Назавжди в строю: у Ковелі відбувся вечір пам’яті Олександра Філона
Олександр Філон. Його рік немає з нами, але він залишив стільки світла на цій землі, поміж нас. На вечір пам’яті, який організувала його дружина Аня, прийшло дуже багато людей - повідомляє офіційний сайт Ковельської міської ради.
Зібрались рідні, побратими, друзі, знайомі, наставники, вихованці Сашка, щоб згадати, розповісти, вшанувати. Дружина Героя просить про Сашу говорити з добрим настроєм, оптимізмом, бо він так сам йшов життям.
Олександр Філон – ковельчанин, справжній воїн, чоловік, націоналіст, командир взводу підрозділу “Вовча зграя” третьої окремої штурмової бригади Збройних Сил України, почесний голова Молодіжної ради нашого міста.
За свої 25 років він дуже багато встиг, адже спішив жити. Він об’єднував навколо себе прекрасних людей, вів за собою. Жив Україною і віддав за неї найцінніше — життя.
Директор школи №8 Василь Шворак (тепер ліцей «Оберіг»), в якій навчався Сашко, казав, що цей хлопець міг бути майбутнім президентом України.
«Олександр був справжнім лідером, дуже харизматичною, неординарною людиною, він притягував до себе, як магніт, – поділився своїми думками та спогадами міський голова Ігор Чайка. – Він не просто говорив правильні слова, він здійснював правильні вчинки, він так жив. Він впевнено йшов до своєї мети, вмів організувати, згуртувати. Важко це усвідомлювати, що Саші немає з нами. Дякую йому за все, що він робив для Ковеля, для України. Ми будемо його пам’ятати завжди».
«Вовча зграя» – це тепер не просто підрозділ, а велика родина. Батьки хлопців теж згуртувались, вони підтримують дітей та один одного, бережуть пам’ять про тих, кого забрала війна.
Мама Артура Бєліка – Наталія на своїй сторінці у Фейсбук написала: «Саша завжди був серцем і душею «Вовчої зграї», підрозділу, що став домівкою для наших хлопців. З ним кожен день був, як пригода, сповнена сміху, спільних мрій і безмежної віри у майбутнє. Саша об’єднав наших дітей, даруючи не лише дружбу, а й спільну мету – боротися за гідність і волю України».
Важко усвідомити, що цього світлого, завжди усміхненого хлопця немає. Та його побратими і далі нищать ворога. Вони прозвітували своєму командирові: «Твої пацани воюють гідно. «Вовча зграя» продовжує гризти ворога. Спротив триває. Ніхто не забуде вчинку, цих боїв. Ніколи».
Усі, хто прийшов на вечір пам’яті, згадували якісь особливі моменти, говорили про Сашу, не розходились, переглянули фільм, який нещодавно був створений у пам’ять про «Вірного».
На честь Олександра Філона палала ватра, звучала Молитва Українського націоналіста та в унісон: Слава! Слава! Слава!
«Вірний» – назавжди в строю! Назавжди 25. Пам’ятаємо…
Зібрались рідні, побратими, друзі, знайомі, наставники, вихованці Сашка, щоб згадати, розповісти, вшанувати. Дружина Героя просить про Сашу говорити з добрим настроєм, оптимізмом, бо він так сам йшов життям.
Олександр Філон – ковельчанин, справжній воїн, чоловік, націоналіст, командир взводу підрозділу “Вовча зграя” третьої окремої штурмової бригади Збройних Сил України, почесний голова Молодіжної ради нашого міста.
За свої 25 років він дуже багато встиг, адже спішив жити. Він об’єднував навколо себе прекрасних людей, вів за собою. Жив Україною і віддав за неї найцінніше — життя.
Директор школи №8 Василь Шворак (тепер ліцей «Оберіг»), в якій навчався Сашко, казав, що цей хлопець міг бути майбутнім президентом України.
«Олександр був справжнім лідером, дуже харизматичною, неординарною людиною, він притягував до себе, як магніт, – поділився своїми думками та спогадами міський голова Ігор Чайка. – Він не просто говорив правильні слова, він здійснював правильні вчинки, він так жив. Він впевнено йшов до своєї мети, вмів організувати, згуртувати. Важко це усвідомлювати, що Саші немає з нами. Дякую йому за все, що він робив для Ковеля, для України. Ми будемо його пам’ятати завжди».
«Вовча зграя» – це тепер не просто підрозділ, а велика родина. Батьки хлопців теж згуртувались, вони підтримують дітей та один одного, бережуть пам’ять про тих, кого забрала війна.
Мама Артура Бєліка – Наталія на своїй сторінці у Фейсбук написала: «Саша завжди був серцем і душею «Вовчої зграї», підрозділу, що став домівкою для наших хлопців. З ним кожен день був, як пригода, сповнена сміху, спільних мрій і безмежної віри у майбутнє. Саша об’єднав наших дітей, даруючи не лише дружбу, а й спільну мету – боротися за гідність і волю України».
Важко усвідомити, що цього світлого, завжди усміхненого хлопця немає. Та його побратими і далі нищать ворога. Вони прозвітували своєму командирові: «Твої пацани воюють гідно. «Вовча зграя» продовжує гризти ворога. Спротив триває. Ніхто не забуде вчинку, цих боїв. Ніколи».
Усі, хто прийшов на вечір пам’яті, згадували якісь особливі моменти, говорили про Сашу, не розходились, переглянули фільм, який нещодавно був створений у пам’ять про «Вірного».
На честь Олександра Філона палала ватра, звучала Молитва Українського націоналіста та в унісон: Слава! Слава! Слава!
«Вірний» – назавжди в строю! Назавжди 25. Пам’ятаємо…
