Ковель попрощався із загиблим Захисником Василем Оришкевичем
26 лютого Ковель у скорботі провів у останню путь молодшого сержанта Василя Оришкевича. Захиснику України було 34 роки.
Під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка зазначив:
Василь Оришкевич народився 16 січня 1992 року в Ковелі. Навчався у ЗОШ №8, після дев’ятого класу здобув спеціальність механіка в Ковельському промислово-економічному коледжі. Після проходження строкової служби замислювався над військовою кар’єрою, однак тоді його життєвий шлях склався інакше.
У 2013 році він розпочав роботу в компанії «Арт-Вініл», де знайшов не лише професійну реалізацію, а й близьких людей. Серед них — друг Віталій П’ясецький, керівник колективу, доброволець, захисник Донецького аеропорту, нині — військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
У цей період Василь одружився зі Світланою. У подружжя народилася донька Валерія. Родина разом подорожувала, їздила на велосипедах, ходила в походи, плавала на човнах. Він умів радіти простим речам і щедро ділився цією радістю з близькими.
З початком повномасштабної війни ковельчанин готувався стати на захист країни. 28 грудня 2023 року його мобілізували. Василь став командиром взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів у «Сталевій сотці», яка виконувала бойові завдання у найгарячіших точках. Він прагнув бути оператором дронів і швидко опанував цю спеціальність.
Після бойових виходів завжди телефонував додому, найдовше спілкувався з донькою, уважно слухав її розповіді та підтримував. Мріяв показати Валерії Київ — мирний, без сирен і обстрілів.
14 лютого 2026 року поблизу Костянтинівки на Донеччині під час виконання бойового завдання ворожий дрон обірвав життя командира 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А7028, молодшого сержанта Василя Оришкевича.
Після загибелі друга Віталій П’ясецький написав:
Василя Оришкевича поховали на Алеї Героїв міського кладовища. Щирі співчуття дружині Світлані, доньці Валерії, батькам, сестрі та всім рідним і близьким.
Під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка зазначив:
«П’ятнадцята місія «на щиті» цього року в нашій громаді. І за кожною з них — чиєсь життя, доля, горе, біль і сльози. Сьогодні ми дякуємо людині, для якої любов до України, патріотизм і відповідальність були не просто словами, а способом життя. Ми схиляємо голови перед пам’яттю Героя».
Василь Оришкевич народився 16 січня 1992 року в Ковелі. Навчався у ЗОШ №8, після дев’ятого класу здобув спеціальність механіка в Ковельському промислово-економічному коледжі. Після проходження строкової служби замислювався над військовою кар’єрою, однак тоді його життєвий шлях склався інакше.
У 2013 році він розпочав роботу в компанії «Арт-Вініл», де знайшов не лише професійну реалізацію, а й близьких людей. Серед них — друг Віталій П’ясецький, керівник колективу, доброволець, захисник Донецького аеропорту, нині — військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
У цей період Василь одружився зі Світланою. У подружжя народилася донька Валерія. Родина разом подорожувала, їздила на велосипедах, ходила в походи, плавала на човнах. Він умів радіти простим речам і щедро ділився цією радістю з близькими.
З початком повномасштабної війни ковельчанин готувався стати на захист країни. 28 грудня 2023 року його мобілізували. Василь став командиром взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів у «Сталевій сотці», яка виконувала бойові завдання у найгарячіших точках. Він прагнув бути оператором дронів і швидко опанував цю спеціальність.
Після бойових виходів завжди телефонував додому, найдовше спілкувався з донькою, уважно слухав її розповіді та підтримував. Мріяв показати Валерії Київ — мирний, без сирен і обстрілів.
14 лютого 2026 року поблизу Костянтинівки на Донеччині під час виконання бойового завдання ворожий дрон обірвав життя командира 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А7028, молодшого сержанта Василя Оришкевича.
Після загибелі друга Віталій П’ясецький написав:
«Дякую Богу, що в наш колектив, нашу сім’ю і моє життя колись давно прийшла така світла і справжня людина, як Василь Оришкевич. Важко усвідомлювати, що спільні покатушки, двіж і навіть війна — вже в минулому. А майбутнє буде без твоєї посмішки, жартів, відосиків і планів, коли й де в Крамі вип’ємо кави та поговоримо про життя. Спи спокійно, друже… Сподіваюсь на зустріч десь там».Під час панахиди він також сказав:
«Останнє, що ми можемо зробити для полеглих Героїв та їхніх найрідніших людей, — це жити, пам’ятати й будувати цю країну, щоб смерть наших Захисників була недаремною».Теплими словами у Фейсбуці згадав побратима й ковельчанин Олександр Головницький:
«Ти був не просто побратимом — ти був опорою, силою і честю. Твоя відвага назавжди залишиться для нас прикладом. Ти віддав життя за те, у що вірив, і за тих, кого любив. Ти був справжнім. Честь тобі і вічна пам’ять. Ти назавжди в наших серцях».
Василя Оришкевича поховали на Алеї Героїв міського кладовища. Щирі співчуття дружині Світлані, доньці Валерії, батькам, сестрі та всім рідним і близьким.
