Вулиця Богомольця у Ковелі береже частинку історії старого міста

Без доріг з натурального каменю не уявляють сьогодні свого міста мешканці Львова. Бруківка уже давно є візитівкою багатьох європейських міст із старовинною забудовою. Це надає їм неповторної краси і приваблює туристів. Як відомо, у радянські часи багато брукованих вулиць покрили асфальтом. А мощення з тесаного каміння залишили хіба що в історичних частинах деяких населених пунктів.

У Ковелі є лише одна вулиця, а точніше проїжджа частина, викладена бруківкою з природного каменю. Як розповідає директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук, частинка історії міста збереглась фрагментарно на вулиці Богомольця, яка з’єднує вулиці Володимира Івасюка та Олени Пчілки. Вона виглядає ще досить міцною, а головне – вирізняється з-поміж інших доріг сучасного Ковеля.

Як пишуть історики, процес укладання бруківки був довготривалим. Спочатку потрібно було видобути натуральний камінь. Діяли каменоломні. Потім шматки каменю обтесували до спеціальної форми. Цією роботою займалися лише досвідчені майстри, котрі вміло оперували молотком та теслом. Виготовленням та укладанням бруківки займався не будь-хто. Для цього існувала окрема професія – брукарі.

Бруківка з висіченого каменю є довговічним матеріалом. Вона не потребує особливого догляду. Жоден асфальт не здатен прослужити сотню років. Коли саме покладена бруківка на вулиці Богомольця у Ковелі достеменно невідомо. Проте ремонт саме цієї дороги ще довго не стоятиме у планах міських комунальників. Адже дорога міцна, а головне - зберігає шматочок історії нашого рідного міста.

Навіть дорожні служби не роблять на ній розмітку, мабуть, щоб не псувати її первозданного вигляду.


#ІсторіяКовеля

Додати коментар

Ваше ім’я:
Текст:

Читайте також

17 травня у Ковельському історичному музеї - день відкритих дверей з нагоди Міжнародного дня музеїв

17 травня у Ковельському історичному музеї - день відкритих дверей з нагоди Міжнародного дня музеїв
Геологічні породи періоду докембрію, рештки кісток найдавніших тварин, прикраси та зброя часів козацтва, піаніно XIX ст., стародруки релігійного характеру, колекція самоварів, автентичний національний одяг та багато іншого. Це варто побачити.