Уявімо ситуацію, у вас був старенький ПК з 4 ОЗУ, двоядерним процесором і 500 GB жорстким диском. Після експериментального встановлення Windows 10 (яка є майже єдиною актуальною операційною системою) вас починають дуже нервувати 10-хвилинні завантаження системи, постійні зависання та цілодобові оновлення. У диспетчері завдань ви помічаєте, що жорсткий диск використовується на 100%, хоча ЦП та Пам’ять зовсім не завантажені. Це означає, що слабким місцем є жорсткий диск вашого комп’ютера.

Від швидкості роботи жорсткого диска (вінчестера) залежить швидкість роботи всього комп’ютера в цілому: швидкість завантаження ОС Windows, копіювання файлів, запуску (завантаження) програм тощо.

Зараз в ПК (ноутбуках) зустрічаються два типи дисків: HDD (hard disk drive - звичні жорсткі диски) і SSD (solid-state drive - новомодний твердотільний диск). Їх швидкість в деяких ситуаціях розрізняється в десятки разів.

Що стосується дисків SSD - тут проблем немає, придбали і насолоджуєтеся його незрівнянно швидкою роботою. Швидкість SSD запису та читання вимірюється в середньому до 500 Мб/с. Однак, значна частина ПК досі працюють на HDD, і ще довгий час будуть працювати, тому давайте розберемося з питанням технічних характеристик та тестування жорстких дисків HDD.

Найбільш важливу роль у роботі комп’ютера з жорстким диском HDD відіграє його швидкість запису та читання, яку можна дуже легко дізнатися виконавши тестування. Для цього завантажуємо безкоштовну програму CrystalDiskMark. Звичайно, якщо виникне бажання — можна і трішки заплатити розробникам.

Програма CrystalDiskMark має дуже простий функціонал і лише декілька налаштувань: кількість запусків, розмір файлу та логічний диск для тестування. Чим більше запусків, тим більш правдивіший отримаємо результат. Також потрібно звернути увагу на розмір кешу, який безпосередньо стосується файлу для тестування. Якщо розмір файлу буде менший за розмір кешу жорсткого диску — тестуватиметься кеш, що не дасть правдивих результатів. Розмір файлу виставляємо в 4GB, оскільки цього більш ніж достатньо для оптимального тесту. Вибираємо локальний диск та запускаємо тестування, натиснувши кнопку All.

Проведемо тестування. У двох жорстких дисках однаковий об’єм пам’яті у 500 ГБ, буферу в 16 МБ та швидкість обертів шпинделя в 7200 об/хв.

Як ми бачимо, результати тестування зовсім інакші. У першому випадку робота комп’ютера буде рівно у тричі повільніша. Так у чому різниця в такій суттєвій швидкості? А різниця в інтерфейсах підключення. Для жорсткого диску I.Norys інтерфейс SATA II, а для WD - SATA III. От ми і перейшли до вагомого показника жорсткого диску - інтерфейс підключення.

Існують 3 основні варіанти інтерфейсу SATA, які відрізняються один від одного максимальною пропускною спроможністю: SATA I - 150 Мб/с, SATA II - 300 Мб/с, SATA III - 600 Мб/с. Але це тільки в теорії. На практиці ж, швидкість запису/читання жорстких дисків зазвичай не перевищує 100-150 Мб/с.

Крім CrystalDiskMark, можна так само завантажити ще одну утиліту - CrystalDiskInfo, яка покаже вам SMART диска, його температуру і ін.

Також досить велику роль відіграє об’єм кеш пам’яті жорсткого диска (буферна пам'ять) - особливого виду оперативної пам’яті, яка виступає в якості буфера для зберігання раніше прочитаних, але ще не переданих даних для їх подальшої обробки, а також для зберігання інформації, до якої система звертається найчастіше. Зустрічається майже на усіх пристроях: відеокартах, процесорах, мережевих картах тощо.

Кеш-пам’ять вирішує проблему значної різниці між пропускною спроможністю системи ПК і швидкості зчитування даних із накопичувача. Найчастіше HDD оснащуються кешем 8, 16, 32 і 64 Мб. Буфер досить часто відчуває великі навантаження, і в цьому випадку, чим він більший, тим краще. За рахунок великого розміру буферу обміну продуктивність жорсткого диску зростає в рази, так як дані завантажуються безпосередньо з кешу і не вимагають фізичного читання, яке під собою розуміє пряме звернення системи до жорсткого диска і його секторам, який займає досить великий проміжок часу. Більш того, жорсткі диски з найбільшим сховищем, дозволяють значно розвантажити процесор комп’ютера.

Також, на відміну від твердотільних дисків SSD, на швидкість роботи HDD впливає наявність вільного місця на диску: чим більше його є - тим швидша робота. Це все пов’язано з механічними рішеннями читання інформації, тому рекомендується періодично очищувати диск від непотрібних файлів та виконувати операцію дефрагментації, після якої можна отримати значний приріст швидкості роботи вашого комп’ютера.

Отже, підсумовуючи результат, найкращим вибором однозначно є твердотільні диски SSD. Однак, якщо у вас є вибір між різними варіантами жорстких дисків HDD необхідно звернути уваги на їх технічні характеристики, а саме: інтерфейс підключення та буферну пам’ять. Якщо жорсткі диски вже були у користуванні, необхідно обов’язково перевірити їх на наявність пошкоджених секторів. Проблема з жорсткими дисками вимагає окремого зваженого підходу, адже від них залежить нормальна робота за комп’ютером, яка збереже ваш час та нерви.