У Ковелі відкрили меморіальну дошку загиблому на Сході Олексію Тарасюку
Сьогодні у Ковелі на фасаді ЗОШ №5 відкрито меморіальну дошку на честь загиблого в АТО випускника - Олексія Тарасюка, бійця 51 ОМБр.
Народився Олексій у Ковелі. Після школи здобув спеціальність фельдшера у медичному коледжі. Був одружений, виховував донечку. У нього було звичайне мирне життя, поки в нього не увірвалась війна.
9 квітня 2014 року його мобілізували до Збройних сил України. Він був фельдшером у 51-ій ОМБр Сухопутних військ ЗС України. А в серпні цього ж року Олексія не стало. Він загинув у сумнозвісному «зеленому коридорі» під час виходу з-під Іловайська 29 серпня 2014 року біля села Новокатеринівка, Старобешівського району Донецької області.
4 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету Олексія Тарасюка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Згадати подвиг Олексія, висловити співчуття та щиру вдячність рідним прийшли представники міської влади та громадськості, старшокласники та вчителі ЗОШ № 5, бойові побратими. На церемонії відкриття були присутні мати бійця, сестра, дружина та донька, якій на момент загибелі батька було лише 4 роки. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблого Героя.
Право відкрити меморіальну дошку надали бойовим товаришам, які теж пройшли чимало випробувань війною. Представники духовенства української православної церкви КП освятили меморіальний знак. Присутні поклали живі квіти.
Анатолій Маринюк, який особисто знав Олексія, закликав усіх берегти пам’ять про нього й не забувати, якою ціною здобувається зараз мир в Україні. Розповідали про Олексія директор навчального закладу Ярослав Стасюк, класний керівник Тетяна Янко. Усі вони зауважили, що хлопець завжди був уважним, доброзичливим, старанним. Був людиною великої душі.
Колишній однокласник Олександр Кістенюк пригадує: «Олексій був дуже активним. Часто разом виступали на спортивних змаганнях. У нас з ним все завжди вдавалось. Він був чудовим, надійним другом. А ще - чуйний, усім прагнув допомогти. Був міцним хлопцем, тож завжди ставав на захист своїх товаришів».
Приєдналася до розмови й однокласниця Аня Дячук: «Мені ще досі не віриться, що його немає. Про нього можна говорити лише хороше. Він ніколи нікого в класі не образив. Олексій - надзвичайна людина. Ми за ним сумуємо».
По завершенні заходу заступник міського голови Ігор Прокопів поспілкувався з мамою Олексія Тарасюка - Надією. Він висловив їй співчуття, подякуваав за сина та пообіцяв, що влада і надалі підтримуватиме родину.
#ДопомогаАТО #Освіта
Народився Олексій у Ковелі. Після школи здобув спеціальність фельдшера у медичному коледжі. Був одружений, виховував донечку. У нього було звичайне мирне життя, поки в нього не увірвалась війна.
9 квітня 2014 року його мобілізували до Збройних сил України. Він був фельдшером у 51-ій ОМБр Сухопутних військ ЗС України. А в серпні цього ж року Олексія не стало. Він загинув у сумнозвісному «зеленому коридорі» під час виходу з-під Іловайська 29 серпня 2014 року біля села Новокатеринівка, Старобешівського району Донецької області.
4 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету Олексія Тарасюка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Згадати подвиг Олексія, висловити співчуття та щиру вдячність рідним прийшли представники міської влади та громадськості, старшокласники та вчителі ЗОШ № 5, бойові побратими. На церемонії відкриття були присутні мати бійця, сестра, дружина та донька, якій на момент загибелі батька було лише 4 роки. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблого Героя.
Право відкрити меморіальну дошку надали бойовим товаришам, які теж пройшли чимало випробувань війною. Представники духовенства української православної церкви КП освятили меморіальний знак. Присутні поклали живі квіти.
Анатолій Маринюк, який особисто знав Олексія, закликав усіх берегти пам’ять про нього й не забувати, якою ціною здобувається зараз мир в Україні. Розповідали про Олексія директор навчального закладу Ярослав Стасюк, класний керівник Тетяна Янко. Усі вони зауважили, що хлопець завжди був уважним, доброзичливим, старанним. Був людиною великої душі.
Колишній однокласник Олександр Кістенюк пригадує: «Олексій був дуже активним. Часто разом виступали на спортивних змаганнях. У нас з ним все завжди вдавалось. Він був чудовим, надійним другом. А ще - чуйний, усім прагнув допомогти. Був міцним хлопцем, тож завжди ставав на захист своїх товаришів».
Приєдналася до розмови й однокласниця Аня Дячук: «Мені ще досі не віриться, що його немає. Про нього можна говорити лише хороше. Він ніколи нікого в класі не образив. Олексій - надзвичайна людина. Ми за ним сумуємо».
По завершенні заходу заступник міського голови Ігор Прокопів поспілкувався з мамою Олексія Тарасюка - Надією. Він висловив їй співчуття, подякуваав за сина та пообіцяв, що влада і надалі підтримуватиме родину.
#ДопомогаАТО #Освіта
