У Гішині попрощалися із 28-річним військовим Тарасом Мельником
У селі Гішин Ковельської громади відбулося прощання із військовослужбовцем Тарасом Мельником, який загинув під час захисту України. Захиснику було 28 років.
Тарас народився і виріс у Гішині. Тут він закінчив дев’ять класів школи, після чого продовжив навчання у Старовижівському професійному ліцеї. У родині був наймолодшим — зростав разом із двома сестрами та двома братами.
Із дитинства захоплювався спортом. Пробував себе у різних його видах, однак найбільше любив настільний теніс. Брав участь у змаганнях, де неодноразово здобував перемоги та призові місця.
Першим місцем роботи для нього стала пилорама у Тойкуті. Згодом чоловік певний час працював за кордоном, після чого повернувся додому.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Тарас хотів одразу стати на захист України. Однак через стан здоров’я йому відмовили у службі. У двадцятирічному віці він пережив нещасний випадок на залізниці та отримав серйозні травми, але зумів відновитися і повернутися до активного життя.
Попри це, чоловік не відмовився від свого рішення служити. На початку квітня 2023 року він підписав контракт зі Збройними Силами України. На той час його брат Василь уже воював.
Брати часто спілкувалися між собою, ділилися пережитим на фронті. Мамі, яку дуже любив і не хотів хвилювати, Тарас завжди відповідав коротко: «Краще за всіх!».
Служба була непростою: складні бойові умови, тривалі перебування на позиціях та безсонні ночі. Побратими та близькі пам’ятають його життєрадісним, щирим і добрим. Він підтримував інших, не втрачав оптимізму навіть у найскладніші моменти.
У Тараса було багато планів на майбутнє. Він мріяв про власний дім, родинний затишок і створення сім’ї.
Старший солдат, майстер 3-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини А4962 Тарас Мельник загинув 22 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуляйпільське Пологівського району Запорізької області.
Поховали Тараса Мельника на кладовищі у рідному селі Гішин.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Тарас народився і виріс у Гішині. Тут він закінчив дев’ять класів школи, після чого продовжив навчання у Старовижівському професійному ліцеї. У родині був наймолодшим — зростав разом із двома сестрами та двома братами.
Із дитинства захоплювався спортом. Пробував себе у різних його видах, однак найбільше любив настільний теніс. Брав участь у змаганнях, де неодноразово здобував перемоги та призові місця.
Першим місцем роботи для нього стала пилорама у Тойкуті. Згодом чоловік певний час працював за кордоном, після чого повернувся додому.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Тарас хотів одразу стати на захист України. Однак через стан здоров’я йому відмовили у службі. У двадцятирічному віці він пережив нещасний випадок на залізниці та отримав серйозні травми, але зумів відновитися і повернутися до активного життя.
Попри це, чоловік не відмовився від свого рішення служити. На початку квітня 2023 року він підписав контракт зі Збройними Силами України. На той час його брат Василь уже воював.
Брати часто спілкувалися між собою, ділилися пережитим на фронті. Мамі, яку дуже любив і не хотів хвилювати, Тарас завжди відповідав коротко: «Краще за всіх!».
Служба була непростою: складні бойові умови, тривалі перебування на позиціях та безсонні ночі. Побратими та близькі пам’ятають його життєрадісним, щирим і добрим. Він підтримував інших, не втрачав оптимізму навіть у найскладніші моменти.
У Тараса було багато планів на майбутнє. Він мріяв про власний дім, родинний затишок і створення сім’ї.
Старший солдат, майстер 3-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини А4962 Тарас Мельник загинув 22 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуляйпільське Пологівського району Запорізької області.
«Сьогодні громада прощається з прекрасною людиною, мужнім воїном, який віддав своє життя за Україну. Тарас Мельник був одним із тих, хто без вагань став на захист держави, попри всі труднощі. Ми пам’ятатимемо його відвагу, щирість і відданість.
Щирі співчуття мамі Ніні Ананіївні, братам Василю та Андрію, сестрам Оксані і Марії, усім рідним і близьким полеглого захисника. Ми сумуємо разом із вами та розділяємо біль вашої втрати», — зазначив міський голова Ігор Чайка, звертаючись до родини воїна.
Поховали Тараса Мельника на кладовищі у рідному селі Гішин.
Вічна пам’ять і слава Герою.
