Ковельчани відчули сердечне тепло і турботу у наших містах-партнерах

Наші міста-партнери у Польщі, Німеччині, Литві теж прихистили ковельчан. Там їх зустріли надзвичайно тепло та гостинно. Допомагають організувати побут, забезпечують житлом. Старші діти відвідують – школи, малеча – дитсадки. Доповідає офіційний сайт Ковельської міської ради.

Про наших земляків пишуть у місцевій пресі. Зокрема, у газеті, що виходить у німецькому Вальсроде, журналісти розповіли про родину ковельчанки Ірини Дикої. Вона має двох синів трьох та шести років. Чоловік залишився у Ковелі в теробороні. Вона з дітками приїхала у Вальсроде. Проживає у сім’ї Лотара та Анне Фельдт, які прихистили та опікуються ними, поки в Україні ведуться бойові дії. Анне та Лотар раніше часто брали дітей до себе на канікули влітку. Вперше Ірина потрапила до них у 2006 році. Вони до цих пір спілкуються, тому й запросили до себе у перший день війни.

У польському Бжегу Дольному теж опублікували статтю про ковельчанку Олю Яренчук. До речі, використали матеріали нашого сайту (https://kowelrada.gov.ua/olga-yarenchuk-nikoly-ne-dumala-shho-dovedetsya-zalyshyty-moyu-ridnu-ukrayinsku-zemlyu/).
Лише зробили переклад на польську мову.

Ми постійно отримуємо від ковельчан із наших міст-партнерів фото та хороші відгуки про опіку, добро, розуміння. Тимчасово наші жінки і діти мешкають у Хелмі, Ленчній, Легіоново, Бабошево, Бжегу Дольному (Польща), Утені (Литва), Вальсроде та Барзінгхаузені (Німеччина).

Разом з тим, у їх розповідях відчуваються нотки суму за рідними, друзями, своїм містом.

Проводжаючи кожну групу, ми казали: повертайтесь додому, у мирну Україну. І так хочеться, щоб цей час якнайшвидше настав, щоб у нас стало безпечно та спокійно. І всі жахіття війни залишились у минулому.