Цього року Ковель відзначатиме 500-річчя з часу отримання Магдебурзького права
Цього року Ковель відзначатиме 500-річчя з часу отримання Магдебурзького права. Першим безсумнівним документом є привілей місту Ковелю на Магдебургію у 1518 році, підписаний польським королем Сигізмундом I Старим 24 грудня. Цей документ і право бути містом надбав для свого села князь Василь Михайлович Сангушко.
Його слід вважати актом, що засвідчив появу нового волостного центру – Ковеля на відміну від Кошера (сьогодні село Старі Кошари). До цього саме Кошер був центром для усіх навколишніх сіл волості. Не виключено, що в той самий час існував як сільське поселення і Ковель. Однак, у відомих на сьогодні історичних відомостях воно не фігурує.
У Ковельському історичному музеї зберігається копія документа про надання Ковелю Магдебурзького права (Брест, 24 грудня 1518 року) із книги "Архів Князів Сангушків у Славуті", виданій у Львові в 1890 році. Тут також є дані про розподіл острівної землі між Ковелем і Каменем-Каширським, за яку йшла тривала боротьба. У 1519 році 16 січня князем Василем Четвертинським від імені короля Сигізмунда ця земля була поділена між князями Василем Михайловичем Ковельським та Андрієм Михайловичем Каширським.
У книзі Ковельського магістрату зберігаються документи:
– Грамота короля Сигізмунда III, що відновлює місту Ковель Магдебурзьке право, встановлює відносини магістрату до старости і визначає міські прибутки (1611 р.);
– Підтвердження попередньої грамоти королем Яном-Казимиром (1650 р.);
– Грамота короля Владислава IV, що підтверджує місту Ковель всі права і привілеї, пожалувані його попередниками (1635 р.);
– Грамота короля Михайла, що підтверджує всі попередні і встановлює у Ковелі дві нові ярмарки (1670 р.);
– Грамота короля Яна III, що підтверджує всі попередні, забороняє судити ковельських міщан у гродських судах і помножує статті міського прибутку (1681 р.).
У Волинському краєзнавчому музеї зберігається оригінал документа «Привілей місту Ковелю», виданий королем Яном Собеським у 1689 році. Він писаний старопольською мовою на пергаменті, з підписом польського короля Яна Собеського і скріплений двома королівськими печатками. Цим документом Ян Собеський підтверджує надане місту Ковелю в 1518 році право на самоуправління з бургомістром і радою, ярмарки, об’єднання ремісників у цехи.
Отож, із зміною королів Речі Посполитої ковельські старости і бургомістри, а також міщани, домагалися для розвитку міста нових привілеїв, разом з тим добиваючись підтвердження попередніх.
На сьогодні першим достовірним документом про волинське місто Ковель є привілей на Магдебургію 1518 року.
Мирослава Мороз,
головний зберігач фондів
Ковельського історичного музею
#ІсторіяКовеля
Його слід вважати актом, що засвідчив появу нового волостного центру – Ковеля на відміну від Кошера (сьогодні село Старі Кошари). До цього саме Кошер був центром для усіх навколишніх сіл волості. Не виключено, що в той самий час існував як сільське поселення і Ковель. Однак, у відомих на сьогодні історичних відомостях воно не фігурує.
У Ковельському історичному музеї зберігається копія документа про надання Ковелю Магдебурзького права (Брест, 24 грудня 1518 року) із книги "Архів Князів Сангушків у Славуті", виданій у Львові в 1890 році. Тут також є дані про розподіл острівної землі між Ковелем і Каменем-Каширським, за яку йшла тривала боротьба. У 1519 році 16 січня князем Василем Четвертинським від імені короля Сигізмунда ця земля була поділена між князями Василем Михайловичем Ковельським та Андрієм Михайловичем Каширським.
У книзі Ковельського магістрату зберігаються документи:
– Грамота короля Сигізмунда III, що відновлює місту Ковель Магдебурзьке право, встановлює відносини магістрату до старости і визначає міські прибутки (1611 р.);
– Підтвердження попередньої грамоти королем Яном-Казимиром (1650 р.);
– Грамота короля Владислава IV, що підтверджує місту Ковель всі права і привілеї, пожалувані його попередниками (1635 р.);
– Грамота короля Михайла, що підтверджує всі попередні і встановлює у Ковелі дві нові ярмарки (1670 р.);
– Грамота короля Яна III, що підтверджує всі попередні, забороняє судити ковельських міщан у гродських судах і помножує статті міського прибутку (1681 р.).
У Волинському краєзнавчому музеї зберігається оригінал документа «Привілей місту Ковелю», виданий королем Яном Собеським у 1689 році. Він писаний старопольською мовою на пергаменті, з підписом польського короля Яна Собеського і скріплений двома королівськими печатками. Цим документом Ян Собеський підтверджує надане місту Ковелю в 1518 році право на самоуправління з бургомістром і радою, ярмарки, об’єднання ремісників у цехи.
Отож, із зміною королів Речі Посполитої ковельські старости і бургомістри, а також міщани, домагалися для розвитку міста нових привілеїв, разом з тим добиваючись підтвердження попередніх.
На сьогодні першим достовірним документом про волинське місто Ковель є привілей на Магдебургію 1518 року.
Мирослава Мороз,
головний зберігач фондів
Ковельського історичного музею
#ІсторіяКовеля
