, аналітичним мисленням, всіляко підтримує роботу компанії в складні моменти, а тому в колективі користується повагою та авторитетом.
Ліліана Михайлівна Лазорик народилась у Ковелі 27 вересня 1962 року. З 1966 по 1980 рік разом з батьками жила в м. Невельськ Сахалінської області, де закінчила середню школу. У 1980 році вступила до Рівненського інституту інженерів водного господарства. Здобула спеціальність інженера-гідротехніка. З 1987 по 1992 рік працювала в Невельському міськвиконкомі на посаді інженера держ архбудконтролю.

Після проголошення незалежності України повернулась у Ковель. Працювала завідувачкою відділу кадрів ТзОВ «Гарант», менеджером МПП «Далас» та ВТП «Ковель-Промоптторг». З 2006 року і донині працює менеджером ТзОВ «НЗК».

Є членом партії ВО «Батьківщина» з 2005 року. Була депутатом Ковельської міської ради шостого скликання. Брала активну участь у громадському житті міста, благодійних акціях, за що неодноразово отримувала подяки від міського голови та громадських організацій.

Щира, порядна, мудра і досвідчена жінка, яка плекає двох доньок та двох внучок, підтримує господарство разом із мамою-пенсіонеркою.

Маючи досвід роботи в управлінській галузі, бізнесі, громадській та політичній діяльності, Ліліана Лазорик і надалі хоче бути корисною громаді міста Ковеля. Тож є кандидатом у депутати міської ради від політичної партії ВО «Батьківщина».

Життєве кредо: «Якщо не ми, то хто? Якщо не тепер, то коли? Якщо не тут, то де?»

37. Щур Ігор Романович – директор закладу загальної середньої освіти №12 (50 років). Цьогоріч у команді однодумців - ті, хто уже працював у радах попередніх скликань, а також нові для місцевої політики люди, які виявили бажання працювати на благо громади. Серед них - Ігор Щур. Досягнувши чималих успіхів на освітянській ниві та досягши «золотого» ювілею, Ігор Романович вирішив спрямувати свої знання і вміння на благо громади міста та спробувати себе у новій якості – депутата міської ради.
Народився 5 березня 1070 року у с.Карпилівка Камінь-Каширського району. Ігор Щур досить різностороння людина, про що свідчать здобуті у різні роки спеціальності та дві вищих освіти. Навчався у Київському технікумі електронних приладів на відділенні «Радіоапаратобудування». Згодом у Рівненському державному педагогічному інституті на фізико-технічному факультеті він здобув професію вчителя трудового навчання і фізики. У 2015 році закінчив Університет менеджменту освіти і отримав диплом магістра за спеціальністю «Управління навчальним закладом». Здобуті знання дали йому можливість спробувати себе у різних галузях. Зокрема, вісім років працював у підрозділі “Укрзалізниці”, який будував лінію електроживлення для забезпечення руху електропоїздів до станції Ковель.

Та все ж основною його діяльністю стала педагогіка, тож у 2008 році Ігор Романович повернувся до освітянської роботи. Працював вчителем фізики і трудового навчання, методистом природничо-математичних предметів методкабінету управління освіти, нині – успішно керує ліцеєм №12, який входить у п'ятірку найбільших навчальних закладів Ковеля. Має вищу категорію вчителя. Його вихованці — переможці олімпіад і турнірів з фізики, конкурсів-захистів учнівських робіт МАН з напрямку “Приладобудування та електроніка”.

Ігор Щур – чудовий сім’янин, батько трьох дітей: двох синів (студента та школяра) і трирічної донечки, яких вони виховують разом з дружиною – вчителькою.

Досягнувши чималих успіхів на освітянській ниві та досягши «золотого» ювілею, Ігор Романович вирішив спрямувати свої знання і вміння на благо громади міста та спробувати себе у новій якості – депутата міської ради.


38. Троцюк Людмила Володимирівна – начальник відділу бухгалтерського обліку, головний бухгалтер (39 років). Серед колег характеризується високим професіоналізмом, компетентністю, відповідальністю. Не один рік Людмила Володимирівна працює з повною віддачею сил, енергії, кваліфікованим підходом до справи. Зарекомендувала себе як вмілий, знаючий, ерудований, компетентний спеціаліст.
Людмила Володимирівна Троцюк народилась 9 лютого 1981 року у Ковелі. Середню освіту здобувала спочатку в ЗОШ № 7 (1988 -1994 рр.), а потім в ЗОШ № 13 (1994-1996 рр.), де отримала свідоцтво про неповну загальну середню освіту «з відзнакою». В цьому ж році вступила на навчання до Ковельського машинобудівного технікуму (нині - Ковельський промислово-економічний коледж Луцького національного технічного університету) за спеціальністю «бухгалтерський облік і аудит», який закінчила в 1999 році, отримавши диплом бухгалтера теж «з відзнакою».

У 1999 році вступила до Київського національного торговельно-економічного університету, який закінчила в січні 2004 року та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Фінанси», спеціалізацією «Державні фінанси» та здобула кваліфікацію економіст-фінансист.

З вересня 1999 року до липня 2000 року працювала в Ковельському відділенні Державного казначейства України на посаді головного спеціаліста. З липня 2000 року до квітня 2005 року працювала головним бухгалтером Ковельської філії ТОВ «Топ-Трейд».

З квітня 2005 року до грудня 2015 року працювала в митних органах України: спочатку у Волинській митниці ДМСУ на посадах заступника головного бухгалтера, начальника відділу, а після реорганізації Волинської митниці в 2010 році переведена на роботу на Ягодинську митницю ДМСУ, де мала досвід роботи на посадах начальника відділу в службі бухгалтерського обліку та звітності, заступника начальника відділу митного аудиту, заступника начальника адміністративно-господарського управління.

З грудня 2015 року працює у виконавчому комітеті Ковельської міської ради на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку і звітності. Є членом партії ВО «Батьківщина». Заміжня. Має доньку.




#Вибори
Редакція «КовельPost» може не поділяти думку блогерів або дописувачів. За зміст публікацій і їх достовірність відповідальність несуть автори.

Коментарі

Читайте також