Ковель попрощався з полеглими Захисниками Миколою Сичем та Андрієм Вдовиченком
У Ковель відбулося прощання з двома полеглими Захисниками України — Микола Сич та Андрій Вдовиченко. Воїни загинули наприкінці жовтня 2023 року під час бойових дій на Запорізькому напрямку й тривалий час вважалися зниклими безвісти.
Микола Сич і Андрій Вдовиченко були ковельчанами, майже одного віку, у мирному житті працювали у будівельній сфері. Обох мобілізували до лав 33-ї окремої механізованої бригади з різницею в один день — 25 та 26 січня 2023 року. Вони служили в одному підрозділі, воювали пліч-о-пліч і разом виконували бойові завдання на передовій.
Микола Семенович Сич народився 7 серпня 1980 року в селі Датинь на Ратнівщині. Зростав у багатодітній родині, мав шістьох братів і трьох сестер. Після строкової служби повернувся додому, згодом разом із дружиною Іриною переїхав до Ковеля, де в подружжя народилися доньки Вікторія та Дарина.
З початком повномасштабної війни Микола разом із поліцейськими патрулював вулиці міста. Поруч із ним службу несла й старша донька — на той час курсантка. Після мобілізації він виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту. Командир бойової машини, командир 1-го механізованого відділення механізованого батальйону військової частини А4447, головний сержант Микола Сич загинув 28 жовтня 2023 року поблизу Роботиного Пологівського району Запорізької області.
Андрій Анатолійович Вдовиченко народився 29 березня 1983 року в Ковелі. Навчався у ЗОШ №1, згодом здобув фах столяра у ПТУ №5. Працював у будівельній сфері — ремонтував оселі, встановлював вікна й двері в Україні та за кордоном, зокрема в Донецькій і Луганській областях.
У 2008 році Андрій одружився, у шлюбі народилася донька Анна. Найбільшою радістю в його житті була саме вона — разом вони проводили багато часу, рибалили, готували, гуляли містом. Під час служби Андрій пройшов бої на Харківщині, Донеччині та Запорізькому напрямку, двічі був поранений. Гранатометник 3-го механізованого відділення військової частини А4447 Андрій Вдовиченко загинув 31 жовтня 2023 року поблизу Роботиного Пологівського району Запорізької області. Загибель воїна підтвердила ДНК-експертиза.
Під час громадянської панахиди про життєвий шлях полеглих Захисників говорили рідні, близькі та освітяни. Лунали спогади про їхню людяність, працелюбність і турботу про побратимів.
Останнім місцем спочинку Миколи Сича та Андрія Вдовиченка стала Алея Героїв міського кладовища.
Вічна і світла пам’ять Захисникам України.
Микола Сич і Андрій Вдовиченко були ковельчанами, майже одного віку, у мирному житті працювали у будівельній сфері. Обох мобілізували до лав 33-ї окремої механізованої бригади з різницею в один день — 25 та 26 січня 2023 року. Вони служили в одному підрозділі, воювали пліч-о-пліч і разом виконували бойові завдання на передовій.
Микола Семенович Сич народився 7 серпня 1980 року в селі Датинь на Ратнівщині. Зростав у багатодітній родині, мав шістьох братів і трьох сестер. Після строкової служби повернувся додому, згодом разом із дружиною Іриною переїхав до Ковеля, де в подружжя народилися доньки Вікторія та Дарина.
З початком повномасштабної війни Микола разом із поліцейськими патрулював вулиці міста. Поруч із ним службу несла й старша донька — на той час курсантка. Після мобілізації він виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту. Командир бойової машини, командир 1-го механізованого відділення механізованого батальйону військової частини А4447, головний сержант Микола Сич загинув 28 жовтня 2023 року поблизу Роботиного Пологівського району Запорізької області.
Андрій Анатолійович Вдовиченко народився 29 березня 1983 року в Ковелі. Навчався у ЗОШ №1, згодом здобув фах столяра у ПТУ №5. Працював у будівельній сфері — ремонтував оселі, встановлював вікна й двері в Україні та за кордоном, зокрема в Донецькій і Луганській областях.
У 2008 році Андрій одружився, у шлюбі народилася донька Анна. Найбільшою радістю в його житті була саме вона — разом вони проводили багато часу, рибалили, готували, гуляли містом. Під час служби Андрій пройшов бої на Харківщині, Донеччині та Запорізькому напрямку, двічі був поранений. Гранатометник 3-го механізованого відділення військової частини А4447 Андрій Вдовиченко загинув 31 жовтня 2023 року поблизу Роботиного Пологівського району Запорізької області. Загибель воїна підтвердила ДНК-експертиза.
Під час громадянської панахиди про життєвий шлях полеглих Захисників говорили рідні, близькі та освітяни. Лунали спогади про їхню людяність, працелюбність і турботу про побратимів.
Останнім місцем спочинку Миколи Сича та Андрія Вдовиченка стала Алея Героїв міського кладовища.
Вічна і світла пам’ять Захисникам України.
