У Ковелі попрощалися із Захисником України Богданом Никонюком
Сьогодні у Ковелі відбулося прощання із Захисником України Богданом Никонюком. Воїна, який віддав життя, боронячи державу від російських окупантів, провели в останню земну дорогу.

Під час церемонії прощання у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці міський голова Ігор Чайка розповів про життєвий шлях Богдана та висловив співчуття його рідним.
Богдан Никонюк народився 10 квітня 1981 року в Ковелі. Навчався у школах №7 та №13. Ще змалку захоплювався різьбленням по дереву, а близькі згадують його як добру, щиру й чуйну людину, яка завжди сумлінно виконувала будь-яку справу.
Після закінчення школи він поїхав працювати до Києва, де був зайнятий у будівельній сфері. Згодом повернувся до Ковеля, працював на залізниці, певний час їздив на заробітки за кордон. Останні роки трудився на паперовій фабриці поблизу Хмельницького.
У рідному місті на Богдана завжди чекала сім’я. Особливо раділи його приїздам племінники, для яких він був уважним і турботливим дядьком. Теплі стосунки підтримував і з дітьми сестри, які вже мають власні родини.

Коли розпочалася повномасштабна війна, Богдан вирішив стати на захист України. Він неодноразово звертався до територіального центру комплектування, однак спочатку отримував відмову. Зрештою 10 липня 2024 року його мобілізували. Після проходження навчання військовослужбовець виконував бойові завдання на Покровському напрямку, тривалий час перебуваючи на передових позиціях.
Останній зв'язок із рідними відбувся у січні 2025 року. Уже в лютому сім'ї повідомили, що Богдан зник безвісти, і понад 17 місяців близькі жили надією на його повернення.
Згодом результати ДНК-експертизи підтвердили загибель воїна. Встановлено, що 11 лютого 2025 року солдат протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини А4447 Богдан Никонюк загинув поблизу населеного пункту Дачне Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу.
Від імені громади Ігор Чайка висловив співчуття доньці Вікторії, матері Світлані Володимирівні, брату Григорію та його дружині, сестрі Людмилі, племінникам, усім рідним і близьким полеглого Захисника.
Поховали Богдана Никонюка на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам'ять Захиснику України.








Під час церемонії прощання у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці міський голова Ігор Чайка розповів про життєвий шлях Богдана та висловив співчуття його рідним.
Богдан Никонюк народився 10 квітня 1981 року в Ковелі. Навчався у школах №7 та №13. Ще змалку захоплювався різьбленням по дереву, а близькі згадують його як добру, щиру й чуйну людину, яка завжди сумлінно виконувала будь-яку справу.
Після закінчення школи він поїхав працювати до Києва, де був зайнятий у будівельній сфері. Згодом повернувся до Ковеля, працював на залізниці, певний час їздив на заробітки за кордон. Останні роки трудився на паперовій фабриці поблизу Хмельницького.
У рідному місті на Богдана завжди чекала сім’я. Особливо раділи його приїздам племінники, для яких він був уважним і турботливим дядьком. Теплі стосунки підтримував і з дітьми сестри, які вже мають власні родини.

Коли розпочалася повномасштабна війна, Богдан вирішив стати на захист України. Він неодноразово звертався до територіального центру комплектування, однак спочатку отримував відмову. Зрештою 10 липня 2024 року його мобілізували. Після проходження навчання військовослужбовець виконував бойові завдання на Покровському напрямку, тривалий час перебуваючи на передових позиціях.
Останній зв'язок із рідними відбувся у січні 2025 року. Уже в лютому сім'ї повідомили, що Богдан зник безвісти, і понад 17 місяців близькі жили надією на його повернення.
Згодом результати ДНК-експертизи підтвердили загибель воїна. Встановлено, що 11 лютого 2025 року солдат протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини А4447 Богдан Никонюк загинув поблизу населеного пункту Дачне Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу.
Від імені громади Ігор Чайка висловив співчуття доньці Вікторії, матері Світлані Володимирівні, брату Григорію та його дружині, сестрі Людмилі, племінникам, усім рідним і близьким полеглого Захисника.
Поховали Богдана Никонюка на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам'ять Захиснику України.







