Чи віддасть Міноборони колишній госпіталь громаді Ковеля?
Ще задовго до початку АТО на сході України, понад 10 років тому, ковельська місцева влада вирішила взяти на баланс міста покинуте Міністерством оборони майно - землі та приміщення військового містечка №24 по вулиці Шевченка, 32. З моменту ліквідації лікувального закладу (військового госпіталю), розташованого на даній земельній ділянці, починаючи з 2007 року, Ковельською міською радою та його виконавчим комітетом постійно ініціювалося питання про передачу нерухомого військового майна разом із земельною ділянкою до комунальної власності міста Ковеля. Адже влада прагнула використати його з користю для громади. На що отримували постійні відмови.
Міська влада готова й сьогодні домовитися і шукає різні варіанти вирішення питання: звертається і просить підтримки і в обласних депутатів, і в Уряду, і у Президента. В обмін на земельну ділянку та майно колишнього госпіталю ще у 2012 році місто готове було взяти на баланс військове містечко №25 по вулиці Кутузова, 12, яке перебуває на балансі Міноборони. Про що неодноразово просили сім'ї військових, які там проживають. Адже будинки у вкрай занедбаному стані, без сучасного опалення, гарячої води та належного утримання. А для цього необхідні значні кошти.
Громада міста й у 2014 році, у час, коли на Сході країни точилися запеклі бої, висловила прохання звести на цій території багатоквартирний житловий будинок у рамках Комплексної державної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей. Депутати міської ради навіть схвалили відповідне звернення і направили його на розгляд до профільного міністерства.
Того ж року депутати Ковельської міської ради зверталися й до Президента України щодо створення реабілітаційного центру на базі майнового комплексу .
Однак, домовитися з Міністерством оборони тоді не вдалося. Більше того, не вдається це зробити й донині. Наразі актуальним є питання виділення землі під будівництво житла для родин учасників АТО.
Кількість військовослужбовців, які хочуть мати від держави гарантії соціального захисту, зростає. Нині в місті зареєстровано понад 600 учасників АТО та сімей загиблих бійців. Крім того, ще є військові, які й сьогодні захищають державу на Сході. Тож питання житла і землі для бійців набуває особливої гостроти. Крім того, на квартирному обліку перебуває чимало сімей військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а також родин учасників бойових дій в Афганістані. Єдиний вихід із ситуації – будувати багатоквартирні житлові будинки. Інвестори, які готові звести житло, уже є.
При цьому слід зазначити, що ініціатива щодо забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції на сході України виходила від Держземагенства України та Міністерства оборони України. Вона була підтримана Урядом України, тому цілком логічно виглядає пропозиція, щоб на земельній ділянці, яка фактично не використовується, варто розмістити багатоповерхову забудову для надання житла військовослужбовцям.
Тим часом з кожним роком будівлі приміщення військового містечка №24 по вулиці Шевченка, 32 руйнуються, територія занепадає. Не тільки місцева влада, а й пересічні ковельчани не розуміють, чому Міністерство оборони настільки байдуже ставиться до свого майна, а особливо – до долі військових, які зараз, як ніколи, потребують підтримки.
Житлове питання постійно акцентує на собі увагу та занепокоєння серед ковельських військовослужбовців. Однак, фактично немає жодного сприяння для його вирішення з боку профільного міністерства.
За словами військового комісара Ковельського об'єднаного військового комісаріату Сергій Гладуна, Міністерство оборони України не хоче втрачати своє майно, і віддавати його на баланс міста, адже розуміє його цінність. Нібито планують розмістити військову частину. Однак достеменно невідомо, яку саме і коли.
Останнім часом у ЗМІ поширюється інформація про наміри держави щодо відновлення військових частин, які свого часу були у багатьох містах України. У Ковелі ще за радянських часів було три військових частини. Відновити дві з них Міністерству навряд чи вдасться. Оскільки майно однієї з них давно уже продане у приватну власність, іншої — є комунальною власністю міста. Тож у Ковелі за Міноборони залишається територія та споруди колишнього військового госпіталю. Чи вдасться громаді відстояти майно для потреб бійців, котрі захищали Україну від агресора і продовжують відстоювати суверенітет держави й сьогодні, наразі невідомо.
#ДопомогаАТО #Депутати
Міська влада готова й сьогодні домовитися і шукає різні варіанти вирішення питання: звертається і просить підтримки і в обласних депутатів, і в Уряду, і у Президента. В обмін на земельну ділянку та майно колишнього госпіталю ще у 2012 році місто готове було взяти на баланс військове містечко №25 по вулиці Кутузова, 12, яке перебуває на балансі Міноборони. Про що неодноразово просили сім'ї військових, які там проживають. Адже будинки у вкрай занедбаному стані, без сучасного опалення, гарячої води та належного утримання. А для цього необхідні значні кошти.
Громада міста й у 2014 році, у час, коли на Сході країни точилися запеклі бої, висловила прохання звести на цій території багатоквартирний житловий будинок у рамках Комплексної державної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей. Депутати міської ради навіть схвалили відповідне звернення і направили його на розгляд до профільного міністерства.
Того ж року депутати Ковельської міської ради зверталися й до Президента України щодо створення реабілітаційного центру на базі майнового комплексу .
Однак, домовитися з Міністерством оборони тоді не вдалося. Більше того, не вдається це зробити й донині. Наразі актуальним є питання виділення землі під будівництво житла для родин учасників АТО.
Кількість військовослужбовців, які хочуть мати від держави гарантії соціального захисту, зростає. Нині в місті зареєстровано понад 600 учасників АТО та сімей загиблих бійців. Крім того, ще є військові, які й сьогодні захищають державу на Сході. Тож питання житла і землі для бійців набуває особливої гостроти. Крім того, на квартирному обліку перебуває чимало сімей військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а також родин учасників бойових дій в Афганістані. Єдиний вихід із ситуації – будувати багатоквартирні житлові будинки. Інвестори, які готові звести житло, уже є.
При цьому слід зазначити, що ініціатива щодо забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції на сході України виходила від Держземагенства України та Міністерства оборони України. Вона була підтримана Урядом України, тому цілком логічно виглядає пропозиція, щоб на земельній ділянці, яка фактично не використовується, варто розмістити багатоповерхову забудову для надання житла військовослужбовцям.
Тим часом з кожним роком будівлі приміщення військового містечка №24 по вулиці Шевченка, 32 руйнуються, територія занепадає. Не тільки місцева влада, а й пересічні ковельчани не розуміють, чому Міністерство оборони настільки байдуже ставиться до свого майна, а особливо – до долі військових, які зараз, як ніколи, потребують підтримки.
Житлове питання постійно акцентує на собі увагу та занепокоєння серед ковельських військовослужбовців. Однак, фактично немає жодного сприяння для його вирішення з боку профільного міністерства.
За словами військового комісара Ковельського об'єднаного військового комісаріату Сергій Гладуна, Міністерство оборони України не хоче втрачати своє майно, і віддавати його на баланс міста, адже розуміє його цінність. Нібито планують розмістити військову частину. Однак достеменно невідомо, яку саме і коли.
Останнім часом у ЗМІ поширюється інформація про наміри держави щодо відновлення військових частин, які свого часу були у багатьох містах України. У Ковелі ще за радянських часів було три військових частини. Відновити дві з них Міністерству навряд чи вдасться. Оскільки майно однієї з них давно уже продане у приватну власність, іншої — є комунальною власністю міста. Тож у Ковелі за Міноборони залишається територія та споруди колишнього військового госпіталю. Чи вдасться громаді відстояти майно для потреб бійців, котрі захищали Україну від агресора і продовжують відстоювати суверенітет держави й сьогодні, наразі невідомо.
#ДопомогаАТО #Депутати
