У Ковелі пом’янули розстріляних у 1941 році в’язнів тюрми
З ініціативи Ковельської філії ГО “Союз Українок” та за підтримки міської влади з метою гідного вшанування пам’яті жертв трагічних подій, які відбувались на території нашого міста у перші дні війни, учора у Ковелі відбувся поминальний захід. Пише офіційний сайт Ковельської міської ради.
Біля пам’ятника розстріляним в’язням Ковельської тюрми, що на кладовищі на вулиці Незалежності, зібралися представники влади разом з міським головою Олегом Кіндером, духовенство ПЦУ, громадськість.
Ковельчани прийшли сюди, щоб згадати своїх земляків, вбитих енкаведистами 23 червня 1941 року. 195 людей, у тому числі і ті, кого затримали лише за дрібні побутові порушення, стали жертвами кривавого терору. Камери були заповнені селянами, робітниками, інтелігенцією, молоддю. Учасники заходу пом’янули всіх у щирій молитві.
Панахиду відслужили священники церков Святого Апостола Андрія Первозванного Дмитро Кекляк та Василь Скулинець і Преображення Господнього - Ростислав Дідух.
Директор історичного музею Маргарита Матвійчук, посилаючись на свідчення очевидців, повернула присутніх у ті жахливі часи:
Містяни поклали квіти до пам’ятника, який нагадує про страшну трагедію. Його автором є ковельський скульптор, нині покійний, Валентин Данилюк.
Насамкінець у виконанні церковного хору храму Святого Апостола Андрія Первозванного прозвучала стрілецька пісня «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали».
#СкорботніЗаходи
Біля пам’ятника розстріляним в’язням Ковельської тюрми, що на кладовищі на вулиці Незалежності, зібралися представники влади разом з міським головою Олегом Кіндером, духовенство ПЦУ, громадськість.
Ковельчани прийшли сюди, щоб згадати своїх земляків, вбитих енкаведистами 23 червня 1941 року. 195 людей, у тому числі і ті, кого затримали лише за дрібні побутові порушення, стали жертвами кривавого терору. Камери були заповнені селянами, робітниками, інтелігенцією, молоддю. Учасники заходу пом’янули всіх у щирій молитві.
Панахиду відслужили священники церков Святого Апостола Андрія Первозванного Дмитро Кекляк та Василь Скулинець і Преображення Господнього - Ростислав Дідух.
Директор історичного музею Маргарита Матвійчук, посилаючись на свідчення очевидців, повернула присутніх у ті жахливі часи:
- Побитих і замордованих у камерах голодних в’язнів під виглядом евакуації перевозили в сараї і там холоднокровно розстрілювали. А потім кидали, мов дрова, в кузови вантажівок і вивозили у невідомих напрямах.
Бачили ковельчани, як в районі водокачки на тихій вулиці (нині Жовтнева) закопували розстріляних. Родичі і близькі віднайшли кілька свіжозакопаних ям. Розкопавши, люди побачили страшну картину: трупи лежали рівними рядами. Під верхнім шаром, засипаний вапном, знаходився другий і так далі. Лише у цих ямах нарахували 77 людських тіл. Люди впізнавали своїх знайомих і родичів – хто батька, хто брата чи сестру, інші – синів і дочок. До сьогодні не віднайдено інших могил. Відкрились тільки окремі списки невинно убієнних.
Серед закатованих і розстріляних у Ковельській тюрмі: Іван Омелянюк, Денис Бабарук, Микола Варакута, Пилип Візоть, Трохим Власюк, Олександр Жук, Пилип Карпук, Григорій Ковальчук, Федір Кухта, Федір Муха, Петро Назарук, Болеслав Невязовський, Ян Ратайчик, Митрофан Романчук та інші. Так розпочалась війна для ковельчан.
Містяни поклали квіти до пам’ятника, який нагадує про страшну трагедію. Його автором є ковельський скульптор, нині покійний, Валентин Данилюк.
Насамкінець у виконанні церковного хору храму Святого Апостола Андрія Первозванного прозвучала стрілецька пісня «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали».
#СкорботніЗаходи
