Керівник ліцею імені Олени Пчілки Олена Вальчук взяла участь у роботі Міжнародної асоціації директорів шкіл в Осло
Керівник ліцею імені Олени Пчілки Олена Вальчук взяла участь у роботі Міжнародної асоціації директорів шкіл в Осло
У столиці Норвегії – місті Осло відбулася Генеральна Асамблея ЕSHA (Міжнародна асоціація директорів шкіл). В ній взяли участь українські освітяни. Серед них — Олена Вальчук, директор ліцею імені Олени Пчілки м. Ковеля. Інформує офіційний сайт Ковельської міської ради. Варто відзначити продуктивне спілкування очільників європейських шкіл, які охоче ділились своїм досвідом щодо створення безпечного освітнього середовища в закладах.
Цікавими були інтерактивні вправи, які спонукали кожного учасника дати відповідь на запитання: які важливі теми потрібно обговорювати освітянам і чому? Які труднощі мають шкільні лідери у своїй роботі і чи впливають вони на рішення щодо проведення освітніх реформ?
Важливою – робота в групах, де ми разом говорили про спільні проблеми, а саме: недостатнє забезпечення шкіл необхідними ресурсами; бюрократична звітність учителів та директорів; результати навчання учнів під час Covid 19; матеріальний стан освітян; шляхи забезпечення кращих умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами, нестача кадрів, особливо викладачів фізики, хімії, математики тощо. У рамках Асамблеї відбулась конференція Асоціації директорів гімназій Норвегії, який відкрила міністерка освіти. У своїй вітальній промові вона наголосила, що присутність українських освітян є важливою, адже наш хоробрий народ бореться за цінності, які відстоює уся Європа, тому весь прогресивний світ підтримує Україну. Надзвичайно зворушливим моментом стало те, що міністерка привіталась українською мовою, а присутні — гаслом «Слава Україні!».
Великою подією стало проведення лекції від пана Пасі Сальберга. Фінський професор проаналізував стан глобальної освіти, провів майстер класи з інтерактивними вправами та оптимістично зауважив, що місія створення школи майбутнього здійсненна, пропонуючи декілька ключових засад подальшого її розвитку.
По-перше, навчання у школі повинно бути більше індивідуалізованим, щоб допомогти кожному учневі знайти свій талант і захоплення. По-друге, школа має бути безпечним освітнім середовищем, де учні будуть залучені до досліджень, взаємодії та набуття навичок суспільного життя. По-третє, школи мають готувати молодь не боятись робити помилки, бо той, хто не готовий помилятися, не генерує нової цінної ідеї. Також фінський дослідник зауважив, що сьогодні у багатьох розвинених країнах світу системи освіти переживають кризи, які полягають у неспроможності забезпечити всіх дітей якісною освітою.
Пасі пропонує шлях поліпшення освіти, який передбачає три важливих кроки: від стандартизованих тестів до особистого розвитку кожного учня, від пасивного споживача знань до активного творця та лідера, від успіху для невеликої кількості учнів та шкіл до рівності для всіх.
Цікавим було обговорення питання: «Який норвезький освітній виклик не дає вам спати?» Типові відповіді: відсутність мотивації в учнів здобувати знання, надто вимогливі батьки, поведінка на уроках, небажання вчитись. Проте сьогодні українські педагоги мають набагато більше викликів. Ми поділились досвідом, як організовано освітній процес у школах України під час воєнного стану і які труднощі долаємо в цей надзвичайно складний для нашої країни час.
Директори шкіл розповіли про наших дітей, які навчаються у норвезьких школах та подякували за гарну підготовку українських учнів. Ми привезли додому нові європейські інновації та інтерв’ю з Пасі Сальбергом і норвезькими колегами. Спілкувались з європейськими ліерами про майбутні контакти та обмін візитами: з директорами шкіл Болгарії, Франції, Кіпру, Казахстану, Німеччини та Голландії.
