Ковельчани приєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалили свічки скорботи
Cьогодні у Ковелі з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів біля меморіальної стели «Хрест пам’яті жертвам більшовицького терору» зібрались представники міської та районної влади, політичних партій, громадських організацій, духовенства, громадськості, аби молитвою та добрим словом згадати тих, хто пішов в небуття, - інформує офіційний сайт Ковельської міської ради.
Ведучі заходу Наталія Гончар, Анастасія Данилюк, Альона Малюга-Мельникова перегорнули болючі для України сторінки історії.
Голодомор 1932-33 років – це не був перший і останній голод, який пережив український народ. Але він відрізняється від інших подібних сумних випадків в Україні і цілому світі, саме своєю цинічною спланованістю. Тогочасна влада прагнула позбавити нашу націю її волелюбного духу, стерти генетичну пам’ять народу, викорінити думки про свободу та власну державу.
Саме факт, що цей Голодомор був штучно створений, ставить його поруч з іншими злодіяннями, що спричинили масове вбивство людей.
Довгий час замовчувалася правда про страшні 1932-1933 роки. Завдяки спогадам людей, архівам тепер ми дізнаємося, що в дійсності тоді відбувалося в Україні.
Голодомор, що став страшною трагедією ХХ сторіччя, торкнувся чи не кожної української родини Демографічні, соціально-економічні, історико-культурні наслідки тодішніх злодіянь Україна відчуває й досі.
Благочинний УПЦ КП протоієрей Анатолій Александрук разом з духовенством відслужили панахиду за загиблими в роки голодомору.
Учасники мітингу приєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалили свічки скорботи, поклали квіти до підніжжя меморіальної стели.
Ковельчани перепустили через власне серце велетенський біль від спогаду про найважче випробування, яке випало на долю нашого народу, голодомор 1932-1933 років.
Ведучі заходу Наталія Гончар, Анастасія Данилюк, Альона Малюга-Мельникова перегорнули болючі для України сторінки історії.
Голодомор 1932-33 років – це не був перший і останній голод, який пережив український народ. Але він відрізняється від інших подібних сумних випадків в Україні і цілому світі, саме своєю цинічною спланованістю. Тогочасна влада прагнула позбавити нашу націю її волелюбного духу, стерти генетичну пам’ять народу, викорінити думки про свободу та власну державу.
Саме факт, що цей Голодомор був штучно створений, ставить його поруч з іншими злодіяннями, що спричинили масове вбивство людей.
Довгий час замовчувалася правда про страшні 1932-1933 роки. Завдяки спогадам людей, архівам тепер ми дізнаємося, що в дійсності тоді відбувалося в Україні.
Голодомор, що став страшною трагедією ХХ сторіччя, торкнувся чи не кожної української родини Демографічні, соціально-економічні, історико-культурні наслідки тодішніх злодіянь Україна відчуває й досі.
Благочинний УПЦ КП протоієрей Анатолій Александрук разом з духовенством відслужили панахиду за загиблими в роки голодомору.
Учасники мітингу приєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалили свічки скорботи, поклали квіти до підніжжя меморіальної стели.
Ковельчани перепустили через власне серце велетенський біль від спогаду про найважче випробування, яке випало на долю нашого народу, голодомор 1932-1933 років.