Кохання без кордонів: щаслива історія одруження Ріти Гнатюк з Люблинця з китайським бізнесменом Джиммі

Гнатюк Ріта навіть і гадки не мала, що її доля закине у далекий Китай, що вона там вийде заміж і буде жити у величезному місті Шанхай. Дівчина народилась у селищі міського типу Люблинець Ковельського району, закінчила місцеву школу, музичну школу, у Маяках - ліцей з поглибленим вивченням англійської мови, у Києві - державну академію культури і мистецтв.

З раннього дитинства, у шкільні роки Ріта завжди співала, була солісткою бо має дуже гарний голос. Разом зі шкільним ансамблем «Ранкова зірка» Ріта їздила неодноразово виступати у Польщу. Поїздки за кордон їй дуже подобалися. І, будучи студенткою вузу, дівчина встигла побувати в Єгипті, Ізраїлі, Америці.

Ріта Гнатюк у Києві мала керівну високооплачувану роботу в офісі, яку дуже любила. Там у неї було все: як вона каже - в "шоколаді". Шість років тому друзі Ріти поїхали за контрактом працювати у Китай, тоді можна було добре заробити. Запропонували і Ріті їхати з ними, але дівчина не погодилась, бо їй в Україні нічого не бракувало.

І чого я мала їхати на край світу, коли в мені і тут добре! - розповідає Ріта Гнатюк. Та друзі її все-таки вмовили, і вона, розрахувавшись з роботи, поїхала. Була півроку в Пекіні – не сподобалось, і Ріта поїхала в Шанхай. Там дуже чисто, гарно, пальми, квіти, сакури цвітуть і у водоймах лебеді плавають. Все, як у казці. Ріта вдень працювала менеджером, а увечері співала в ресторані для публіки. Туди приходив вечеряти Джиммі. Він милувався вродливою українкою і зачаровано слухав її чудовий спів. Згодом познайомилися, почали зустрічатися.

І чим же він тебе покорив? - питаю у Ріти. – Ти ж казала, що китайці тобі ніколи не подобались, а тут раптом Джиммі почав тобі подобатися.

Він покорив мене своєю вихованістю, повагою, дуже культурний! - сміється Ріта. - Джиммі знає, коли відчинити двері перед дружиною, коли підсунути стілець, якщо вона сідає до столу, коли подати пальто. І саме своєю турботливою поведінкою завоював моє серце. Наших українських чоловіків «джентельменів» є дуже мало і то, мабуть, вони занесені в Червону книгу - сміється Ріта.

І дівчина зрозуміла, що Джиммі саме той чоловік, який їй потрібен, що він не такий, як усі. Він завжди посміхається і їй подобаються його мімічні зморшки. У хлопця гарне почуття гумору. Він облітав багато країн світу і бачив, як живуть європейці і з ним вона буде щаслива.

І хоча у Ріти були інші кавалери залицяльники різного віку і різних національностей, та все ж вона віддала перевагу китайцеві. Спочатку жили громадянським шлюбом.

– Як віднеслися батьки до твого вибору? - питаю у Ріти.

Мама сказала: «якщо ти щаслива то і я щаслива. Але тепер ти вже точно не повернешся в Україну...» Мама Ріти завжди довіряла доньчиному вибору. А ще, коли та сказала, що вагітна – сумнівів не було: дочка з зятем будуть жити в Китаї.

Незабаром у Ріти і Джиммі народилась донечка Мія, схожа на тата, хоча шкіра біленька, як у мами. У Китаї з повагою ставляться до дітей змішаної крові, їх вважають найгарнішими і найрозумнішими. Де б Ріта і Джиммі не були – всі звертають на них увагу.

Адже мама - симпатична європейка і дитя не таке, як усі китайські діти, бо батьки різних національностей.

Китайська генетика дуже сильна, - каже Ріта, - отже я не сумнівалась, що дитинка буде схожа на чоловіка. Я бачила багато змішаних сімей і у всіх дітки успадкували риси обличчя китайців.

Нам китайці всі на одне обличчя, а як ми їм: всі теж однакові чи ні?

Теж однакові! - каже Ріта. - Хоча насправді і європейці і азіати всі різні. У кожного різний овал обличчя, очі. Просто потрібно звикнути і розрізнити.

Подружжя вірить у Бога, але не ходять ні в яку церкву, бо церкви там нема. В Китаї переважають конфуціоністи, мусульмани, католики, буддисти. Православних немає. Ріта з чоловіком доню не хрестили, бо як розповідає українка, навчаючись ще у Києві, часто бувала у Києво-Печерській лаврі.

Я не боюся це сказати, - каже Ріта - там все несправедливо і не все так, як має бути по Біблії. Там тільки бізнес. А тому я змінила своє ставлення, але не до Бога, а до церкви, і я це не боюся казати. І ми з Джиммі вирішили, що доня, як виросте, хай сама приймає рішення коли і де похреститися. Вона має право вибору.

Народжувала Ріта у приватному пологовому будинку, бо в публічному дуже брудно. Поруч із нею був чоловік, який підтримував і не боявся всього процесу пологів. Китайські лікарі дивувалися, що українка виявила бажання народжувати сама, адже китаянки бояться болю і всі свідомо погоджуються на кесарів розтин, не хочуть потрудитися. Ріта сама без ускладнень народила здорову донечку Мію.

У Китаї на сьогоднішній день існує певна заборона для породіллі: після народження дитини жінка не має права взагалі виходити з хати місяць, за дитиною і мамою доглядає весь цей час свекруха. Але наша українка порушила цю традицію. Коли дитинці було п'ять днів, вона вийшла на вулицю подихати повітрям. Адже народилось дитя 13 вересня, надворі ще літо, тепло, де тут можна всидіти вдома?

Коли дізналися свекри, що невістка порушила традицію і вийшла на 15 хвилин на вулицю гуляти, був дуже великий скандал. Але Ріта нікого не слухає і робить все по-своєму. Чоловік відмовляв її, казав, що так не можна, але вона годує і одягає дитя як сама хоче. До речі, у Китаї на великі свята і при народженні дитини не несуть подарунки, як у нас, а всі йдуть з червоними конвертами, у які кладуть гроші, юани, або золоті речі.

Мені це подобається, - каже Ріта. - а то в нас нанесуть купу іграшок, одягу однакового розміру і куди хочеш, туди подінь його. Моя банківська картка добряче поповнилась, я купила своїй доці все, що хотіла, і що мені подобається.

Сім'я Джиммі та Ріти має своє житло, машину, але планують мати лише одну дитину, щоб дати їй все найкраще: освіту за кордоном, престижну роботу, одяг, житло і т.д. (У Китаї вже відмінили закон про те, щоб народжувати тільки одну дитину).

Ріті повезло зі свекрами, хоча вони мають 73 і 75 років, вона щодня з чоловіком приїжджає до них на обід, бо живуть недалеко. Свекор готує дуже смачну китайську їжу, а свекруха ставить на стіл. Такі у них традиції. Навіть із собою щось додому дають з їжі. Ріта готує вечерю свою, українську, бо до китайської ще не дуже звикла. Вона навіть навчилась паличками їсти не тільки рис, а й кісточки з риби виймати. З батьками чоловіка у неї гарні і дружні стосунки, вона їх називає люб'язно "мама" і "тато". Спілкується з ними на китайській мові, а також у побуті. З чоловіком розмовляє англійською і китайською, а з батьками своїми - українською, з одногрупниками - російською.

Мій мозок щоденно працює на чотирьох мовах, - сміється Ріта. Китайську мову розумію, але писати нею ще не вмію, дуже важко дається.

Вільно теж ще не говорить, бо там дуже багато діалектів, дуже важкі ієрогліфи. Кожна китайська провінція має свою локальну мову, яку не всі китайці розуміють. Є одна класична мова «мандарин», яку вивчають у школі, говорять нею політики на телебаченні.

У Китаї прийнято платити гроші за наречену, якщо хлопець хоче одружуватись на дівчині, то її батьки мають дати згоду на шлюб. Але часто батьки проти, якщо у нього нема грошей – це тут нормальне явище. Вони так і кажуть, що заперечують дівчині мати стосунки, якщо сім'я хлопця бідна. Але якщо часом батьки все-таки дадуть згоду на шлюб, то батьки нареченого мають оплатити весілля і дати гроші сім'ї нареченої. Тут прийнято в якості подарунка на весілля купувати нерухомість для дітей, особливо для хлопця.

Ріта не любить китайський Новий рік, який святкують аж цілих два тижні.

Це для мене саме страшне! - розповідає Ріта. - Нічого не працює, ні банки, ні магазини. Всі збираються великими компаніями у ресторанах за великим круглим столом, вечеряють, спілкуються. Китай "вимирає" – всі люди роз'їжджаються по домівках, кругом палають салюти, все в диму. Просто суцільний жах і кошмар, наче на війні. Новий рік святкують першого тижня, а наступного тижня свято «червоних ліхтарів». Для українки – це незвично, щоб два тижні нічого не робити.

День народження доньки Мії сім'я Джиммі святкує двічі. Один раз – коли народилась, а другий – за китайським календарем. Дітям тоді дарують золоті браслети і намистинки в мішечку, щоб було багато грошей. Ну і звичайно - червоний конверт з юанами. У заможних сім'ях доглядальниці глядять дітей, варять, прибирають – бо мама, щоб не втратити роботу, мусить іти працювати, бо оплачувана декретна відпустка у неї всього шість місяців. У бідніших сім'ях дітей глядять бабусі і дідусі, а тому онуки часто бабусю називають мамою.

Цього літа Ріта Гнатюк приїжджала з чоловіком в Україну, в Люблинець до батьків. Тут зареєстрували офіційно свої стосунки і зіграли весілля. Китайському зятеві сподобалися тещині малосольні огірочки, борщ, вареники. Він мало вживає хліба. Джиммі фотографував місцевих бабусь, що сидять на лавочках, курочок, півників – все йому було цікаво. Клімат теплого літа, природа підходять іноземцю. "Але він ще не знає, що таке українська зима", - сміється Ріта. Та все-таки він має намір купити в Україні нерухомість і налаштувати тут свій бізнес.

Ріта живе у Китаї 5 років. Вона щаслива, що має такого гарного чоловіка, і починає ревнувати, коли китайські дівчата дивляться на нього. А раз ревнує - значить любить. А любов не знає кордонів.


Автор - Галина Оліферчук


#ГалинаОліферчук

Коментарі

Читайте також

Незрячий масажист з Ковеля має незвичайні здібності: дотиком рук відчуває хвороби та визначає рівень цукру і холестерину

Незрячий масажист з Ковеля має незвичайні здібності:  дотиком рук відчуває хвороби та визначає рівень цукру і холестерину
Закінчив Львівський медичний університет, працює на комп’ютері, знає англійську та французьку мови, грає на багатьох музичних інструментах. Одружений, виховує доньку.