«Я зліплена із ковельського тіста»...
Підбито підсумки конкурсу міні-поезій «Люблю тебе, мій рідний краю!», який був оголошений серед читачів газети «Вісті Ковельщини».
На конкурс надійшло багато чудових віршів. Приємно здивував віковий діапазон учасників: від 7 до 79 років. Це свідчить, що конкурс знайшов щирий відгук у серцях мешканців Ковельщини, які виявили бажання поділитися краплинами любові до рідного краю.
У підсумку редакційне журі вирішило не розподіляти призові місця у цьому конкурсі, а кращими визнати поезії таких авторів:
Серед дітей: Дарина Гаєвик, Дмитро Антончик, Володимир Васковець, Денис Сущ, Тарас Самусік, Аліна Лавренко, Станіслав Мойсюк, Владислав Омельковець.
Серед дорослих: Ігор Вижовець, Галина Оліферчук, Віталій Лихобицький, Світлана Бовконюк, Ольга Ліщук, Оксана Сачик, Олександра Балюк.
Кожен із вищеназваних учасників отримає приз із символікою міста або ж інший подарунок, наданий спонсорами конкурсу та самою редакцією.
Пропонуємо вашій увазі кілька поезій учасників конкурсу.
Моє місто
Не знаю кращого у світі міста,
Щоб так було усе і для людей,
Я зліплена із ковельського тіста,
І хлібом нашим пригощу гостей.
Тут народилась вся сім'я моя велика,
Тут перші кроки зроблені мої.
Я тут зросту і буду прославляти
Це рідне місто, що зову своїм.
Дарина ГАЄВИК,
9 років, учениця ЗОШ № 12 м. Ковеля.
Ковель – місто моє
Ковель — серце й колиска Волині
Місто добрих і щирих людей.
Залізничників гордість і нині,
Парків краса й алей.
Річка Турія в'ється в долині,
І Тарас невмирущий стрічає щодень.
Ковель — місто моє славне й миле,
Я горджуся й пишаюся ним!
Дмитро АНТОНЧИК,
11 років, учень міської гімназії.
Ковель
Місто, що спинилось біля річки,
Батьківщина давня коваля,
Світишся любов'ю, наче свічка,
Ковель — батьківська земля моя.
Місто наше — квітка на Волині,
Зберігає Лесині сліди.
Я тобою так пишаюсь нині,
Ковелю, нехай щастить тобі завжди!
Володимир ВАСКОВЕЦЬ,
8 років, учень ЗОШ № 12.
Мій Ковель
Я люблю своє місто чудове
Мій Ковель коханий, тут вся його врода.
Тут дім мій, і вулиця рідна квіткова,
І річечка Турія, й гарна природа.
Можливо, є кращі міста і містечка,
Та знаю упевнено я:
Гарнішого в світі немає словечка,
Як "Ковель", — рідного міста ім'я!
Тарас САМУСІК,
8 років.
Моє місто
Ковель славне наше місто,
Річки Турії намисто,
Народилась я у ньому,
Щодня ходжу у восьму школу
Здобуваю там знання.
Як навчуся добре я,
Підкую свого коня.
Місто Ковель — то мій дім,
Буду жити завжди в нім!
Аліна ЛАВРЕНКО,
учениця ЗОШ № 8, 3-й клас.
***
Люблю тебе, мій рідний Ковель,
В тумані річки — береги,
І коси верб старих шовкові
Й поля широкі навкруги.
Люблю усе в тобі, мій краю,
Лелеки клекіт на сосні.
І ні на що не проміняю,
Бо ти живеш завжди в мені.
Галина ОЛІФЕРЧУК
Ковель
Мій Ковель рідний і привітний,
Цілунком сонячним зігрітий,
Шепочуть трави на зорі
Де став Кобзар наш на горі.
Красою славиться він з віку
У листі-зелені без ліку.
І вітерець спокійно дише
Та хвилі Турії колише.
Світлана БОВКОНЮК
#ВістіКовельщини #ІсторіяКовеля
На конкурс надійшло багато чудових віршів. Приємно здивував віковий діапазон учасників: від 7 до 79 років. Це свідчить, що конкурс знайшов щирий відгук у серцях мешканців Ковельщини, які виявили бажання поділитися краплинами любові до рідного краю.
У підсумку редакційне журі вирішило не розподіляти призові місця у цьому конкурсі, а кращими визнати поезії таких авторів:
Серед дітей: Дарина Гаєвик, Дмитро Антончик, Володимир Васковець, Денис Сущ, Тарас Самусік, Аліна Лавренко, Станіслав Мойсюк, Владислав Омельковець.
Серед дорослих: Ігор Вижовець, Галина Оліферчук, Віталій Лихобицький, Світлана Бовконюк, Ольга Ліщук, Оксана Сачик, Олександра Балюк.
Кожен із вищеназваних учасників отримає приз із символікою міста або ж інший подарунок, наданий спонсорами конкурсу та самою редакцією.
Пропонуємо вашій увазі кілька поезій учасників конкурсу.
Моє місто
Не знаю кращого у світі міста,
Щоб так було усе і для людей,
Я зліплена із ковельського тіста,
І хлібом нашим пригощу гостей.
Тут народилась вся сім'я моя велика,
Тут перші кроки зроблені мої.
Я тут зросту і буду прославляти
Це рідне місто, що зову своїм.
Дарина ГАЄВИК,
9 років, учениця ЗОШ № 12 м. Ковеля.
Ковель – місто моє
Ковель — серце й колиска Волині
Місто добрих і щирих людей.
Залізничників гордість і нині,
Парків краса й алей.
Річка Турія в'ється в долині,
І Тарас невмирущий стрічає щодень.
Ковель — місто моє славне й миле,
Я горджуся й пишаюся ним!
Дмитро АНТОНЧИК,
11 років, учень міської гімназії.
Ковель
Місто, що спинилось біля річки,
Батьківщина давня коваля,
Світишся любов'ю, наче свічка,
Ковель — батьківська земля моя.
Місто наше — квітка на Волині,
Зберігає Лесині сліди.
Я тобою так пишаюсь нині,
Ковелю, нехай щастить тобі завжди!
Володимир ВАСКОВЕЦЬ,
8 років, учень ЗОШ № 12.
Мій Ковель
Я люблю своє місто чудове
Мій Ковель коханий, тут вся його врода.
Тут дім мій, і вулиця рідна квіткова,
І річечка Турія, й гарна природа.
Можливо, є кращі міста і містечка,
Та знаю упевнено я:
Гарнішого в світі немає словечка,
Як "Ковель", — рідного міста ім'я!
Тарас САМУСІК,
8 років.
Моє місто
Ковель славне наше місто,
Річки Турії намисто,
Народилась я у ньому,
Щодня ходжу у восьму школу
Здобуваю там знання.
Як навчуся добре я,
Підкую свого коня.
Місто Ковель — то мій дім,
Буду жити завжди в нім!
Аліна ЛАВРЕНКО,
учениця ЗОШ № 8, 3-й клас.
***
Люблю тебе, мій рідний Ковель,
В тумані річки — береги,
І коси верб старих шовкові
Й поля широкі навкруги.
Люблю усе в тобі, мій краю,
Лелеки клекіт на сосні.
І ні на що не проміняю,
Бо ти живеш завжди в мені.
Галина ОЛІФЕРЧУК
Ковель
Мій Ковель рідний і привітний,
Цілунком сонячним зігрітий,
Шепочуть трави на зорі
Де став Кобзар наш на горі.
Красою славиться він з віку
У листі-зелені без ліку.
І вітерець спокійно дише
Та хвилі Турії колише.
Світлана БОВКОНЮК
#ВістіКовельщини #ІсторіяКовеля
