Ковельська громада попрощалася із захисником Ігорем Хомичем
Сьогодні Ковельська громада попрощалася із захисником України Ігорем Хомичем. Сержант, командир відділення — командир машини 4-го батальйону морської піхоти військової частини А4935 загинув 13 серпня під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині. Того дня військовослужбовцю виповнилося 49 років.
Ігор Хомич народився та виріс у Ковелі. Навчався у ЗОШ №1, згодом — у школі №10. Після 9-го класу вступив до Старовижівського профтехучилища, де здобув професії електрогазозварника та водія.
Після строкової служби в артилерії понад десять років працював зварювальником у ШБУ №63. Пізніше працював слюсарем та майстром на станції технічного обслуговування.
У 1997 році Ігор познайомився зі своєю майбутньою дружиною Іриною. Подружжя прожило разом понад 25 років та виховало трьох дітей — синів Владислава й Артема та доньку Софію. Для своєї сім’ї Ігор був турботливим чоловіком і батьком, підтримкою для рідних та друзів.
Після початку повномасштабного вторгнення Ігор Хомич разом із товаришами допомагав українським військовим — ремонтував автомобілі для Збройних Сил України та виготовляв буржуйки для фронту.
Уже в перший місяць повномасштабної війни, після мобілізації старшого брата Миколи, Ігор звернувся до військкомату. Тоді йому сказали зачекати.
У січні 2023 року Ігор Хомич став до лав Збройних Сил України. Військову підготовку проходив у Рівному та Великій Британії, після чого вирушив на передову. У складі 150-ї окремої механізованої бригади прибув у район Торецька, де тривали запеклі бої.
Дружина Ірина пригадує випадок, коли отримала повідомлення про зникнення чоловіка безвісти після того, як він чотири дні не виходив на зв’язок. Згодом з’ясувалося, що інформація була хибною: Ігор втратив телефон і невдовзі повідомив рідним, що живий та неушкоджений.
Після реорганізації підрозділу, який зазнав значних втрат, військових прикомандирували до 100-ї окремої механізованої бригади. Пізніше Ігоря разом із побратимами перевели до новоствореної 40-ї бригади морської піхоти.
Навесні 2026 року підрозділ направили на Херсонщину — до Нової Одеси, а згодом на Дніпропетровщину, у Петропавлівку. За віддану службу та бойові заслуги Ігор Хомич отримав звання сержанта.
За мужність і відданість Україні захисника нагородили відзнакою Президента України «За оборону України» та «Військовим коїном» від командування бригади.
Останнім часом через проблеми зі здоров’ям Ігор планував перевестися до тилової частини. Необхідні документи вже були оформлені. Однак, коли підрозділ отримав наказ виконувати бойове завдання, військовий залишився зі своїми побратимами.
13 серпня сержант Ігор Хомич загинув у районі населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання. Цього дня захиснику виповнилося 49 років.
Провести військовослужбовця в останню дорогу прийшли його рідні, друзі, побратими, представники міської влади та жителі громади.
Після громадянської панахиди у Ковелі чин похорону продовжили у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Білин. Поховали Ігоря Хомича на місцевому кладовищі.
У захисника залишилися дружина Ірина, сини Владислав та Артем, донька Софія, брат Микола, рідні, друзі та побратими.
Щирі співчуття рідним і близьким Ігоря Хомича. Світла пам’ять Захиснику України.
Ігор Хомич народився та виріс у Ковелі. Навчався у ЗОШ №1, згодом — у школі №10. Після 9-го класу вступив до Старовижівського профтехучилища, де здобув професії електрогазозварника та водія.
Після строкової служби в артилерії понад десять років працював зварювальником у ШБУ №63. Пізніше працював слюсарем та майстром на станції технічного обслуговування.
У 1997 році Ігор познайомився зі своєю майбутньою дружиною Іриною. Подружжя прожило разом понад 25 років та виховало трьох дітей — синів Владислава й Артема та доньку Софію. Для своєї сім’ї Ігор був турботливим чоловіком і батьком, підтримкою для рідних та друзів.
Після початку повномасштабного вторгнення Ігор Хомич разом із товаришами допомагав українським військовим — ремонтував автомобілі для Збройних Сил України та виготовляв буржуйки для фронту.
Уже в перший місяць повномасштабної війни, після мобілізації старшого брата Миколи, Ігор звернувся до військкомату. Тоді йому сказали зачекати.
У січні 2023 року Ігор Хомич став до лав Збройних Сил України. Військову підготовку проходив у Рівному та Великій Британії, після чого вирушив на передову. У складі 150-ї окремої механізованої бригади прибув у район Торецька, де тривали запеклі бої.
Дружина Ірина пригадує випадок, коли отримала повідомлення про зникнення чоловіка безвісти після того, як він чотири дні не виходив на зв’язок. Згодом з’ясувалося, що інформація була хибною: Ігор втратив телефон і невдовзі повідомив рідним, що живий та неушкоджений.
Після реорганізації підрозділу, який зазнав значних втрат, військових прикомандирували до 100-ї окремої механізованої бригади. Пізніше Ігоря разом із побратимами перевели до новоствореної 40-ї бригади морської піхоти.
Навесні 2026 року підрозділ направили на Херсонщину — до Нової Одеси, а згодом на Дніпропетровщину, у Петропавлівку. За віддану службу та бойові заслуги Ігор Хомич отримав звання сержанта.
За мужність і відданість Україні захисника нагородили відзнакою Президента України «За оборону України» та «Військовим коїном» від командування бригади.
Останнім часом через проблеми зі здоров’ям Ігор планував перевестися до тилової частини. Необхідні документи вже були оформлені. Однак, коли підрозділ отримав наказ виконувати бойове завдання, військовий залишився зі своїми побратимами.
«Ігор був людиною, на яку можна було покластися. Він добре знав своїх бійців, розумів їхні можливості й завжди дбав про те, щоб завдання виконувалися з максимальною злагодженістю. Для нього важливим було не лише виконати наказ, а й повернути своїх людей живими. Таким його запам’ятають побратими», — зазначила секретар міської ради Оксана Багнова під час громадянської панахиди.31 серпня у родині Хомичів чекали на важливу подію — одруження доньки Софії. Ігор планував бути поруч із нею, благословити доньку та розділити радість молодят.
13 серпня сержант Ігор Хомич загинув у районі населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання. Цього дня захиснику виповнилося 49 років.
Провести військовослужбовця в останню дорогу прийшли його рідні, друзі, побратими, представники міської влади та жителі громади.
Після громадянської панахиди у Ковелі чин похорону продовжили у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Білин. Поховали Ігоря Хомича на місцевому кладовищі.
У захисника залишилися дружина Ірина, сини Владислав та Артем, донька Софія, брат Микола, рідні, друзі та побратими.
Щирі співчуття рідним і близьким Ігоря Хомича. Світла пам’ять Захиснику України.
