У Ковелі вшанували пам’ять жертв політичних репресій
У Ковелі біля меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору» відбувся захід з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій. Повідомляє офіційний сайт Ковельської міської ради.
Представники влади міста і району, підприємств та організацій, молодь та духовенство зібрались, аби помолитись за тих, хто боровся за свободу і незалежність України, хто став жертвою тоталітарного режиму.
Присутні вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.
Директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук зупинилась на подіях, які безпосередньо стосуються нашого краю та його мешканців.
Також вона зазначила, що у Ковелі у 1948-1951 роках діяв пересувний табір. З нього майже 10 тисяч людей ешелонами відправили у Сибір. Серед них було понад 320 ковельчан. Після відбуття покарання їм не дозволялось повертатись на Батьківщину.
Поминальну панахиду за невинно страченими жертвами тоталітаризму відслужив декан Ковельського благочиння ПЦУ, протоієрей Василь Мичко.
У знак шани усім, хто постраждав від політичних репресій, учасники заходу поклали квіти до меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору».
#СкорботніЗаходи
Представники влади міста і району, підприємств та організацій, молодь та духовенство зібрались, аби помолитись за тих, хто боровся за свободу і незалежність України, хто став жертвою тоталітарного режиму.
Присутні вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.
Директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук зупинилась на подіях, які безпосередньо стосуються нашого краю та його мешканців.
- У Ковелі свого апогею репресії сягнули 21-23 червня 1941 року. В ці дні у застінках НКВС, в’язниці, на цвинтарі було розстріляно біля двохсот чоловік. Багатьох засудили за те, що вони не підтримували комуністичну ідеологію, за зв’язок з ОУН, просвітницьку роботу. Серед них був Іван Омелянюк, брат почесного громадянина міста Ковеля Івана Васильовича Омелянюка. Саме за його сприяння і було встановлено меморіальну стелу “Хрест пам’яті жертв більшовицького терору, - наголосила у своїй розповіді Маргарита Євгеніївна.
Також вона зазначила, що у Ковелі у 1948-1951 роках діяв пересувний табір. З нього майже 10 тисяч людей ешелонами відправили у Сибір. Серед них було понад 320 ковельчан. Після відбуття покарання їм не дозволялось повертатись на Батьківщину.
- Реальну загрозу комуністичній системі становили дисиденти. Серед тих, чиє життя було пов’язане з Ковелем, репресованим був Данило Шумук, член Української Гельсінської групи. Він був в’язнем ковельської тюрми. Також Ярослав Кравчук, який закінчив шосту школу, мав вищу освіту, знав шість іноземних мов. Ярослав Якович сім років перебував на примусовому лікуванні у психіатричній лікарні, потім - у в’язниці.
Поминальну панахиду за невинно страченими жертвами тоталітаризму відслужив декан Ковельського благочиння ПЦУ, протоієрей Василь Мичко.
У знак шани усім, хто постраждав від політичних репресій, учасники заходу поклали квіти до меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору».
#СкорботніЗаходи
