Ковельська громада попрощалася із Захисником Олександром Резванюком

Ковельська громада попрощалася із Захисником України Олександром Резванюком. Понад рік він служив у лавах Збройних сил України, а 8 серпня 2026 року загинув, виконуючи бойове завдання на Донеччині.

Олександр народився 11 серпня 1978 року у селі Воля-Ковельська. Навчався у загальноосвітній школі №10, а згодом закінчив Луківське професійно-технічне училище, де здобув професію водія.

Більшу частину життя Олександр провів за кермом. Працював на приватних підприємствах, часто перебував у далеких поїздках, тож дороги та нові маршрути були звичною частиною його життя.

Саме робота свого часу звела його з майбутньою дружиною Світланою. Вона працювала продавчинею у магазині, куди Олександр як водій привозив хліб. Згодом вони одружилися, а в сім’ї народилася донька Софія.

Попри постійну зайнятість, Олександр завжди знаходив час для доньки. Софія згадує, як у дитинстві батько забирав її на прогулянки до місцевих парків. Він любив свою родину, умів пожартувати та створити поруч атмосферу спокою і безпеки.

Вільний час Олександр проводив на природі. Після робочих поїздок ходив до лісу по гриби, любив рибалити. Ліс і річка були для нього місцями, де він міг відпочити та набратися сил.

Ще до початку повномасштабної війни Олександр разом із дружиною переїхав у бабусину хату. Подружжя облаштовувало житло та приводило його до ладу. Олександр був майстром на всі руки — умів щось змайструвати, полагодити чи допомогти в домашніх справах.

21 травня 2025 року Олександра мобілізували. Спочатку він проходив службу на Харківщині, а згодом потрапив на Донеччину, де виконував завдання на Лиманському напрямку.

Про службу та бойові будні рідним багато не розповідав. На запитання про справи зазвичай відповідав коротко: усе добре.

16 червня 2026 року Олександр повідомив рідним, що вирушає на позиції. Це була їхня остання розмова. Майже два місяці він перебував на передовій. Зв’язок із родиною підтримували побратими, які передавали голосові повідомлення, записані Олександром через рацію.

8 серпня 2026 року в районі населеного пункту Ставки Краматорського району Донецької області загинув гранатометник 1-го механізованого батальйону військової частини А1962, солдат Олександр Резванюк. Він загинув під час виконання бойового завдання.

Звістку про загибель рідні отримали 11 серпня — у день, коли Олександру мало виповнитися 48 років.

Під час громадянської панахиди секретар Ковельської міської ради Оксана Багнова висловила співчуття родині Захисника:

— Сьогодні ми проводжаємо в останню земну дорогу людину, яка любила свою родину, працю, рідний край, прості радощі життя. Олександр мав свої мрії, плани, багато незавершених справ і ще стільки всього мав би зробити. Але його життя забрала війна. Від імені Ковельської громади висловлюю щирі співчуття рідним і близьким Захисника – мамі Любові Єрестівні, дружині Світлані, доньці Софії, сестрі Оксані та всій родині Олександра. Низько схиляємо голови перед його мужністю та жертовністю, — сказала секретар Ковельської міської ради Оксана Багнова під час громадянської панахиди.

У кожного, хто знав Олександра, залишилася власна історія про нього. Рідні згадують його як людину, чию присутність завжди відчували, поруч із якою було добре.

Олександр залишив після себе родину, друзів і нездійснені плани. Його близьким тепер доведеться зберігати у пам’яті спільні зустрічі, розмови, поїздки, жарти та звичайні сімейні моменти.

Поховають Захисника на кладовищі у селі Зелена, де спочиває його батько.

Світла пам’ять про Олександра Резванюка назавжди житиме у наших серцях.

Вічна слава Герою!