Ковельська громада попрощалася із Захисником України Валентином Ліпичем
Ковельська громада віддала останню шану Захиснику України Валентину Олександровичу Ліпичу, який помер після тривалої боротьби з наслідками, завданими війною.

Валентин Ліпич народився 10 лютого 1966 року в селі Черче Камінь-Каширського району. Після школи здобув професію електрика у місцевому професійному училищі. Строкову військову службу проходив у десантно-штурмовій бригаді в Афганістані. Згодом закінчив Львівську школу міліції та багато років працював в органах внутрішніх справ. Служив у Камінь-Каширському, Старовижівському та Ковельському відділах міліції, зокрема у секторі боротьби з незаконним обігом наркотиків. Завершив службу у званні підполковника міліції, після чого протягом десяти років очолював приватну охоронну фірму «Ягуар».
Разом із дружиною Галиною виховав сина Олександра. Після початку російської агресії у 2014 році прагнув долучитися до захисту України, однак через стан здоров’я не був зарахований до війська. Коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, добровільно вступив до лав територіальної оборони, а згодом став військовослужбовцем 100-ї окремої механізованої бригади.

На посаді командира відділення Валентин Ліпич виконував бойові завдання на Покровському та Куп’янському напрямках. За час служби зазнав поранення, кількох важких контузій, частково втратив слух і переніс складну операцію на серці. У лютому 2026 року, після чотирьох років військової служби, був звільнений із лав Збройних Сил України за віком.
Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, Захисник прагнув повернутися до війська та продовжити службу. Проте важка хвороба виявилася сильнішою. Серце старшого сержанта, колишнього командира відділення 100-ї окремої механізованої бригади зупинилося 25 червня 2026 року.
Чин прощання із Валентином Ліпичем відбувся у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Під час церемонії про мужність, людяність і відданість Україні Валентина Ліпича згадували його побратими.
Поховали Захисника на Алеї Героїв міського кладовища.












Валентин Ліпич народився 10 лютого 1966 року в селі Черче Камінь-Каширського району. Після школи здобув професію електрика у місцевому професійному училищі. Строкову військову службу проходив у десантно-штурмовій бригаді в Афганістані. Згодом закінчив Львівську школу міліції та багато років працював в органах внутрішніх справ. Служив у Камінь-Каширському, Старовижівському та Ковельському відділах міліції, зокрема у секторі боротьби з незаконним обігом наркотиків. Завершив службу у званні підполковника міліції, після чого протягом десяти років очолював приватну охоронну фірму «Ягуар».
Разом із дружиною Галиною виховав сина Олександра. Після початку російської агресії у 2014 році прагнув долучитися до захисту України, однак через стан здоров’я не був зарахований до війська. Коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, добровільно вступив до лав територіальної оборони, а згодом став військовослужбовцем 100-ї окремої механізованої бригади.

На посаді командира відділення Валентин Ліпич виконував бойові завдання на Покровському та Куп’янському напрямках. За час служби зазнав поранення, кількох важких контузій, частково втратив слух і переніс складну операцію на серці. У лютому 2026 року, після чотирьох років військової служби, був звільнений із лав Збройних Сил України за віком.
Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, Захисник прагнув повернутися до війська та продовжити службу. Проте важка хвороба виявилася сильнішою. Серце старшого сержанта, колишнього командира відділення 100-ї окремої механізованої бригади зупинилося 25 червня 2026 року.
Чин прощання із Валентином Ліпичем відбувся у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці.
«Валентин Ліпич назавжди залишиться у пам’яті рідних, побратимів і всієї Ковельської громади як справжній воїн, людина честі, незламної сили духу та справжній патріот, – сказав міський голова Ігор Чайка, звертаючись до рідних та громади. – Висловлюємо щирі співчуття дружині Галині, сину Олександру, сестрі Надії, брату Панасу, усім рідним, близьким і побратимам Захисника».

Під час церемонії про мужність, людяність і відданість Україні Валентина Ліпича згадували його побратими.
Поховали Захисника на Алеї Героїв міського кладовища.











