У Ковелі вшанували пам'ять Великого Кобзаря
Сьогодні, у роковини перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі, ковельчани вшанувала пам'ять Кобзаря. Біля його монумента відбувся поминальний захід. У ньому взяли участь представники міської і районної влади, духовенство, громадськість, учнівська молодь. Повідомляють на офіційному сайті міської ради.
Звучать рядки «Заповіту», лунає мелодія «Думи мої, думи мої», гордо тріпочуть на вітрі синьо-жовті прапори. Містяни відклали справи, одягли вишиванки і прийшли вклонитись генію.
Ведуча – художній керівник народного дому «Просвіта» Наталія Гончар зупинилась на хронології подій, що відбулися 157 років тому. Тарас Шевченко хотів бути похованим на рідній землі, яку любив понад усе. Вже на другий день після похорону друзі почали клопотати про дозвіл на перевезення його праху в Україну. 58 днів пролежав великий поет в чужій землі, на Смоленському кладовищі в Петербурзі. В кінці квітня було одержано офіційну згоду. Тужливий потяг, червона китайка давала людям знати, що то батько українського слова навіки повертається на Вкраїну милу.
І нині над Чернечою горою здіймається велична постать Тараса Шевченка, який був і залишається національною гордістю і совістю, чий талант, творчість і життя сприяють об’єднанню українців. Неоціненний скарб його спадку дає снагу для руху вперед прийдешнім поколінням.
Благочинний УПЦ Київського патріархату м.Ковеля протоієрей Анатолій Александрук разом з духовенством відслужили панахиду.
У знак шани і вдячності до підніжжя пам’ятника учасники зібрання поклали квіти.
Звучать рядки «Заповіту», лунає мелодія «Думи мої, думи мої», гордо тріпочуть на вітрі синьо-жовті прапори. Містяни відклали справи, одягли вишиванки і прийшли вклонитись генію.
Ведуча – художній керівник народного дому «Просвіта» Наталія Гончар зупинилась на хронології подій, що відбулися 157 років тому. Тарас Шевченко хотів бути похованим на рідній землі, яку любив понад усе. Вже на другий день після похорону друзі почали клопотати про дозвіл на перевезення його праху в Україну. 58 днів пролежав великий поет в чужій землі, на Смоленському кладовищі в Петербурзі. В кінці квітня було одержано офіційну згоду. Тужливий потяг, червона китайка давала людям знати, що то батько українського слова навіки повертається на Вкраїну милу.
І нині над Чернечою горою здіймається велична постать Тараса Шевченка, який був і залишається національною гордістю і совістю, чий талант, творчість і життя сприяють об’єднанню українців. Неоціненний скарб його спадку дає снагу для руху вперед прийдешнім поколінням.
Благочинний УПЦ Київського патріархату м.Ковеля протоієрей Анатолій Александрук разом з духовенством відслужили панахиду.
У знак шани і вдячності до підніжжя пам’ятника учасники зібрання поклали квіти.