На військовому кладовищі в урочищі Мар'їне поховали останки знайдених нещодавно загиблих визволителів Ковеля
Урочисте захоронення воїнів, що визволяли Ковель, звершено на військовому кладовищі в урочищі Мар’їне. Повідомляє пресслужба Ковельського благочиння Української Православної Церкви.
Останки ще 23-х воїнів радянської армії, що полягли під Ковелем у 1944 році, було віднайдено членами пошукового загону «Відродження». Пошуковці-волонтери, котрих очолює герой України, учасник АТО, полковник Вадим Дорофеєнко, є на сьогодні єдиними на Волині, хто займається пошуком та перепохованням загиблих в роки Другої світової війни.
Від початку військових захоронень у 2012 році на висоті Ведмежій, що в урочищі Мар’їне, з пошуковим загоном «Відродження» тісно співпрацюють ковельські священики Української Православної Церкви та члени братства преподобного Сергія. Разом готують місця під наступні погребіння, разом беруть участь в урочистих заупокійних богослужіннях та спільно доглядають за могилами.
29 листопада у Воскресенському кафедральному соборі православні священники Ковеля на чолі зі старшим благочинним округи протоієреєм Володимиром Ровінським звершили заупокійне богослужіння перед гробами з останками віднайдених воїнів. Духовенство та члени пошукового загону на руках понесли з храму в останню путь визволителів рідного краю.
На військовому кладовищі процесію вже чекали небайдужі ковельчани, серед яких були як сивочолі свідки лихоліття Другої світової війни, так і юні школярі, котрих батьки та духовні отці навчили шанувати минуле і вірити в майбутнє. На жаль, серед членів пошукового загону не було його командира - Вадима Дорофеєнка. Під час виконання бойового завдання на сході України полковника було поранено і він лікується у військовому госпіталі. За підготовку захоронення відповідав його заступник - майор Григорій Максименко.
Захоронили воїнів у свіжих могилах з простими солдатськими обелісками. Серед двадцяти трьох захоронених, ім’я одного воїна вдалося встановити - це молодший лейтенант Севастьянов Василь Якович, 1918 року народження. У квітні 1944-го, коли Василь загинув визволяючи Ковель, йому ще й не виповнилося 26 років. Члени пошукового загону розповіли присутнім на погребінні, що під час розкопок, на власні очі вчергове переконувалися у надзвичайній мужності і незламності полеглих перед лицем ворога і смерті.
#ДеньПамяті #ІсторіяКовеля #СкорботніЗаходи
Останки ще 23-х воїнів радянської армії, що полягли під Ковелем у 1944 році, було віднайдено членами пошукового загону «Відродження». Пошуковці-волонтери, котрих очолює герой України, учасник АТО, полковник Вадим Дорофеєнко, є на сьогодні єдиними на Волині, хто займається пошуком та перепохованням загиблих в роки Другої світової війни.
Від початку військових захоронень у 2012 році на висоті Ведмежій, що в урочищі Мар’їне, з пошуковим загоном «Відродження» тісно співпрацюють ковельські священики Української Православної Церкви та члени братства преподобного Сергія. Разом готують місця під наступні погребіння, разом беруть участь в урочистих заупокійних богослужіннях та спільно доглядають за могилами.
29 листопада у Воскресенському кафедральному соборі православні священники Ковеля на чолі зі старшим благочинним округи протоієреєм Володимиром Ровінським звершили заупокійне богослужіння перед гробами з останками віднайдених воїнів. Духовенство та члени пошукового загону на руках понесли з храму в останню путь визволителів рідного краю.
На військовому кладовищі процесію вже чекали небайдужі ковельчани, серед яких були як сивочолі свідки лихоліття Другої світової війни, так і юні школярі, котрих батьки та духовні отці навчили шанувати минуле і вірити в майбутнє. На жаль, серед членів пошукового загону не було його командира - Вадима Дорофеєнка. Під час виконання бойового завдання на сході України полковника було поранено і він лікується у військовому госпіталі. За підготовку захоронення відповідав його заступник - майор Григорій Максименко.
Захоронили воїнів у свіжих могилах з простими солдатськими обелісками. Серед двадцяти трьох захоронених, ім’я одного воїна вдалося встановити - це молодший лейтенант Севастьянов Василь Якович, 1918 року народження. У квітні 1944-го, коли Василь загинув визволяючи Ковель, йому ще й не виповнилося 26 років. Члени пошукового загону розповіли присутнім на погребінні, що під час розкопок, на власні очі вчергове переконувалися у надзвичайній мужності і незламності полеглих перед лицем ворога і смерті.
#ДеньПамяті #ІсторіяКовеля #СкорботніЗаходи
