У Ковелі попрощалися із 31-річним Захисником Михайлом Філіпчуком
Ковельська громада попрощалася із Захисником України Михайлом Філіпчуком, який загинув під час виконання бойового завдання. Воїна поховали на Алеї Героїв міського кладовища.
Михайло Філіпчук народився 3 вересня 1993 року в Ковелі. Навчався у ЗОШ №11, згодом здобув фах маляра-штукатура у ПТУ №5.
У родині він був одним із двійні. Разом із братом Сергієм вони росли, навчалися в одній школі, мали спільне коло друзів і ділили важливі моменти дитинства та юності.
Після завершення навчання Михайло закінчив водійські курси. Працював водієм у Ковельському МТМО, а пізніше — на приватному підприємстві «Ковель-Будпостач».
Із початком повномасштабного вторгнення до лав Збройних Сил України мобілізували його брата Сергія. Сам Михайло став на захист країни 8 червня 2024 року.
Після проходження навчань він служив у складі 47 окремої механізованої бригади «Маґура». Виконував бойові завдання на Покровському напрямку, пізніше — на Сумщині, а восени 2024 року підрозділ передислокували на Курщину.
Останній зв’язок із рідними відбувся 24 листопада 2024 року. Тоді Михайло повідомив, що вирушає на бойове завдання. За кілька днів родина отримала сповіщення про те, що військовий зник безвісти.
Упродовж кількох місяців близькі не втрачали надії на його повернення. Мати відвідувала зустрічі під час обмінів полоненими, переглядала фото та відеоматеріали, сподіваючись знайти сина. Згодом результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель.
Солдат Михайло Філіпчук, гранатометник 2-го взводу 3-ї спеціальної роти військової частини А4699, загинув 27 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області рф.
У Михайла Філіпчука залишилися мама Руслана Степанівна, тато Олександр Володимирович, брати Сергій та Роман, бабуся Ніна Іванівна, рідні, друзі та близькі.
Поховали Захисника на Алеї Героїв міського кладовища.
Михайло Філіпчук народився 3 вересня 1993 року в Ковелі. Навчався у ЗОШ №11, згодом здобув фах маляра-штукатура у ПТУ №5.
У родині він був одним із двійні. Разом із братом Сергієм вони росли, навчалися в одній школі, мали спільне коло друзів і ділили важливі моменти дитинства та юності.
Після завершення навчання Михайло закінчив водійські курси. Працював водієм у Ковельському МТМО, а пізніше — на приватному підприємстві «Ковель-Будпостач».
Із початком повномасштабного вторгнення до лав Збройних Сил України мобілізували його брата Сергія. Сам Михайло став на захист країни 8 червня 2024 року.
Після проходження навчань він служив у складі 47 окремої механізованої бригади «Маґура». Виконував бойові завдання на Покровському напрямку, пізніше — на Сумщині, а восени 2024 року підрозділ передислокували на Курщину.
Останній зв’язок із рідними відбувся 24 листопада 2024 року. Тоді Михайло повідомив, що вирушає на бойове завдання. За кілька днів родина отримала сповіщення про те, що військовий зник безвісти.
Упродовж кількох місяців близькі не втрачали надії на його повернення. Мати відвідувала зустрічі під час обмінів полоненими, переглядала фото та відеоматеріали, сподіваючись знайти сина. Згодом результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель.
Солдат Михайло Філіпчук, гранатометник 2-го взводу 3-ї спеціальної роти військової частини А4699, загинув 27 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області рф.
У Михайла Філіпчука залишилися мама Руслана Степанівна, тато Олександр Володимирович, брати Сергій та Роман, бабуся Ніна Іванівна, рідні, друзі та близькі.
Поховали Захисника на Алеї Героїв міського кладовища.
