Навіки в строю: Ковельська громада попрощалася з Героєм Олександром Мацюком
Сьогодні мешканці села Гішин та вся Ковельська громада попрощалися з Захисником України — Олександром Мацюком. Воїна провели в останню земну дорогу з глибокою шаною та вдячністю за його подвиг.
Чин відспівування відбувся у Соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці в Ковелі. Після цього церемонія прощання продовжилася в рідному селі Героя — Гішині.
Олександр Мацюк народився 26 грудня 1981 року та більшу частину життя провів у Гішині. Навчався спочатку у місцевій школі, згодом — у Тойкуті. Як і багато односельців, любив природу, ліс, риболовлю, допомагав батькам по господарству.
Після строкової служби в армії працював вантажником на ковельських підприємствах «Комо» та «Верес», певний час був на заробітках за кордоном. Його життя могло б і надалі йти звичним шляхом, однак війна змінила долю.
У травні 2015 року Олександр був мобілізований та став учасником антитерористичної операції. Він воював на Донеччині та Луганщині, швидко здобув повагу побратимів за надійність і відповідальність. За службу був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в АТО», нагрудним знаком «Ветеран війни», а також двічі відзначений командуванням військової частини.
Навесні наступного року воїн демобілізувався та повернувся до мирного життя. Працював на пилорамі, багато часу присвячував племінникам, яких дуже любив. Та війна знову покликала його на захист країни.
8 квітня 2025 року Олександра повторно мобілізували. Він служив у складі 5-ї окремої механізованої бригади, виконуючи бойові завдання на Донеччині. Про пережите на фронті рідним розповідав небагато, часто тримаючи все в собі.
Після семи місяців невідомості родина отримала трагічну звістку. Життя солдата, стрільця — помічника гранатометника 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького батальйону військової частини А4594 обірвалося 13 липня 2025 року під час штурмових дій поблизу населеного пункту Комар Волноваського району Донецької області.
На прощанні міський голова Ігор Чайка наголосив, що Олександр Мацюк був людиною праці, честі та відповідальності, справжнім сином своєї землі, який без вагань став на її захист спочатку під час АТО, а згодом — у період повномасштабної війни.
Поховали Захисника на кладовищі села Гішин Тойкутського старостинського округу Ковельської громади.
Щирі співчуття брату Івану, сестрі Наталії, їхнім родинам, чотирьом племінникам, усім рідним і близьким Героя.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України.
Чин відспівування відбувся у Соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці в Ковелі. Після цього церемонія прощання продовжилася в рідному селі Героя — Гішині.
Олександр Мацюк народився 26 грудня 1981 року та більшу частину життя провів у Гішині. Навчався спочатку у місцевій школі, згодом — у Тойкуті. Як і багато односельців, любив природу, ліс, риболовлю, допомагав батькам по господарству.
Після строкової служби в армії працював вантажником на ковельських підприємствах «Комо» та «Верес», певний час був на заробітках за кордоном. Його життя могло б і надалі йти звичним шляхом, однак війна змінила долю.
У травні 2015 року Олександр був мобілізований та став учасником антитерористичної операції. Він воював на Донеччині та Луганщині, швидко здобув повагу побратимів за надійність і відповідальність. За службу був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в АТО», нагрудним знаком «Ветеран війни», а також двічі відзначений командуванням військової частини.
Навесні наступного року воїн демобілізувався та повернувся до мирного життя. Працював на пилорамі, багато часу присвячував племінникам, яких дуже любив. Та війна знову покликала його на захист країни.
8 квітня 2025 року Олександра повторно мобілізували. Він служив у складі 5-ї окремої механізованої бригади, виконуючи бойові завдання на Донеччині. Про пережите на фронті рідним розповідав небагато, часто тримаючи все в собі.
Після семи місяців невідомості родина отримала трагічну звістку. Життя солдата, стрільця — помічника гранатометника 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького батальйону військової частини А4594 обірвалося 13 липня 2025 року під час штурмових дій поблизу населеного пункту Комар Волноваського району Донецької області.
На прощанні міський голова Ігор Чайка наголосив, що Олександр Мацюк був людиною праці, честі та відповідальності, справжнім сином своєї землі, який без вагань став на її захист спочатку під час АТО, а згодом — у період повномасштабної війни.
Поховали Захисника на кладовищі села Гішин Тойкутського старостинського округу Ковельської громади.
Щирі співчуття брату Івану, сестрі Наталії, їхнім родинам, чотирьом племінникам, усім рідним і близьким Героя.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України.
