Про Чорнобиль і пам’ять: у ліцеї «Оберіг» відбувся показ світлин Юлії Ратушної
У Ковелі відбувся захід до 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС. Разом з учнями старших класів ліцею «Оберіг» Юлія Ратушна долучилася до вшанування пам’яті ліквідаторів, які ціною власного життя рятували світ.
У межах події вона презентувала власну фотовиставку, присвячену зоні відчуження. Авторка поділилася роздумами про поїздку до Прип’яті та навколишніх територій, яку здійснила у 2016 році.
За словами фотографки, ця виставка — не просто добірка світлин із покинутих місць. Це спроба передати стан людини, яка побувала в зоні відчуження і відчула її особливу атмосферу. Найсильніше враження на неї справило місто Прип’ять, де колись було звичайне життя, яке раптово обірвалося після аварії.
Вона зазначає, що зона не виглядає мертвою у звичному розумінні. Там панує тиша, яка, за її словами, глибше передає трагедію, ніж будь-які руїни. У покинутих квартирах залишилися речі мешканців — дитячі іграшки, книги, меблі, що створює відчуття присутності людей, яких там давно немає.
Окрему увагу у своїх роботах авторка приділила символу Прип’яті — колесу огляду. Його відкриття планувалося за кілька днів після аварії, однак парк так і не запрацював. Сьогодні цей об’єкт сприймається як символ зупиненого часу.
Фотографка наголошує, що для неї фотографія — це не лише про естетику, а й про збереження пам’яті. Зона поступово змінюється: частина об’єктів руйнується, деякі зникають або зазнають впливу природи. Тому кожен кадр є фіксацією моменту, який з часом може зникнути.
За її словами, перебування у зоні відчуження змінює сприйняття життя і змушує більше цінувати прості речі. Виставка покликана нагадати не лише про катастрофу, а й про людей, які жили в цих місцях, та про важливість збереження пам’яті.
Ознайомитися з оригінальною публікацією Юлії Ратушної можна за посиланням: https://www.facebook.com/
У межах події вона презентувала власну фотовиставку, присвячену зоні відчуження. Авторка поділилася роздумами про поїздку до Прип’яті та навколишніх територій, яку здійснила у 2016 році.
За словами фотографки, ця виставка — не просто добірка світлин із покинутих місць. Це спроба передати стан людини, яка побувала в зоні відчуження і відчула її особливу атмосферу. Найсильніше враження на неї справило місто Прип’ять, де колись було звичайне життя, яке раптово обірвалося після аварії.
Вона зазначає, що зона не виглядає мертвою у звичному розумінні. Там панує тиша, яка, за її словами, глибше передає трагедію, ніж будь-які руїни. У покинутих квартирах залишилися речі мешканців — дитячі іграшки, книги, меблі, що створює відчуття присутності людей, яких там давно немає.
Окрему увагу у своїх роботах авторка приділила символу Прип’яті — колесу огляду. Його відкриття планувалося за кілька днів після аварії, однак парк так і не запрацював. Сьогодні цей об’єкт сприймається як символ зупиненого часу.
Фотографка наголошує, що для неї фотографія — це не лише про естетику, а й про збереження пам’яті. Зона поступово змінюється: частина об’єктів руйнується, деякі зникають або зазнають впливу природи. Тому кожен кадр є фіксацією моменту, який з часом може зникнути.
За її словами, перебування у зоні відчуження змінює сприйняття життя і змушує більше цінувати прості речі. Виставка покликана нагадати не лише про катастрофу, а й про людей, які жили в цих місцях, та про важливість збереження пам’яті.
Ознайомитися з оригінальною публікацією Юлії Ратушної можна за посиланням: https://www.facebook.com/
